Ухвала суду № 57966344, 15.04.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/17764/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Шапутько С. В.

за участю секретаря Березовської К.А.

слідчого Гіріч Л. О.

розглянувши у судовому засіданні в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України Гіріч Л. О., погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією Генеральної прокуратури України Цилюриком О. А., про арешт майна у кримінальному провадженні № 12012090110000008, -

В С Т А Н О В И В :

15.04.2016 в провадження слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України Гіріч Л. О., погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією Генеральної прокуратури України Цилюриком О. А., про накладення арешту на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,0968 га розташовану за адресою: АДРЕСА_1, власником якої на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_2 від 31.10.2013, виданого державним реєстратором ОСОБА_3 є ТОВ "ЛУК 2013" (ідентифікаційний код 38608803), шляхом позбавлення права відчужувати та розпоряджатись вказаним майном.

З наданих в обґрунтування клопотання матеріалів вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12012090110000008 за підозрою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що у невстановлений слідством час у 2010 році у ОСОБА_4 виник умисел на заволодіння майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) в особливо великих розмірах, належного його дядьку ОСОБА_5

Так, ОСОБА_4 в кінці 2010 року маючи на меті заволодіти майном в особливо великих розмірах ОСОБА_5, запропонував останньому побудувати комплекс для здійснення готельного бізнесу. При цьому, ОСОБА_4 шляхом зловживання довірою ОСОБА_5 мав намір після завершення будівництва оформити право власності на завершене будівництво виконане за рахунок ОСОБА_5 на себе. ОСОБА_5 знаючи ОСОБА_4 тривалий час, та перебуваючи з ним у родинних стосунках, у зв'язку з чим довіряючи йому, погодився на його пропозицію та надав згоду на фінансування будівництва готельного комплексу на земельній ділянці, що належала ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2

Для юридичного оформлення участі у здійсненні фінансування готельного комплексу та отримання у майбутньому права власності на частину майна, ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_4 укласти договір суперфіції. ОСОБА_4 розуміючи, що без підписання запропонованого ОСОБА_5 договору йому не вдасться заволодіти його майном, погодився.

На виконання попередньої домовленості 27.12.2011 між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 укладено договір суперфіцій. Згідно умов вказаного договору ОСОБА_4 (суперфіціар) передав ОСОБА_5 (суперфіціарію) у строкове безоплатне спільне з суперфіціаром користування земельну ділянку, площею 0,0968 га, кадастровий номер: НОМЕР_1, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 для розміщення готельно-ресторанного комплексу.

ОСОБА_4, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), 01.08.2012 всупереч договору суперфіції від 27.12.2011, після закінчення будівництва, яке було здійснено за рахунок ОСОБА_5 отримавши декларацію про готовність об'єкта до експлуатації на своє ім'я, звернувся із заявою до виконавчого комітету Поляницької сільської Ради про оформлення права власності на готельно-ресторанний комплекс в АДРЕСА_2 на себе. Виконавчим комітетом Поляницької сільської ради рішенням № 167-22-2012р. від 23.08.2012 надано ОСОБА_4 дозвіл на оформлення права власності на готельно-ресторанний комплекс, загальною площею 1628,8 кв. м., житловою площею 1278,3 кв. м., який збудований в 2012 році в АДРЕСА_2.

В подальшому ОСОБА_4, діючи умисно, приховуючи факт укладення договору суперфіції від 27.12.2011, не повідомляючи про це ОСОБА_5, на підставі рішення Поляницької сільської ради №167-22-2012р. від 23.08.2012, отримав свідоцтво про право власності серії НОМЕР_3 від 30.08.2012 на увесь готельно-ресторанний комплекс за адресою: в АДРЕСА_2, вартістю 16 млн. грн., що більше ніж в 600 разів перевищує неподатковий мінімум доходів громадян.

10.04.2016 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Земельна ділянка за кадастровим номером: НОМЕР_1, площею 0,0968 га розташована за адресою: АДРЕСА_2, є речовим доказом у даному кримінальному провадженні, оскільки є матеріальним об'єктом, що зберегли на собі сліди, які будуть використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також був знаряддям вчинення кримінального правопорушення. Передача у користування земельної ділянки стала підставою для фінансування та здійснення будівництва готельно-ресторанного комплексу на ній.

Згідно інформації про право власності, що міститься у інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за № 57237173 від 13.04.2016 земельна ділянка за кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,0968 га розташована за адресою: АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер НОМЕР_2, виданого 31.10.2013 державним реєстратором ОСОБА_3, належить на праві власності ТОВ "ЛУК 2013" (ідентифікаційний код 38608803, адреса: 78593, АДРЕСА_2

Слідчий вказує, що дана земельна ділянка є речовим доказом у даному кримінальному провадженні. З метою запобігання можливості її подальшої передачі та відчуження, а також з метою забезпечення збереження майна у органа досудового розслідування виникла необхідність в накладенні арешту.

На підставі вказаного слідчий просила клопотання задовольнити.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримала повністю, посилаючись на викладені в ньому обставини, просила задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України розгляд клопотання здійснено без повідомлення власника майна, оскільки це необхідно з метою забезпечення арешту майна.

Згідно ч. 1 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Заслухавши слідчого, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя надходить до наступних висновків.

Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України Гіріч Л. О. від 10.04.2016, земельна ділянка за кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,0968 га, розташована за адресою: АДРЕСА_2 визнана речовим доказом в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Враховуючи вищевикладене, те, що є достатні підстави вважати, що майно, на яке просить накласти арешт слідчий, є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди, слідчий суддя вважає, що з метою збереження речових доказів, наявні підстави для накладення арешту на вищевказане майно, шляхом заборони розпоряджатися, відчужувати вказане майно, оскільки слідчим доведено, що у разі незастосування такого заходу забезпечення існують ризики зникнення, перетворення та відчуження цього майна.

Також слідчий суддя вважає, що в даному випадку таке обмеження права власності є розумним та співмірним завданням кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України Гіріч Л. О., погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією Генеральної прокуратури України Цилюриком О. А., про арешт майна у кримінальному провадженні № 12012090110000008 - задовольнити.

Накласти у кримінальному провадженні № 12012090110000008 арешт на майно, а саме на:

- земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,0968 га розташовану за адресою: АДРЕСА_1, власником якої на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_2 від 31.10.2013, виданого державним реєстратором ОСОБА_3 є ТОВ "ЛУК 2013" (ідентифікаційний код 38608803), шляхом заборони розпоряджатися, відчужувати вказане майно.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя С. В. Шапутько