Рішення № 57963936, 25.05.2016, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Провадження № 2/711/1226/16

Справа № 711/6906/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2016 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Степаненка О.М.

за участю секретаря Дядюші К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Українська боргова компанія» звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивує тим, що 10.12.2013 ПАТ «Креді ОСОБА_2» укладено комплексний договір №2/1317600 з ОСОБА_1, відповідно до пп. 1.1-1.3.2 якого ОСОБА_2 надав Позичальнику кредит у сумі 49920 грн. строком на 48 місяців - з 14.10.2013 до 13.10.2015 (включно) на споживчі потреби під 7% річних та щомісячну комісійну винагороду у розмірі 1,80% в місяць від суми кредиту.

Відповідно до договору купівлі-продажу права вимоги № 14/УБК-14 від 02.04.2014, укладеного між ТОВ «Купер Прайс» (Первісний Кредитор) та ТОВ «Українська боргова компанія» (скорочено TOB «УБК») (Новий кредитор), Первісний кредитор відступає за плату, а Новий кредитор набуває право вимоги, належне Первісному кредиторові відповідно до Контракту, укладеного між «Креді ОСОБА_2» та Боржником, а також відповідно до Договору забезпечення. У свою чергу ТОВ «Купер Прайс» набуло прав кредитора відносно кредитного договору «Креді ОСОБА_2» на підставі договору відступлення прав вимоги за №03/14-111 від 31.03.2014 та додатку №1 до нього.

Відповідно до додатку №1 до Договору купівлі-продажу права вимоги №14/УБК-14 від 02.04.2014, реєстру прав вимоги №1 від 06.10.2014 визначений перелік боржників та контрактів відносно яких виникло право вимоги, та право вимоги за якими відступаються до Нового Кредитора - TOB «УБК», в тому числі відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором №2/1317600 від 10.12.2013 та за яким TOB «УБК» набуло прав кредитора відносно ОСОБА_1

Про зміну кредитора відповідач був повідомлений, що підтверджується списком згрупованих відправлень №11841-20-1.

Статтею 512 ЦК України передбачено, що однією з підстав заміни кредитора у зобов'язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом.

Станом на дату укладення договору купівлі-продажу права вимоги від 02.04.2014 №14/УБК-14 сума заборгованості ОСОБА_1 перед Новим Кредитором - TOB «УБК» за кредитним договором №2/1317600 від 10.12.2013 становить 51004,64 грн.

Для здійснення розрахунку штрафних санкцій періодом прострочення вважається період з 07.10.2014 по 22.07.2015 - 289 днів.

Пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми кредиту за кожний день прострочення, згідно п. 3.1. кредитного договору становить 17857,21 грн.

Штраф у розмірі 1% від суми кредиту визначеного у п. 1.1, згідно п. 3.2. кредитного договору становить 49920,00 грн. х 1% = 499,20 грн.

Крім того, у відповідності до ст. 625 ЦК України, боржник зобов'язаний сплатити суму боргу із урахуванням 3% річних, що становить 1211,53 грн.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українська боргова компанія» заборгованість у розмірі 70 572,58 грн., а також суму сплаченого судового збору у розмірі 705,73 грн.

Ухвалою суду від 25.05.2016, занесеною до журналу судового засідання, позивач ТОВ «Українська боргова компанія» був замінений на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

В судовому засіданні представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» за довіреністю ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, подала заперечення на позов. Суду пояснила, що позивачем не доведений факт отримання відповідачем суми позики. Відповідно до умов ч. 1 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Тобто, обовязковим доказом по справі має бути документ з підписом відповідача, що підтверджує факт передання йому грошової суми. Матеріали справи не містять доказів передання відповідачу грошової суми. Меморіальний ордер та розрахунок заборгованості не є доказом, що підтверджує факт отримання відповідачем грошової суми. Крім того, позивач застосував до відповідача одночасно подвійну цивільно-правову відповідальність за одне і те саме порушення, а саме: наклав на відповідача штраф та пеню за порушення останнім зобовязання по сплаті заборгованості.

Суд, заслухавши доводи сторін, дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 10.12.2013 ПАТ «Креді ОСОБА_2» укладено комплексний договір №2/1317600 з ОСОБА_1, відповідно до п.п.1.1-1.3.2 якого ОСОБА_2 надав Позичальнику кредит у сумі 49 920 грн. строком на 48 місяців - з 14.10.2013 до 13.10.2015 (включно) на споживчі потреби під 7% річних та щомісячну комісійну винагороду у розмірі 1,80% в місяць від суми кредиту.

Відповідно до договору купівлі-продажу права вимоги № 14/УБК-14 від 02.04.2014, укладеного між ТОВ «Купер Прайс» (Первісний Кредитор) та ТОВ «Українська боргова компанія» (Новий кредитор), ТОВ «Купер Прайс» набуло прав кредитора відносно кредитного договору «Креді ОСОБА_2» на підставі договору відступлення прав вимоги за №03/14-111 від 31.03.2014 та додатку №1 до нього.

Відповідно до додатку №1 до Договору купівлі-продажу права вимоги №14/УБК-14 від 02.04.2014, реєстру прав вимоги №1 від 06.10.2014 TOB «УБК» набуло прав кредитора відносно ОСОБА_1

В свою чергу 30.12.2015 між ТОВ «Українська боргова компанія» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір відступлення права вимоги № 30/12-ФК У, відповідно до додатку № 1 реєстру прав вимоги до нього відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 2/1317600 від 10.12.2013 та за яким ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» набуло прав кредитора відносно ОСОБА_1

Частина 1 ст. 202 ЦК України декларує, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Визначення поняття зобовязання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобовязання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке визначення розкриває сутність зобовязання як правового звязку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обовязок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобовязання надано право, що кореспондує обовязку першої. Обовязками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобовязання (ст. 510 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до п. 3.1 Кредитного договору передбачено, що при несвоєчасному поверненні кредиту та/або відсотків за користування кредитом Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Пунктом 3.2 даного договору також передбачено, що при несвоєчасному поверненні кредиту та/або відсотків за користування кредитом Позичальник сплачує Кредитору штраф у розмірі 1% від суми кредиту визначеного у п. 1.1.

Для здійснення розрахунку штрафних санкцій періодом прострочення вважається період з 07.10.2014 по 22.07.2015 - 289 днів.

Пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми кредиту за кожний день прострочення, згідно п. 3.1. кредитного договору становить 17857,21 грн.

Штраф у розмірі 1% від суми кредиту визначеного у п. 1.1, згідно п. 3.2. кредитного договору становить 49 920,00 грн. * 1% = 499,20 грн.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобовязань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. (правова позиція Верховного Суду України у справі № 6-2003цс15).

Щодо стягнення 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК, суд не знаходить підстав для задоволення вимог в цій частині.

Так, аналіз правових норм, зокрема,ч. 2 ст. 625 ЦК України дає підстави для висновку про те, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як наголошувалось судом положення ст. 611 ЦК передбачають правові наслідки у разі порушення зобовязання. Такі наслідки відповідно до диспозиції цієї статті мають бути встановлені договором або законом.

Приймаючи до уваги, що пунктами 3.1., 3.2. Договору передбачена відповідальність Позичальника у разі прострочення сплати заборгованості, вимога позивача щодо застосування ст. 625 ЦК не може бути задоволена з підстав запобігання допущення подвійної відповідальності за одне й те саме правопорушення.

За таких обставин стягненню із відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за кредитним договором, яка станом на 07.04.2014 складає 51004,64 грн., штрафні санкції, визначені договором, які станом на 31.03.2015 становлять 17857,21 грн. (пеня згідно п. 3.1.), а всього 68861,85 грн.

Не може бути підставою для відмови в задоволенні позову твердження представника відповідача адвоката ОСОБА_4 про те, що позивачем не доведений факт отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів, оскільки факт отримання коштів підтверджується меморіальним ордером № 2/1317600 від 10.12.2013. Крім того, згідно відомостей наданих представником позивача (відомість про порядок нарахування та погашення заборгованості по кредиту) відповідачем на виконання умов кредитного договору 10.01.2014, 10.02.2014, 07.03.2014, 14.04.2014, 16.05.2014 були здійсненні проплати по погашенню основної суми кредиту та нарахованих процентів, що свідчить про визнання відповідачем свого зобовязання по погашенню заборгованості, та в свою чергу підтверджує факт отримання ним коштів. Факт здійснення відповідачем погашення заборгованості по договору кредиту не був спростований в судовому засіданні представником відповідача.

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України із відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог в розмірі 688,61 грн.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 15, 16, 525, 526, 530, 536, 548, 552, 610, 611, 612, 622, 624, 625, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 12, 60, 61, 79, 86, 88, 146, 169, 209, 212, 213, 215, 223 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (податковий номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» заборгованість у розмірі 68861,85 грн., суму сплаченого судового збору в розмірі 688,61 грн., а всього 69550,46 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: ОСОБА_5