Ухвала суду № 57959474, 24.05.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

УХВАЛА

"24" травня 2016 р.Справа № 922/1369/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

при секретарі судового засідання Коваленко М.Ю.

розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Укрпромвпровадження, 01133, м. Київ, провулок Лабораторний, буд. 1, офіс 400; поштова адреса: 02140, м. Київ, вул. Мишуги, 2, офіс 416, код ЄДРПОУ 35141676;

до державного підприємства завод Електроважмаш, 61089, м. Харків, проспект Московський, буд. 299, код ЄДРПОу 00213121;

про стягнення 4 552 278,24 грн.

за участю представників сторін:

позивача не зявився;

відповідача ОСОБА_1 (довіреність № 248-1358 від 14.12.2015 р.).

В розпочатому 24.05.2016 року судовому засіданні представнику відповідача роз'яснено права і обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Укрпромвпровадження звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до державного підприємства завод Електроважмаш про стягнення суми основного боргу у розмірі 4 552 278,24 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань відповідно до умов договору поставки №238-06/50-ВК від 13.06.2014 р. щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 травня 2016 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 922/1369/16 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 17 травня 2016 року о 10:45.

17.05.2016 р. було оголошено технічну перерву та розгляд справи було перенесено на 24.05.2016 р. о 11:30.

Позивач явку свого повноважного представника в судове засідання не забезпечив, разом з тим, звернувся до суду з заявою (вх. №16683 від 20.05.2016 р.), в якій просив суд припинити провадження у даній справі на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у звязку з відсутністю предмета спору вказуючи на те, що станом на 19.05.2016 р. відповідач у повному обсязі погасив заборгованість перед позивачем за договором поставки №238-06/50-ВК від 13.06.2014 р. в розмірі 4 552 278,24 грн., а також повернути сплачений ним судовий збір за звернення з даним позовом до суду.

Представник відповідача звернувся до суду з клопотанням (вх. №15987 від 17.05.2016 р.) про доручення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме копій платіжних доручень №20302 від 19.04.2016 р., № 20452 від 25.04.2016 р., № 20685 від 04.05.2016 р., №20686 від 04.05.2016 р., №21013 від 13.05.2016 р., №21036 та № 21024 від 16.05.2016 р., які було досліджено судом та долучено до матеріалів справи.

Суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник відповідача підтримав заявлене позивачем клопотання про припинення провадження у даній справі та просив суд припинити провадження у даній справі у звязку з погашенням відповідачем заборгованості по договору поставки №238-06/50-ВК від 13.06.2014 р. у повному обсязі.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

13 червня 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Укрпромвпровадження та державним підприємством завод Електроважмаш було укладено договір поставки № 238-06/50-ВК, відповідно до п.1.1 якого Постачальник (позивач) зобовязується у 2014-2015 році поставити Замовнику (відповідачу) кабельно-провідну продукцію, зазначену в Специфікаціях №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 (додатки № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8), а Замовник прийняти і сплатити за неї в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору, найменування (номенклатура, асортимент) і кількість товару зазначені в Специфікаціях № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 (додатки № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8), що є невідємною частиною цього Договору.

Згідно п. 3.1 Договору, загальна вартість цього Договору складає 65 104 032,00 грн., у тому числі ПДВ 10 850 672,00 грн.

Відповідно до п. 4.1 Договору розрахунки за партію товарів здійснюється Замовником шляхом оплати за фактично отриману партію продукцію на протязі 60 (шестидесяти) календарних днів від дня поставки на склад Замовника.

Згідно п. 5.1 Договору Постачальник здійснює поставку Замовнику продукції:

- по Специфікаціях №1, 3, 6 протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання письмового замовлення Замовника;

- по Специфікації № 2 протягом 60 (шестидесяти) календарних днів з моменту отримання письмового замовлення Замовника;

- по Специфікаціях № 4, 5, 7 протягом 45 (сорока пяти) календарних днів з моменту отримання письмового замовлення Замовника;

- по Специфікації № 8 протягом 15 (пятнадцяти) календарних днів з моменту отримання письмового замовлення Замовника;

Відповідно до п. 8.1.1 Договору Замовник зобовязаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до п. 13.1 Договору, цей Договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими особами Сторін і діє до 15.06.2015 р.

В подальшому, Додатковою угодою до Договору № 1 від 29.09.2014 р., Додатковою угодою № 2 від 04.12.2014 р. та Додатковою угодою № 3 від 18.03.2015 р. сторонами вносились зміни до Договору.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положенняЦивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем виникли зобовязання, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 ЦК України продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як зазначав позивач в позовній заяві та підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними та відповідними довіреностями (арк. спр. 54-211), позивач на виконання п. 5.1 Договору передав, а відповідач прийняв зазначений у накладних товар на загальну суму 52 843 151,04 грн. Факт отримання товару підтверджується підписом представників відповідача на зазначених накладних.

Однак, за твердженням позивача, в порушення умов Договору, відповідач частково оплатив поставлений товар із простроченням строку оплати товару, в розмірі 47 089 508,28 грн., що також підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача (арк. спр. 212-265), у звязку з чим за відповідачем перед позивачем утворився борг у розмірі 4 552 278,24 грн.

Разом з тим, позивач звертався до відповідача з листом №252 від 13.04.2016 р., в якому просив відповідача погасити існуючу заборгованість.

Проте, як зазначив позивач у позові, відповідач на вищезазначений лист відповіді не надав, заборгованість не погасив, у звязку з чим позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Разом з тим, як вбачається з наданих сторонами доказів (платіжні доручення №20302 від 19.04.2016 р., № 20452 від 25.04.2016 р., № 20685 від 04.05.2016 р., №20686 від 04.05.2016 р., №21013 від 13.05.2016 р., №21036 від 16.05.2016 р. та № 21024 від 16.05.2016 р.) відповідач, після звернення позивача з даним позовом до суду, повністю погасив існуючу перед позивачем заборгованість у розмірі 4 552 278,24 грн., а тому суд вважає за необхідне припинити провадження по справі № 922/1369/16 на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Разом з тим, розглянувши клопотання позивача про повернення суми сплаченого ним судового збору суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 ЗУ Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у звязку з відмовою позивача від позову і так відмова визнана судом), у тому чилі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи платіжного доручення №4313 від 25.04.2016 р. позивачем було сплачено до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 68 284,17 грн. за звернення з даним позовом до суду.

Зважаючи на наведені приписи закону, враховуючи припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу на підставі ч.1 п.1-1 ст.80 ГПК України та подане позивачем клопотання (вх. №16683 від 20.05.2016р.) про повернення судового збору з Державного бюджету України, сплаченого товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Укрпромвпровадження згідно платіжного доручення №4313 від 25.04.2016р. судовий збір в розмірі 68 284,17 грн. підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись п. 5 ч. 1 ст. 7 ЗУ Про судовий збір, ст. ст. 22, 33, 32, 43, 49, п. 1-1 ч.1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі №922/1369/16 припинити за відсутністю предмету спору.

2. Управлінню державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова відповідно до п.5 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" повернути товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Укрпромвпровадження (01133, м. Київ, провулок Лабораторний, буд. 1, офіс 400, код ЄДРПОУ 35141676) з Державного бюджету 68 284,17 грн. судового збору, сплаченого останнім до господарського суду Харківської області згідно платіжного доручення № 4313 від 25.04.2016 р.

3. Дана ухвала в частині повернення судового збору, відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження", є виконавчим документом, який набирає чинності з моменту його прийняття, тобто з 24.05.2016 року, та може бути предявлена до виконання протягом року, тобто до 25.05.2017 року.

Суддя ОСОБА_2