Постанова № 57964440, 28.03.2016, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/22246/15-а

Провадження № 2а/200/395/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" березня 2016 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого-судді: Женеску Е.В.

за участю секретаря: Козлової Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

16 жовтня 2015 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, мотивуючи свої вимоги наступним.

З 04 жовтня 2005 року вона вийшла на пенсію державного службовця з посади старшого державного податкового ревізора Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області. Для розрахунку пенсії Управлінням пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська були прийняті показники заробітної плати із зменшенням розміру винагороди за вислугу років, отримуваною нею при проходженні державної служби, з 40% до 20% та без урахування суми матеріальної допомоги на оздоровлення, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. У зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям позивачу здійснювався перерахунок розміру пенсії на дату виникнення права на її перерахунок. Останній перерахунок пенсії позивачу було здійснено станом на 01.02.2008 року. Проте в довідці про заробітну плату, поданій для перерахунку пенсії з 01.02.2008 року, знову не були враховані у складі заробітної плати повний розмір отримуваної позивачем на день звільнення з посади винагороди за вислугу років (замість отримуваних 40% довідкою враховано лише 20%) та матеріальна допомога на оздоровлення. 28 серпня 2015 року позивач звернулась до відповідача з заявою долучити до пенсійної справи оновлену довідку Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 17.08.2015 року про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію станом на 01.02.2008 року та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням 40% винагороди за вислугу років та матеріальної допомоги на оздоровлення. Листом від 02.09.2015 року відповідач відмовив у вказаному, з посиланням на статтю 33 Закону України «Про державну службу», якою не передбачені такі види виплат, як матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, та з посиланням на шкалу визначення надбавки за вислугу років відповідно до ч.5 ст.33 Закону України «Про державну службу». Відмову вважає неправомірною, оскільки виходячи із стажу державної служби 14 повних років відповідачем призначена пенсія державного службовця загальним відсотком розрахунку пенсії від заробітку 84%. Наявність у позивача права на розрахунок розміру пенсії з урахуванням 40% винагороди за вислугу років з надбавкою за спеціальне звання підтверджені наказом ДПА у Дніпропетровській області від 29.12.2000 року № 654-о «Про виплату винагороди за вислугу років», витягом з протоколу № 12 від 29.12.2000 року засідання постійно діючої комісії по встановленню стажу роботи для виплати винагороди за вислугу років посадовим особам державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області станом на 01.01.2001 року, оновленою довідкою Головного управління ДФСУ у Дніпропетровській області від 17.08.2015 року, де зазначено, що на всі виплати, включені в довідку, нараховані внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Пенсійний орган не наділений повноваженнями самостійно оцінювати обґрунтованість розміру виплачуваних винагород. Крім того, чинне законодавство як загальне, так і спеціальне, відносить до складу заробітної плати для призначення пенсії державного службовця усі виплати без винятку, з яких справляється збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Враховуючи викладене, позивачка просила суд визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо відмови у врахуванні в складі заробітної плати для розрахунку пенсії державного службовця 20 відсотків винагороди за вислугу років та матеріальної допомоги на оздоровлення, заявлених довідкою від 17.08.2015 року № 7358/10/04-36-05-31. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська починаючи з 28 серпня 2015 року здійснити їй розрахунок та виплату пенсії державного службовця виходячи із 84% суми заробітної плати з урахуванням у її складі 40% винагороди за вислугу років з надбавкою за спеціальне звання, матеріальної допомоги на оздоровлення, заявлених довідкою від 17.08.2015 року № 7358/10/04-36-05-31.

Позивачка в судове засідання не з'явилась, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, направила до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив, надав суду письмові заперечення на позов.

Заперечення обґрунтовані тим, що складові заробітної плати державного службовця визначені ст. 33 Закону України «Про державну службу». Згідно з цією нормою заробітна плата державних службовців складається із посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Такі види виплат, як матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, матеріальна допомога на оздоровлення, грошова винагорода, не передбачені ст.33 вищезазначеного закону як складові заробітної плати державного службовця, тому зазначені виплати не враховувались для обчислення та перерахунку пенсії. Надбавка за вислугу років державним службовцям виплачується у відсотках від посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби, а саме понад 10 років - 20% (стаж на державній службі 14 років 8 місяців 23 дні). Крім того, відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02.03.2015 року, у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, в тому числі спеціальних, на загальних підставах, з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України. В зв'язку з чим здійснення перерахунку пенсій державних службовців після 01 червня 2015 року законодавством не передбачено. На підставі викладеного, просив адміністративний позов залишити без задоволення.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що з 04 жовтня 2005 року позивачка ОСОБА_1 після звільнення з посади старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу організації перевірок відшкодування податку на додану вартість управління податкового аудиту та валютного контролю Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська та отримує пенсію як державний службовець відповідно до Закону України «Про державну службу», розмір якої складає 84% від заробітної плати.

При розрахунку пенсії відповідач виходив із розміру заробітної плати 3318,72 грн., в тому числі: посадовий оклад - 1228,00 грн.; надбавка за спеціальне звання - 110,00 грн.; надбавка за вислугу років (14 років - 20%) - 267,60 грн.; надбавка за високі досягнення в праці - 781,12 грн.; премія - 932 грн.

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області є правонаступником Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області (а.с. 10).

28 серпня 2015 року позивачка звернулась до відповідача з заявою про перерахунок раніше призначеної їй пенсії на підставі довідки від 17.08.2015 року № 7358/10/04-36-05-31, виданої Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, з урахуванням 40 відсотків винагороди за вислугу років та матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань (а.с. 17).

Відповідач листом № П-92 від 02.09.2015 року відмовив позивачу у перерахунку пенсії, посилаючись на те, що такі види виплат як матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, матеріальна допомога на оздоровлення, грошова винагорода, не передбачені ст.33 вищезазначеного закону як складові заробітної плати державного службовця, тому зазначені виплати не враховуються для обчислення та перерахунку пенсії. Надбавка за вислугу років державним службовцям виплачується у відсотках від посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби у таких розмірах: понад 3 роки - 10%; понад 5 років - 15%; понад 10 років - 20%; понад 15 років - 25%; понад 20 років - 30%; понад 25 років - 40% (а.с. 18).

Такі дії відповідача суд вважає протиправними виходячи з наступного.

За змістом статті 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.

Частиною першою статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 вказаного Закону визначено структуру заробітної плати, до якої, зокрема, входить основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частинами другою, шостою статті 33 Закону "Про державну службу" передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога

для вирішення соціально-побутових питань.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань, входять до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, відповідно до частини першої статті 66 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески; а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

Стосовно врахування повного розміру винагороди за вислугу років суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1997 року № 1013 встановлено Порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання, відповідно до положень якого розмір винагороди залежно від стажу роботи і обчислюється, виходячи з посадового окладу та надбавки за спеціальне звання. Нарахування та виплата винагороди за вислугу років провадяться щомісяця за фактично відпрацьований час у межах встановленого фонду оплати праці. До стажу роботи, що дає право на одержання винагороди за вислугу років, включається час роботи: в органах державної податкової служби; на посадах і в органах, визначених Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 р. N 283 "Про порядок обчислення стажу державної служби"; на підприємствах, в установах, та в організаціях на посадах бухгалтерів, економістів, фінансистів, юристів, інженерів-програмістів, інженерів-системотехніків, інженерів-електроніків, якщо ці працівники мали спеціальну освіту, працювали за фахом та перейшли на роботу до податкової адміністрації (інспекції) і зараховані на відповідну посаду. Документом для визначення стажу роботи є трудова книжка та інші документи, які відповідно до законодавства підтверджують стаж роботи. Стаж роботи для виплати винагороди за вислугу років визначається комісією органу державної податкової служби з питань встановлення стажу, необхідного для нарахування винагороди за вислугу років. Склад комісії затверджується керівником органу державної податкової служби. Рішення комісії про встановлення стажу роботи або зміну його розміру оформляється протоколом і передається керівникові відповідного органу державної податкової служби для видання наказу про виплату винагороди за вислугу років.

Як вбачається з витягу з протоколу № 12 від 29.12.2000 року засідання постійно діючої комісії по встановленню стажу роботи для виплати винагороди за вислугу років службовим особам та спеціалістам державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, ОСОБА_1 встановлено трудовий стаж - 25 років 05 місяців 21 день, який дає право на одержання винагороди за вислугу років у розмірі 40% (а.с. 20).

На підставі вказаного протоколу головою Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області Буряковським В.В. 29.12.2000 року видано наказ № 654-о «Про виплату винагороди за вислугу років» (а.с. 19).

Згідно довідки Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 17 серпня 2015 року № 7358/10/04-36-05-31, виданій ОСОБА_1 виплачувалась винагорода за вислугу років у розмірі 40% посадового окладу - 535,20 грн., 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення - 218,91 грн., матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань не виплачувалась (а.с. 11).

Таким чином, доводи відповідача, що при нарахуванні та виплаті пенсії позивачу повинна враховуватися надбавка за вислугу років у розмірі 20% посадового окладу, є необґрунтованими, винагорода за вислугу років, а також матеріальна допомога на оздоровлення, встановлена посадовим особам органів державної податкової служби, є частиною заробітної плати зазначених посадових осіб, виплачується за рахунок та у межах фонду оплати праці, враховується при обчисленні середнього заробітку, що зберігається за посадовою особою відповідно до законодавства, на неї нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому повинна враховуватись при обчисленні розміру пенсії державного службовця.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Така правова позиція зі спірного питання вже була висловлена Верховним Судом України у постанові від 20 лютого 2012 року у справі № 21-430а11, постанові від 28 травня 2013 року у справі № 21-97а13, постанові від 14 травня 2013 року у справі № 21-125а13, у постанові від 4 березня 2014 року у справі № 21-14а14.

Таким чином, перерахунок пенсії позивачу повинен здійснюватись на підставі документів пенсійної справи та документів, додатково поданих нею, а саме довідки від 17 серпня 2015 року № 7358/10/04-36-05-31, виходячи з розрахунку 84% від суми заробітної плати.

Стосовно доводів відповідача про те, що здійснення перерахунку пенсій державних службовців після 01 червня 2015 року законодавством не передбачено, суд зазначає наступне.

У частині першій статті 58 Конституції України закріплено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з вимогами ст.64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Так, держава взяла на себе обов'язок забезпечити не лише нарахування, але й перерахунок пенсії, зокрема, державним службовцям.

Відповідно до ч.1 ст. 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Пенсійний фонд України і його територіальні підрозділи здійснюють керівництво та управління солідарною системою, проводять збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначають пенсії, підготовляють документи для їх виплат та виконують інші управлінські функції. Вони по суті є органами державної виконавчої влади і суб'єктами владних повноважень, а тому, керуючись вимогами ст. 19 Конституції України , зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Передбачені п. 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213 VIII норми щодо скасування з 01 червня 2015 року норм пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) призначаються відповідно до спеціальних законів, у тому числі «Про державну службу», свідчить про те, що з 01.06.2015 не здійснюється призначення пенсій відповідно до спеціального законодавства.

З аналізу норм законодавства та виходячи з принципу незворотності дії законів у часі, викладені положення п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», стосуються порядку призначення пенсії державним службовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення, в зв'язку з чим, скасування порядку нарахування пенсій за спеціальними законами з 1 червня 2015 року та подальше призначення таких пенсій на загальних підставах, не впливає на можливість проведення перерахунку пенсії, призначеної раніше.

Питання про застосування вищенаведеного Закону у часі регулюється згідно зі ст.ст. 21 та 22 Конституції України, які гарантують людині, що її права і свободи, будучи невідчужуваними та непорушними, не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, ці закони, зміни до законів, не розповсюджуються на вже існуючі права і свободи людини, якщо вони звужують зміст та обсяг цих прав і свобод. Тому зазначена норма не може застосовуватися на раніше призначені пенсії під час їх перерахунку.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено право позивача на перерахунок пенсії, рішення відповідача є неправомірним, тому позовні вимоги підлягають задоволенню як такі, що підтверджені матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем.

Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України.

Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 8, 9, 11, 69-71, 86, 94, 99, 158-163, 255 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо відмови у врахуванні в складі заробітної плати для розрахунку пенсії державного службовця ОСОБА_1 20 відсотків винагороди за вислугу років та матеріальної допомоги на оздоровлення, заявлених довідкою від 17.08.2015 року № 7358/10/04-36-05-31.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська починаючи з 28 серпня 2015 року здійснити ОСОБА_1 розрахунок та виплату пенсії державного службовця виходячи із 84% суми заробітної плати з урахуванням у її складі 40% винагороди за вислугу років з надбавкою за спеціальне звання, матеріальної допомоги на оздоровлення, заявлених довідкою від 17.08.2015 року № 7358/10/04-36-05-31.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 487 грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий-суддя: Е.В. Женеску