Ухвала суду № 57961731, 26.05.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 366/316/16-к Головуючий у І інстанції Ткаченко Ю.В.Провадження № 11-кп/780/564/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 27 26.05.2016

УХВАЛА

Іменем України

26 травня 2016 р. м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді : ОСОБА_1,

суддів : ОСОБА_2, ОСОБА_3,

при секретарі : ОСОБА_4,

з участю прокурора : ОСОБА_5,

обвинувачених: ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційними скаргами першого заступника прокурора Київської області Грабця І.Н. та прокурора Броварської місцевої прокуратури ОСОБА_8 на вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 березня 2016 року, яким

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України і призначено йому покарання у виді 1 (одного) років обмеження волі з конфіскацією знарядь лову (8 рибацьких сіток 4 по 50 метрів та 4 по 100 метрів з розміром вічка 65 міліметрів).

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановши іспитовий строк терміном 1 (один) роки, та покладено обовязки передбачені ст. 76 КК України.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України і призначено йому покарання у виді 1 (одного) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановши іспитовий строк терміном 1 (один) роки, та покладено обовязки передбачені ст. 76 КК України.

Вироком також вирішена доля речових доказів.

В С Т А Н О В И Л А:

Як зазначено у вироку, ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_9, 13 квітня 2015 року, з метою зайняття незаконним рибним добувним промислом, на моторному човні марки «Крим», без бортового номеру, з двигуном марки «YAMAHA-40» № 1039593, вийшли на воду річки Дніпро в районі відселеного с. Теремці зони відчуження, де в заборонений період часу, який було встановлено наказом Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області від 17.03.2015 року № 30, відповідно до якого встановлено термін заборони на лов (добування) риби у весняно-літній період їхнього природного відтворення (нересту) у 2015 році на водних обєктах в зоні контролю Київрибохорони з 1 квітня по 20 травня (включно). В порушення вимог п. 3.15 «правил любительського і спортивного рибальства», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.2009 року, відповідно до якого забороняється лов водних живих ресурсів промисловими та іншими знаряддями лову та з незареєстрованих плавзасобів або таких, що не мають на корпусі чіткого реєстраційного номера (за винятком веслових човнів), встановили у річці Дніпро 8 (вісім) рибальських сіток.

Наступного дня, 14 квітня 2015 року, приблизно о 04 год. 30 хв., ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_9, на моторному човні марки «Крим», без бортового номеру, з двигуном марки «YAMAHA-40» № 1039593, прибули на річку Дніпро, в район відселеного с. Теремці зони відчуження, де напередодні 13 квітня 2015 року встановили вісім рибацьких сіток, та вилучили вказані сітки сітки з води разом з рибою, яка в них потрапила, в результаті чого незаконно добули шляхом вилову рибу цінних та нечисленних її видів, чим заподіяли істотної шкоди навколишньому природному середовищу та рибному господарству України, яка виразилась у незаконному вилученні великої кількості водних біоресурсів у період їхнього природного відтворення (нересту), на загальну суму 23681 грн.

В апеляційній скарзі прокурор Грабець І.Н. просить вирок щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 скасувати у звязку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що суд в супереч вимог КПК України у формулюванні обвинувачення, визнаного доведеним незаконно вказав, що злочин, передбачений ч. 1 ст. 249 КК України у співучасті з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вчинив ОСОБА_9, у той час як судовий розгляд проводився лише стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_7, яким прокурором було висунуте обвинувачення.

Відповідно обвинувального акту спрямованого прокурором до суду, обвинувачення за ч. 1 ст. 249 КК України було висунуте лише ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а обвинувачення ОСОБА_10 за ч. 1 ст. 249 КК України прокурором не висувалось.

Тому, на думку ОСОБА_11, зазначення у формулюванні обвинувачення вироку суду ОСОБА_9, як особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 249 КК України, у той час як судовий розгляд щодо неї не проводився, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

За обвинувальним актом дії ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 249 КК України. Однак суд, в порушення п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України, у мотивувальній частині вироку обмежився лише зазначенням того, що дії ОСОБА_6 та ОСОБА_7 належить кваліфікувати за ч. 1 ст. 249 КК України, у той час як диспозиція зазначеного закону про кримінальну відповідальність містить такі кваліфікуючі ознаки як незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду, тобто без зазначення конкретних кваліфікуючих ознак, що також є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

В апеляційній скарзі прокурор Сосюра О.М. просить вирок щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 змінити у звязку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність в частині вирішення закону України про кримінальну відповідальність в частині вирішення долі речових доказів та відповідно до ст. 96-1 КК України застосувати спеціальну конфіскацію в дохід держави моторного човна марки «Крим» та 8 рибних сіток. В решті вирок залишити без змін. Мотивуючу свою апеляційну скаргу прокурор Сосюра О.М. вказує, що суд першої інстанції, дійшов правильного висновку про те, що вчинення злочину засудженими здійснювалося з використанням човна та 8-ми рибальських сіток, конфіскував і звернув в дохід держави лише 8 рибальських сіток та безпідставно і не вмотивовано ухвалив рішення про повернення човна засудженому ОСОБА_6 та/або ОСОБА_7, які не являються його власником, про що йдеться у цьому ж вироку.

При цьому суд, вирішуючи питання про речові докази, невірно застосував і послався у вироку на ст. 59 КК України, яка передбачає порядок застосування покарання у виді конфіскації майна, яке є власністю засудженого, тоді як конфіскація засобів та знарядь вчинення кримінального правопорушення здійснюється на підставі ст. 96-1 КК України.

Тому, на думку апелянта судом застосовано кримінальний закон, який не підлягає застосуванню ( ст. 59 КК України) і не застосовано закон, який підлягає застосуванню (ст. 96-1 КК України).

Заслухавши доповідача, прокурора в підтримку апеляційної скарги першого заступника прокурора Київської області та заперечив проти задоволення апеляційної скарги прокурора Сосюри О.М., обвинувачених, які просили вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Вирок в частині доведеності вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ніким не оспорюється, а тому апеляційним судом відповідно до ст. 404 КПК України перевіряється лише в межах апеляційних скарг.

Розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відбувся у відповідності з положеннями ч. 3 ст. 349 КПК України, тому колегія суддів апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області залишає без задоволення на підставі ч. 2 ст. 394 названого Кодексу. Крім того в обвинувальному акті як при викладі фактичних обставин кримінального провадження, так і при формулюванні обвинувачення зазначено, що ОСОБА_7 і ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_9 вчинили інкриміновані їм дії. Твердження прокурора про те, що обвинувачення ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 249 КК України прокурором не висувалося не є підставою для скасування вироку, так як ОСОБА_9 також не засуджений судом за даним провадженням. Прокурором в даній апеляційній скарзі справедливо зазначено про відсутність підстав для скасування судового рішення з огляду на положення ст.ст. 412 і 415 КПК України, тим більше, що згадування прізвища іншої особи ніяк не вплинуло на законність вироку щодо ОСОБА_6, ОСОБА_7

Що стосується апеляційної скарги прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом першої інстанції, то вона також не підлягає до задоволення. Цей висновок колегія суддів обґрунтовує тим, що злочин скоєно 13-14 квітня 2015 року, коли ст. 96-1 КК України в редакції Закону № 1261 VІІ (1261-18) від 13.05.2014 року не передбачала спеціальної конфіскації за умови вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України. Спеціальна конфіскація згідно ст. 96-1 КК України за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, застосовується в редакції Закону № 1019 VІІІ від 18.02.2016 року. ОСОБА_12, який посилає відповідальність, не має зворотної сили. Тому суд першої інстанції обґрунтовано конфіскував знаряддя лову, а саме вісім рибацьких сіток 4 по 50 метрів та 4 по 100 метрів з розміром вічка 65 мм, згідно санкції ч. 1 ст. 249 КК України в редакції Закону, що діяв на момент вчинення злочину, а не на підставі ст. 59 КК України, про що свідчить апелянт. У вироку суд згідно ч. 1 ст. 59 КК України мотивував незастосування конфіскації майна, яке не є власністю засудженого, тобто човна марки «Крим», а не знарядь лову (вирок, а.п.122)

За наведених обставин вирок суду є законним.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги залишити без задоволення, а вирок Іванківського районного суду суду Київської області від 10 березня 2016 року щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3-х місяців з дня її проголошення.

Судді: