Рішення № 5795972, 06.08.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.08.09 р. Справа № 19/180

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Дучал Н.М.

При секретарі Шикуті О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю

від відповідача: Александров О.О., за довіреністю

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Єнакієве Донецької області

до відповідача Акціонерного комерційного банку “Трансбанк”, м. Київ в особі Філії Акціонерного комерційного банку “Трансбанк” у м. Донецьку, м. Донецьк

про зобовязання відповідача виконати умови договору банківського рахунку № UFR.69 від 19.12.2006 р. та видати позивачу з її поточного рахунку № НОМЕР_2 готівкові кошти в розмірі 44166,17 грн.; стягнення суми інфляційних нарахувань у розмірі 1247,33 грн. та 406,57 грн. за користування коштами позивача.

В судовому засіданні 28.07.2009 р. оголошувалася перерва до 06.08.2009 р.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, м. Єнакієве Донецької області звернулася до господарського суду Донецької області з позовом до Акціонерного комерційного банку “Трансбанк”, м. Київ в особі Філії Акціонерного комерційного банку “Трансбанк” у м. Донецьку, м. Донецьк про стягнення з АКБ “Трансбанк” в особі філії АКБ “Трансбанк” у м. Донецьку на безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 45 820,07 грн., з яких 45 413,50 грн. сума коштів з урахуванням інфляції та 406,57 грн. за користування коштами Позивача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір банківського рахунку № UFR.116 від 19.12.2006 р., письмову вимогу за вх. № 114 від 23.02.2009 р. про видачу грошових коштів з поточного рахунку, листи звернення від 02.03.2009 р. Голові правління АКБ „Трансбанк”, Дирекції банківського регулювання та нагляду НБУ, прокуратурі Донецької області, відповідь відповідача № 09-01/104 від 16.03.2009 р., №09-01/207 від 06.04.2009 р., довідку про стан рахунку від 09.06.2009 р., невиконання відповідачем зобовязань за договором, положення цивільного законодавства України.

Відповідач, АКБ „Трансбанк”, м. Київ в особі філії АКБ „Трансбанк” у м.Донецьку, проти позову заперечив, про що виклав письмово в запереченнях ( лист № 09-05/570 від 06.07.2009 р.), з наступних підстав.

28.02.2009 р. постановою Правління НБУ № 97 „Про призначення тимчасової адміністрації в АКБ „Трансбанк” призначена тимчасова адміністрація строком на один рік з 02.03.2009 р. по 01.03.2010 р., та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 02.03.2009р. по 01.09.2009 р. Повідомив, що відповідно до ст.58 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобовязань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках. Відповідно до вимог ст.85 Закону України „Про банки і банківську діяльність” та п.8.2 глави 8 розділу V Постанови Правління Національного банку України від 28.08.2001р. № 369 „Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства”, протягом терміну дії зазначеного мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання АКБ „Трансбанк” грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів).

Зазначив, що Фізична особа підприємець ОСОБА_3 є кредитором Банку, виходячи із визначення, передбаченого ст.2 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, оскільки позовні вимоги до боржника щодо його майнових зобовязань підтверджені договором банківського рахунку № UFR.69 від 19.12.2006 р. Таким чином, кошти, що знаходяться на поточних рахунках клієнтів підпадають під дію мораторію НБУ, у звязку з чим, вважає, що АКБ „Трансбанк” строком до 01.09.2009 р. має право тимчасово не задовольняти вимоги кредиторів, в т.ч. й за договором банківського рахунку №UFR.69 від 19.12.2006 р., укладеним з ФОП ОСОБА_3

Повідомив, що кошти ОСОБА_3 знаходяться на поточному рахунку в АКБ „Трансбанк” у відповідності до договору банківського рахунку № UFR.69 від 19.12.2006 р.

Просить суд відмовити у всіх позовних вимогах до АКБ „Трансбанк” за позовною заявою про стягнення коштів з поточного рахунку та відшкодування збитків.

17.07.2009 р. позивачем подана заява про уточнення позовних вимог (вх.02-41/32181 від 17.07.2009 р.), якою просить суд: зобовязати АКБ „Трансбанк” в особі філії АКБ „Трансбанк” у м. Донецьку здійснити видачу з поточного рахунку №НОМЕР_2 готівкових коштів в розмірі 44166,17грн. Фізичній особі підприємцю ОСОБА_3; стягнути з АКБ „Трансбанк” в особі АКБ „Трансбанк” у м. Донецьку на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 суму інфляційних нарахувань у розмірі 1247,33 грн. та 406,57 грн. за користування коштами позивача.

03.08.2009 р. позивачем подано заяву від 31.07.2009 р. про зміну предмету позову, якою позивач просить: зобовязати Акціонерний комерційний банк „Трансбанк” в особі філії Акціонерного комерційного банку „Трансбанк” у м. Донецьку (м.Донецьк, вул.Артема, 102, код ЄДРПОУ 33441381) виконати умови договору банківського рахунку № UFR.69 від 19.12.2006 р. та видати Фізичній особі підприємцю ОСОБА_3 з її поточного рахунку № НОМЕР_2 готівкові кошти в розмірі 44166,17 грн.; стягнути з акціонерного комерційного банку „Трансбанк” в особі філії Акціонерного комерційного банку „Трансбанк” у м. Донецьку (м.Донецьк, вул.Артема, 102, код ЄДРПОУ 33441381) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, рахунок НОМЕР_3 в ВАТ „Ерсте Банк”, МФО 380009) суму інфляційних нарахувань у розмірі 1 247,33 грн. та 406,57 грн. за користування коштами позивача.

Статтею 22 Господарського кодексу України встановлено право позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вказані вище заяви прийняті судом до розгляду.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, Господарським судом, -

В с т а н о в л е н о:

19.12.2006 р. між Акціонерним комерційним банком „Трансбанк” (далі Банк) в особі філії Акціонерного комерційного банку „Трансбанк” та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 (у подальшому - Клієнт) був укладений договірбанківського рахунку № UFR.69 (надалі - договір), на підставі якого Банк відкриває Клієнту поточний рахунок № НОМЕР_2 (у подальшому - Рахунок) у гривні, відповідно до Інструкції „Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті”, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 р. №492, на підставі заяви Клієнта і наданих ним документів і здійснює розрахунково касове обслуговування керуючись чинним законодавством України, нормативно - правовими актами Національного банку України і умовами Договору, а Клієнт зобовязується оплачувати послуги Банку відповідно до Тарифів Банку (Додаток № 1).

Банк здійснює обслуговування Клієнта і надає йому інші послуги на підставі ліцензії Національного банку України на здійснення банківських операцій. Розрахункове і касове обслуговування здійснюється відповідно до чинного законодавства України, нормативно правових актів Національного банку України та внутрішніх положень Банку (п.1.3 договору).

Розрахунки за Рахунком здійснюються у межах залишків коштів на Рахунку на підставі розрахункових документів, наданих Клієнтом у Банк і оформлених згідно із вимогами Національного банку України (п.2.1 договору).

Згідно п.2.2 договору, розрахунково касове обслуговування Клієнта у національній та іноземній валюті здійснюється у межах операційного часу, встановленого Банком, крім вихідних та святкових днів. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, виконуються не пізніше наступного дня або цього ж дня, за наявності технічних можливостей Банку, з оплатою згідно із Тарифами Банку. Обмеження прав Клієнта, щодо розпорядження грошовими коштами, які знаходяться на Рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права уповноваженими на це органами у порядку, передбаченому чинним законодавством України (п.2.4 договору).

Відповідно до п.2.5 договору, всі інші відносини між Банком і Клієнтом, не врегульовані Договором, вирішуються шляхом укладення окремих договорів чи додаткових угод до Договору.

Згідно п.3.1.1 договору, Банк має право, зокрема, використовувати грошові кошти Клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися ними відповідно до умов Договору і вимог чинного законодавства України.

Клієнт має право: розпоряджатися коштами на Рахунку за власним розсудом, за винятком випадків списання коштів, передбачених Договором та чинним законодавством України (п.3.2.1); отримувати готівкові кошти за умовами наявності коштів на Рахунку у випадках, передбачених чинним законодавством (п.3.2.2); вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків і інших обумовлених Договором послуг (п.3.2.3).

Як передбачено п.3.3 договору, Банк зобовязаний, зокрема, виконувати вимоги чинного законодавства і нормативно правових актів Національного банку України та дотримуватись умов Договору (п.3.3.1); платежі з рахунку Клієнта виконувати у межах залишку коштів на початок операційного дня (п.3.3.4); виконувати розрахункові документи Клієнта відповідно до чинного законодавства України та умов Договору (п.3.3.5); здійснювати приймання і видачу готівкових коштів відповідно до нормативно правових актів Національного банку України та умов Договору (п.3.3.7); виконувати розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження і виключно в межах залишку грошових коштів на Рахунку (п.3.3.11).

Клієнт зобовязаний, зокрема, виконувати вимоги чинного законодавства України при здійсненні розрахунково касових операцій і надані звітності та дотримуватись умов Договору (п.3.4.1); при укладанні Договору узгодити з Банком строки здавання готівкової виручки (готівки) підприємства по формі (п.3.4.6); зазначати в розрахункових документах цільове призначення одержуваних готівкових коштів з чітким формуванням суті операцій, які здійснюватимуться (п.3.4.9).

Відповідно до п.5.1 договору, за невиконання або неналежне виконання своїх обовязків за даним договором Сторони несуть відповідальність згідно із умовами Договору та вимогами чинного законодавства України.

У разі несвоєчасного зарахування на Рахунок грошових коштів, що надійшли Клієнтові, безпідставного списання коштів з Рахунку або порушення Банком розпорядження Клієнта про перерахування грошових коштів з Рахунку, Банк несе відповідальність згідно із чинним законодавством України (п.5.4 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до закінчення поточного календарного року. У випадку, якщо жодна із Сторін не заявила про припинення Договору за 15 днів до закінчення терміну дії, Договір вважається продовженим на невизначений термін (розділ 7 договору).

19.02.2009 р. позивачем на адресу відповідача направлений лист (вх. № 114 від 23.02.2009 р.) з повідомленням про відмову у виданні грошових коштів, що є порушенням зобов”язань за договором, та вимогою виконати умови Договору належним чином та в найкоротші строки видати готівкові грошові кошти ( без зазначення суми), які в даний час знаходяться на поточному рахунку позивача.

Листом від 02.03.2009 р. позивач звернувся до Голови правління АКБ „Трансбанк” (з надсиланням копії даного листа на адресу дирекції банківського регулювання та нагляду НБУ, Прокуратури Донецької області), в якому повідомив, що не може вільно розпоряджатися грошовими кошами в сумі 44 240,17 грн., що 03.02.09р. та 18.02.09 р. надійшли на його поточний рахунок. Зауважив, що на неодноразові звернення до представників банку про видачу готівкових коштів, отримував відмову, у звязку з чим, не має можливості продовжувати свою підприємницьку діяльність.Вимагав зобовязати філію АКБ „Трансбанк” в м. Донецьку виконати умови Договору належним чином та негайно видати позивачу готівкові грошові кошти, які на даний час знаходяться на поточному рахунку в АКБ „Трансбанк”.

Листами від 16.03.2009 р. № 09-01/104, від 06.04.2009 р. № 09-01/207 відповідач повідомив, що питання, викладені у листах позивача будуть розглянуті та у разі, підтвердження викладених в листі фактів, банком будуть прийняті відповідні заходи. Додатково повідомив, що 28.02.2009 р. постановою Правління Національного банку України № 97 „Про призначення тимчасової адміністрації в АКБ „Трансбанк” призначено тимчасову адміністрацію в АКБ „Трансбанк” строком на один рік з 02.03.2009 р. по 01.03.2010 р. та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 02.03.2009 р. по 01.09.2009 р. Зазначив, що протягом дії мораторію, у відповідності до положень чинного законодавства, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання АКБ „Трансбанк” грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів).

На час судового провадження відповідачем не надано доказів задоволення вимог позивача стосовно видачі готівкових коштів в розмірі 44 166,17 грн.

З огляду на матеріали справи та приписи чинного законодавства, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За приписами ст.334 Господарського кодексу України банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до закону.

Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком (ст.55 Закону України „Про банки та банківську діяльність”).

Згідно приписів ст.1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом (ст.1068 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як передбачено п.3.3 договору банківського рахунку, Банк зобовязався, зокрема, виконувати вимоги чинного законодавства і нормативно правових актів Національного банку України та дотримуватись умов Договору (п.3.3.1); здійснювати приймання і видачу готівкових коштів відповідно до нормативно правових актів Національного банку України та умов Договору (п.3.3.7).

Клієнт зобовязався п. 3.4.1. договору, зокрема, виконувати вимоги чинного законодавства України при здійсненні розрахунково касових операцій і наданні звітності та дотримуватись умов Договору (п.3.4.1)

Законодавством України встановлений певний порядок виконання зобовязання Банку з видачі готівкових коштів клієнтам, у т.ч. з поточних рахунків підприємців.

Порядок і вимоги щодо здійснення банками, їх філіями та відділеннями (далі - банки) касових операцій у національній та іноземній валютах, регулювання взаємовідносин банків з територіальними управліннями Національного банку, іншими банками та клієнтами з цих питань, врегульовані Інструкцією про касові операції в банках України, затв.Постановою Правління Національного банку України 14.08.2003 № 337,за реєстр. в Міністерстві юстиції України 5 вересня 2003 р. за № 768/8089, яка розроблена згідно із Законами України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", іншим законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України (далі - нормативно-правові акти).

Видача готівки національної та іноземної валюти клієнтам з їх рахунків за видатковими касовими документами через касу банку або із застосуванням платіжних карток з їх рахунків чи відповідного рахунку банку через його касу або банкомат віднесена п.3 вказаної Інструкції до касових операцій в банках України, які регламентуються цією Інструкцією.

Банки здійснюють касове обслуговування клієнтів на договірних засадах.

Юридичним особам та підприємцям готівка національної валюти з каси банку видається за грошовими чеками (гл.3 п.2 р.3 Інструкції про касові операції в банках України).

Вказаною ж Інструкцією визначені зразки касових документів, на підставі яких здійснюються приймання і видача готівки. Бланки чеків виготовляються згідно з їх зразками виключно друкарським способом ( Р.3 гл.1 п.2.Інструкції).

Форми документів, які застосовуються під час приймання переказу готівки та виплати її суми отримувачу в готівковій формі, визначаються відповідною платіжною системою і мають містити обов'язкові реквізити: дата здійснення операції, зазначення платника та отримувача, дані паспорта особи-отримувача або документа, що його замінює, сума касової операції, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію (гл.1 п.2 р.3 Інструкції про касові операції в банках України). У грошових чеках, на підставі яких видається клієнтам готівка незалежно від суми, мають зазначатися дані паспорта особи - отримувача або документа, що його замінює, найменування документа, серія, номер і дата його видачі, найменування установи, що його видала. Грошовий чек має містити відбиток печатки та підписи (підпис) уповноважених осіб (особи) клієнта згідно з карткою зразків підписів. Використання факсиміле не допускається (гл.1 п.6,7 р.3 Інструкції про касові операції в банках України).

Як зазначено, для даного виду правовідносин застосовуються лише грошові чеки, проте, як встановлено судом, позивач не надавав відповідачу грошовий чек для видачі з його поточного рахунку № НОМЕР_2 готівкових коштів у сумі 44 166,17 грн.

Враховуючи зазначене, у банку не виник обовязок видати позивачу готівкові кошти в сумі 44 166,17 грн. Листи позивача з вимогою про видачу готівкових коштів, направлені відповідачу, не можуть вважатися документом, з яким норми законодавства України та умови договору повязують обовязок банку видати клієнту готівкові кошти з поточного рахунку.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Позивач не надав доказів порушення відповідачем його прав, тому позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про зобовязання видати готівкові кошти в сумі 44 166,17 грн. не основані на положеннях чинного законодавства, є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначалося вище, у відповідача не виник обов”язок видати позивачу з його поточного рахунку готівкові кошти в сумі 44 166,17 грн. Позивач також не навів і наявність грошового зобов”язання відповідача перед позивачем, тому що кошти, на які позивачем нарахована інфляційна сума та 3% річних, знаходяться на поточному рахунку позивача, фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, яка є власником рахунку.

Викладене свідчить про безпідставність застосування позивачем ст. 625 Цивільного кодексу України.

Отже, вимоги Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про стягнення суми інфляційних нарахувань у розмірі 1247,33 грн. та 406,57 грн. за користування коштами позивача, згідно ст.625 Цивільного кодексу України, також не підлягають задоволенню.

Судові витрати, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на позивача.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 49, 77, 82 - 85 Господарського процесуального Кодексу України, Господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3, м. Єнакієве Донецької області у задоволенні позову до Акціонерного комерційного банку “Трансбанк”, м. Київ в особі Філії Акціонерного комерційного банку “Трансбанк” у м.Донецьку, м. Донецьк про зобовязання АКБ “Трансбанк” в особі Філії Акціонерного комерційного банку “Трансбанк” у м.Донецьку виконати умови договору банківського рахунку № UFR.69 від 19.12.2006 р. та видати фізичній особі підприємцю ОСОБА_3 з її поточного рахунку № НОМЕР_2 готівкові кошти в розмірі 44 166,17 грн.; стягнення з Акціонерного комерційного банку “Трансбанк”, м. Київ в особі Філії Акціонерного комерційного банку “Трансбанк” у м.Донецьку, м. Донецьк суми інфляційних нарахувань у розмірі 1 247,33 грн. та 406,57 грн. за користування коштами.

За погодженням сторін в судовому засіданні 06.08.2009 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписано 07.08.2009 р.

Суддя

Вик. Калашник Н.А.

Надруковано 4 екземпляри:

1 позивачу;

2 відповідачу;

1 у справу.