Ухвала суду № 57959652, 25.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2016 року м. Київ К/800/52304/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Сороки М.О.,Смоковича М.І.,Чумаченко Т.А.,

провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом ТОВ «Софіт-Люкс» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Сумській області про скасування рішень, за касаційною скаргою ТОВ «Софіт-Люкс» на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 9 липня 2014 року і ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року,-

в с т а н о в и в:

У квітні 2014 року ТОВ «Софіт-Люкс» звернулось до суду з вказаним позовом, у якому просило визнати:

незаконними дії Інспекції з питань захисту прав споживачів у Сумській області щодо проведення планової виїзної перевірки в період з 25.03.2014 по 26.03.2014;

незаконним та скасувати наказ Інспекції з питань захисту прав споживачів у Сумській області на проведення перевірки № 188 від 25.03.2014;

незаконним та скасувати протокол Інспекції з питань захисту прав споживачів у Сумській області про виявлені порушення № 21 від 26.03.2014;

незаконною та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Сумській області про накладення штрафних санкцій № 23 від 02.04.2014;

незаконним та скасувати проект рішення про вжиття обмежувальних (коректувальних) заходів № б/н від 26.03.2014.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 9 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ «Софіт-Люкс», посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у касаційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів прийшла до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.

Встановлено, що на підставі наказу № 188 від 25.03.2014, направлення № 39 від 25.03.2014, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 11 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» № 2735-VI від 02.12.2010 (далі - Закон № 2735-VI), статті 11 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» № 2736-VI від 02.12.2010 (далі - Закон № 2736-VI) Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Сумській області проведено перевірку ТОВ «Софіт-Люкс».За результатом проведення перевірки складено акт № 000038 від 26.03.2014, у якому зафіксовано наступні порушення вимог:

статті 8 Закону України № 2735-VI (пакування лампи розжарювання OSRAM 40 W має позначення країни виробника «Німеччина», при цьому сама лампа має позначення місця виготовлення «Франція»; прожектор галогенний TM Delux, джерело світла галогенна лампа 500 W, FDL 118; світильник аварійний TM Delux 40 W REL 300 LED - - на продукції або її пакуванні не зазначено найменування та місцезнаходження виробника;

пункту 17 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження № 785 від 29.07.2009, пункту 7, пункту 1 додатку 4 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження № 1149 від 29.10.2009 (настільна лампа TF-01 11W TM Delux; прожектор галогенний TM Delux, джерело світла галогенна лампа 500 W, FDL 118, світильник аварійний TM Delux 40 W REL 300 LED - позначення національного знаку відповідності не здійснено;

ДСТУ 3147-95 (лампа люмінесцентна трубчата ТМ OSRAM - штрих код EAN має позначення країни походження - Німеччина, при цьому продукція виготовлена в Росії).

На цій підставі 26.03.2014 Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Сумській області відносно ТОВ «Софіт-Люкс» складено протокол № 21 про виявленні порушення вимог статті 44 Закону України № 2735-VI та статті 15 № 2736-VI та складено проект рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, яким тимчасово заборонено надання на ринку зазначеної продукції.

За результатами розгляду акту перевірки, протоколу про виявлене порушення Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Сумській області складено спірну постанову № 23 від 02.04.2014, якою за порушення вимог введення в обіг зазначеного товару, відповідальність за які передбачена пунктом 2 частини 2 статті 44 Закону № 2735-VI, на ТОВ «Софіт-Люкс» накладено штраф у розмірі 17000 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з наступного.

Відповідно до статті 11 Закону України № 2736-VI державний ринковий нагляд за додержанням виробниками та розповсюджувачами продукції загальної вимоги щодо безпечності продукції забезпечується шляхом здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції при її ввезенні на митну територію України.

Організація та порядок здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції під час її ввезення на митну територію України визначаються Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Митним кодексом України.

За змістом пункту 5 статті 10 Закону № 2735-VI повноваження та порядок діяльності органів ринкового нагляду, права та обов'язки їх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, встановлюються цим Законом, законами України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та іншими законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку органів державного ринкового нагляду та сфер їх відповідальності» № 573 від 01.06.2011 затверджено перелік органів державного ринкового нагляду та сфер їх відповідальності, згідно з яким до сфери відповідальності Держспоживінспекції, як органу державного ринкового нагляду, належить, зокрема, низьковольтне електричне обладнання, на яке поширюються дія Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1149 від 29.10.2009, та обладнання, на яке поширюється дія Технічного регламенту електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 785від 29.07.2009.

З метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності, як визначено у пункті 4 частини 1 статті 11 Закону № 2735-VI, проводять перевірки характеристик продукції.

За змістом частин 1, 9 статті 20 цього Закону ринковий нагляд здійснюється відповідно до секторальних планів ринкового нагляду, які щорічно затверджуються органами ринкового нагляду відповідно до сфер їх відповідальності.

Секторальні плани ринкового нагляду та зміни до них не пізніше трьох робочих днів з дня їх затвердження оприлюднюються шляхом опублікування у друкованому засобі масової інформації відповідного органу ринкового нагляду (у разі його відсутності - у друкованому засобі масової інформації, визначеному цим органом) та шляхом розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу ринкового нагляду, а в разі потреби - також в інший спосіб.

У частинах 3, 4, 17 статті 23 цього ж Закону визначено, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки.

За результатами перевірки характеристик продукції посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, складає акт відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю) визначені у статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V від 05.04.2007 (далі - Закон № 877-V), за змістом частин 1, 3, 11, 12 якої державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до відповідного журналу суб'єкта господарювання (за його наявності).

У частині 4 статті 5 Закону № 877-V передбачено, що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (частина 1 статті 7 Закону № 877-V).

Повноваження органу державного нагляду (контролю) визначені у статті 8 цього Закону, за змістом частини 1 якої орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; накладати штрафні санкції та вживати заходи, передбачені законом.

Встановлено, що згідно секторального плану на 2014 рік, який розміщено сайті Держспоживінспекції України, протягом 2014 року відповідачем заплановано здійснення державного ринкового нагляду відносно обладнання електричного та електронного.

Відповідно до плану роботи Інспекції на І квартал 2014 року позивач був повідомлений про проведення планового заходу 11.03.2014, що підтверджується підписом директора товариства.

25.03.2014 з врученням копії направлення на проведення перевірки, у якому зазначені питання, що будуть розглянуті при проведенні перевірки, відповідачем було розпочато перевірку позивача.

З урахуванням описаного суди попередніх інстанцій дійшли висновку про дотримання відповідачем порядку призначення перевірки, направлення та повідомлення про її проведення позивача.

Відповідно до частин 2, 3 чинного на час спірних правовідносин Закону України «Про технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» № 3164-IV від 01.12.2005 відповідність введених в обіг в Україні продукції, процесів та послуг технічним регламентам є обов'язковою.

Вимоги, встановлені технічними регламентами, повинні відображати ризики стосовно споживачів, довкілля та природних ресурсів, які створюватиме невідповідність продукції, процесів і послуг. Для оцінювання ризиків повинна розглядатися, зокрема, наявна науково-технічна інформація, пов'язана з переробними технологіями або кінцевим використанням продукції, процесів або послуг.

У статті 33 цього Закону вказано, що Кабінет Міністрів України визначає зразок (опис) та затверджує правила застосування Національного знака відповідності, що використовується для засвідчення відповідності технічним регламентам.

Національний знак відповідності, визначений у технічному регламенті, застосовується до всієї продукції, яка є об'єктом та відповідає вимогам цього технічного регламенту.

У разі оцінки відповідності продукції, що є об'єктом технічних регламентів, призначеним органом оцінки відповідності до Національного знака відповідності додається ідентифікаційний код цього органу.

Національний знак відповідності наноситься на упаковку або етикетку продукції та на рекламні матеріали для процесів або послуг, що відповідають вимогам технічних регламентів.

Пунктом 17 чинного на час спірних правовідносин Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 785 від 29.07.2009, передбачено, що на апаратуру, відповідність якої цьому Технічному регламенту було доведено із застосуванням процедури, установленої у пунктах 13 або 14 цього Технічного регламенту, наноситься національний знак відповідності. За нанесення національного знака відповідності відповідає виробник або уповноважений представник.

Пунктами 7, 10 чинного на час спірних правовідносин Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1149 від 29.10.2009, передбачено, що перед введенням в обіг на електрообладнання повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність електрообладнання вимогам цього Технічного регламенту, включаючи виконання процедури оцінки відповідності (внутрішній контроль виробництва) згідно з додатком 3 до цього Технічного регламенту.

Національний знак відповідності має відповідати вимогам, наведеним у додатку 4 до цього Технічного регламенту. Національний знак відповідності наноситься виробником чи уповноваженим представником виготовлювача продукції в Україні на кожний виріб електрообладнання або, якщо це неможливо, на пакування, інструкцію або документ, в якому визначені гарантійні зобов'язання, у спосіб, що забезпечує його видимість, розбірливість та незмивність.

Згідно з пунктами 1, 5 чинних на час спірних правовідносин Правил застосування національного знака відповідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1599 від 29.11.2001, Національний знак відповідності засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які поширюються на неї.

Знак відповідності наноситься на виріб або на етикетку, тару, пакування, експлуатаційну та товаросупровідну документацію у разі неможливості або невиправданості його нанесення безпосередньо на виріб, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом. Місце та спосіб нанесення (друкування, наклеювання, гравірування, травлення, штампування, лиття тощо) знака відповідності визначається виробником продукції.

Обов'язки виробників визначені у статті 8 Закону № 2736-VI, у пункті 1 частини 1 якої визначено, що вони зобов'язані зазначати на продукції або її упаковці найменування та місцезнаходження виробника, назву, тип або номер моделі, номер партії або серійний номер, назви складових частин тощо у випадках та в порядку, визначених законодавством.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 22 Закону № 2735-VI заходами ринкового нагляду є: обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції .

У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами (частина 1 статті 29 Закону № 2735-VI)

Порядок прийняття рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів визначено у статті 33 цього Закону, згідно з частинами 2,10,11 якої рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходівможуть бути прийняті за результатами проведених органами ринкового нагляду перевірок характеристик продукції (крім перевірок, що проводяться відповідно до статті 26 цього Закону).

Строк виконання рішення має бути обґрунтованим і визначатися з урахуванням характеру ризику та/або невідповідності встановленим вимогам, обсягу продукції, що підлягає приведенню у відповідність із встановленими вимогами, вилученню з обігу чи відкликанню, та реальних можливостей суб'єкта господарювання належним чином виконати це рішення. Строк виконання рішення може бути змінено органом ринкового нагляду за обґрунтованим клопотанням суб'єкта господарювання. Таке клопотання може бути подано у будь-який час виконання рішення, але до закінчення строку виконання такого рішення.

До прийняття рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів орган ринкового нагляду надає (надсилає) суб'єкту господарювання, щодо якого передбачається прийняти рішення, проект відповідного рішення з пропозицією надати в письмовій формі свої пояснення, заперечення до проекту рішення, інформацію про вжиття ним заходів, спрямованих на запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам, усунення невідповідності продукції, що є предметом проекту рішення, встановленим вимогам.

Відповідальність суб'єктів господарювання передбачена у статті 44 цього ж Закону, згідно з пунктом 2 частини 1 якої до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи підтвердження матеріалами справи факту введення ТОВ «Софіт-Люкс в обіг продукції, яка не відповідає технічним регламентам, а саме - щодо порядку та способу національного знаку відповідності, суди дійшли висновку про наявність з боку відповідача правопорушення, відповідальність за яке передбачає накладення штрафу, а відтак про необґрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України також погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій і доводи касаційної скарги його не спростовують.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного суду України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -

ухвалив:

Касаційну скаргу ТОВ «Софіт-Люкс» відхилити, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 9 липня 2014 року і ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: