Рішення № 57959418, 27.05.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" травня 2016 р.Справа № 916/3442/15

Господарський суд Одеської області у складі колегії:

Головуючий Зайцев Ю.О.

Суддя Дяченко Т.Г.

Суддя Никифорчук М.І.

при секретарі судового засідання Себовій О.О.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 на підставі довіреності № 431 від 17.11.2015р.;

Від відповідача: ОСОБА_2 на підставі довіреності № б/н від 12.01.2016р.;

Від третьої особи-1: не зявився;

Від третьої особи-2: ОСОБА_3 на підставі довіреності № б/н від 06.11.2015р.;

Від третьої особи-3: ОСОБА_4 на підставі довіреності №18-02025/88462 від 17.11.2015р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства Банк Київська Русь до відповідача ОСОБА_5 підприємства Прогресфарм за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія „Фактор Плюс, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Національний банк України про стягнення 59 999 471,05 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: Публічне акціонерне товариство Банк Київська Русь звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача відповідача ОСОБА_5 підприємства Прогресфарм про стягнення 36 963 128,16 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.08.2015р. було порушено провадження по справі №916/3442/15 з призначенням її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

16.09.2015р. за вх. ГСОО № 2-5079/15 до канцелярії господарського суду Одеської області надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія „Фактор Плюс

24.09.2015р. за вх. ГСОО № 2-5232/15 до канцелярії господарського суду Одеської області надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6

В судовому засіданні 02.10.2015р. представником відповідача надано до суду клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів відповідно до ст. 69 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.10.2015р. залучено до участі у справі № 916/3442/15 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія „Фактор Плюс.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.10.2015р. залучено до участі у справі № 916/3442/15 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.10.2015р. продовжено строк розгляду справи №916/3442/15 на 15 днів відповідно до ст. 69 ГПК України.

02.11.2015 р. представником відповідача до господарського суду Одеської області було надане клопотання про зупинення (вх. ГСОО №27309/15), в якому просив суд провадження у справі зупинити до вирішення іншими судами справи № 760/12617/15-ц за позовом ОСОБА_6 до ПП „Прогресфарм, ТОВ „Денис Фарма, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про стягнення коштів за Кредитним договором №393-02-1 та справи № 758/7644/15-ц за позовом ОСОБА_6 до ПАТ „Банк „Київська Русь, ТОВ „Фінансова компанія „Фактор Плюс, за участю третіх осіб про визнання недійсними договорів: попередній договір про відступлення частини права вимоги №20/03-15/1, укладений 17.03.15 між ПАТ Банк Київська Русь та ТОВ Фінансова компанія Фактор Плюс; попередній договір про відступлення частини права вимоги №20/03-15/2, укладений 17.03.15 між ПАТ Банк Київська Русь та ТОВ Фінансова компанія Фактор Плюс; договір відступлення права вимоги №20/03-15/1, укладений 20.03.15 між ПАТ Банк Київська Русь та ТОВ Фінансова компанія Фактор Плюс, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 та зареєстрований в реєстрі за № 469; договір відступлення права вимоги №20/03-15/2, укладений 20.03.15 між ПАТ Банк Київська Русь та ТОВ Фінансова компанія Фактор Плюс, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 та зареєстрований в реєстрі за № 470; договір відступлення права вимоги №19/03-15/3, укладений 19.03.15 між ТОВ Фінансова компанія Фактор Плюс та ОСОБА_6; договір відступлення частини права вимоги № 19/03-15/4, укладений 19.03.15 між ТОВ Фінансова компанія Фактор Плюс та ОСОБА_6; договір відступлення права вимоги за договором забезпечення, укладений 20.03.15 між ТОВ Фінансова компанія Фактор Плюс та ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 та зареєстрований в реєстрі за № 474; договір відступлення права вимоги за договором забезпечення, укладений 20.03.15 між ТОВ Фінансова компанія Фактор Плюс та ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 та зареєстрований в реєстрі за № 475. Застосувати наслідки недійсності правочинів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.11.2015р. провадження по справі №916/3442/15 було зупинено до вирішення Апеляційним судом міста Києва справи №760/12617/15-ц та вирішення Вищим спеціалізованим судом України справи №758/7644/15-ц.

12.11.2015 р. до господарського суду Одеської області надійшла апеляційна скарга Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" на ухвалу господарського суду Одеської області про зупинення провадження від 02.11.2015р.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.12.2015р. ухвалу господарського суду Одеської області від 02.11.2015 р. у справі №916/3442/15 залишено без змін.

13.01.2016 р. до господарського суду Одеської області надійшла касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" на ухвалу господарського суду Одеської області про зупинення провадження від 02.11.2015р.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2016р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.12.2015 у справі господарського суду Одеської області № 916/3442/15 та ухвалу господарського суду Одеської області від 02.11.2015 у цій справі скасовано.

17.03.2016р. до канцелярії господарського суду Одеської області супровідним листом Одеського апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/3442/15.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.03.2016р. було поновлено провадження у справі № 916/3442/15 з "06" квітня 2016р. та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

05.04.2016р. до канцелярії господарського суду Одеської області надійшло клопотання (вх. №2-1749/16) про залучення третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, а саме: ОСОБА_7 ( м. Чорноморськ, вул. Одеська, буд. 78) та ОСОБА_8 ( АДРЕСА_1).

Судове засідання по справі № 916/3442/15 призначене на "06" квітня 2016 р. о 14:30год., не відбулося у зв'язку із тим, що 06.04.2016р. з 14 год. 20 хв. до 16 год. 00 хв. всі працівники та відвідувачі суду були евакуйовані з адміністративної будівлі, у звязку з проведенням ГУДСНС України в Одеській області спільно з ГУНП в Одеській області оперативно-розшукових заходів з приводу анонімного повідомлення про закладення вибухового приладу в адміністративній будівлі та з 17 год. 15 хв. внаслідок повторного анонімного повідомлення про закладення адміністративній будівлі вибухового приладу, всіх працівників та відвідувачів суд знову було евакуйовано для проведення оперативно-розшукових заходів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.04.2016р. справу №916/3442/15 було призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

На підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Одеської області №462 від 07.04.2016р., на виконання ухвали суду від 06.04.2016р. про призначення колегіального розгляду справи №916/3442/15, та відповідно до п.9.2. рішення зборів суддів господарського суду Одеської області (протокол №17-2/2016 від 03.02.2016р.), по справі №916/3442/15 призначено автоматичний розподіл справи для визначення складу колегії, та визначено наступний склад колегії суддів господарського суду Одеської області у складі: головуючий суддя Зайцев Ю.О., суддя Дяченко Т.Г., суддя Никифорчук М.І.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.04.2016р. справу №916/2397/14 було прийнято до колегіального розгляду у наступному складі суду: головуючий суддя Зайцев Ю.О., суддя Дяченко Т.Г., суддя Никифорчук М.І.

16.05.2016р. до канцелярії господарського суду Одеської області від представника позивача надійшло клопотання (вх. №2-2556/16) про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, а саме: Національний банк України ( 01601, м. Київ-8, вул. Інститутська, 9).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.05.2016р. було залучено до участі у справі № 916/3442/15 в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_7, ОСОБА_8 та Національний банк України.

27.05.2016р. до канцелярії господарського суду Одеської області від представника позивача надійшло клопотання (вх. №2-2835/16) про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, а саме: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових стрільців, буд. 16) та заява про збільшення позовних вимог відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 59 999 471,05грн.

В судовому засіданні 27.05.2016р. судом було прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог як таку, право на подання якої надано позивачу відповідно до вимог ст. 22 ГПК України та відмовлено в задоволенні клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, а саме Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, як у безпідставному, оскільки від імені Публічного акціонерного товариства Банк Київська Русь позовна заява подана до суду та підписана саме уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, отже, залучення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до участі у справі в якості третьої особи, на думку суду є недоцільним.

Клопотання ОСОБА_5 підприємства Прогресфарм від 25.04.2016р. про припинення провадження у справі та клопотання ОСОБА_6 про припинення провадження у справі від 25.04.2016р. колегією суддів залишаються без задоволення, як необґрунтовані та такі, що не засвідчують відповідними доказами підстави для застосування вимог ст. 80 ГПК України.

27.05.2016р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника сторін, суд встановив.

26 вересня 2012 року між Публічним акціонерним товариством Банк Київська Русь (надалі - Банк) та ОСОБА_5 підприємством Прогресфарм (надалі - позичальник) було укладено Кредитний договір №1322-02-1 (надалі Договір) на відкриття відновлювальної кредитної лінії із змінами та доповненнями які були внесені:

-Договором № 1 від 05 грудня 2012 року про внесення змін і доповнень до Кредитного договору №1322-03-1 на відкриття відновлюваної кредитної лінії від 26 вересня 2012 року.

-Договором № 2 від 18 червня 2013 року про внесення змін і доповнень до Кредитного договору № 1322-02-1 на відкриття відновлюваної кредитної лінії від 26 вересня 2012 року.

-Договором № 3 віл 09 серпня 2013 року про внесення змін і доповнень до Кредитного договору №1322-02-1 на відкриття відновлюваної кредитної лінії від 26 вересня 2012 року.

-Договором № 4 від 05 лютого 2015 року про внесення змін і доповнень до Кредитного договору № 1322-02-1 на відкриття відновлюваної кредитної лінії від 26 вересня 2012 року.

За умовами договору, Банк, на умовах, передбачених Кредитним договором, відкриває Позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію, в межах якої зобовязується надавати Позичальнику в користування гротові кошти, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти та інші платежі.

Кредит надається Позичальнику в наступній валюті - долар США, впродовж строку дії кредитної лінії окремими частинами (траншами) або в повному обсязі, з лімітом кредитування за кредитною лінією 1 500 000,00 дол. США (один мільйон пятсот тисяч доларів США 00 центів.) зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 11,75% річних на строк до 31 липня 2016 року (п. 1.1., 1.2. Кредитного договору).

Положеннями Кредитного договору передбачено, що кредит подається Позичальнику в межах загального ліміту кредитування кредитної лінії, в безготівковій формі, шляхом перерахування суми кожного окремого траншу на поточний рахунок Позичальника №2600201130002 в дол. США , який відкрито в Банку (п.2.3. Кредитного договору) .

Відповідно до умов п. 6.1. Кредитного договору, Позичальник взяв па себе зобовязання щодо своєчасного повернення кредиту та своєчасної сплати процентів за користування кредитом.

Згідно з п. 8.1. Кредитного договору, у випадку порушення строків (терміні повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або винагород банку Позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

За приписами п. 9.2. кредитних договорів, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, винагород, штрафних санкцій та інших платежів, що передбачені умовами Кредитного договору.

Банк свої зобов'язання за договором щодо видання кредиту я межах ліміту кредитної лінії та перерахував грошові кошти на поточний рахунок Позичальники.

Проте, позичальник у строк, визначений умовами Кредитного договору, свої зобов'язання щодо своєчасної сплати кредиту та процентів за користування кредитними коштами систематично не виконував.

Банком було направлено позичальникові листа, вих. № 114/01-7098 від 13.02.2015 року, про необхідність дострокового повернення заборгованості за Кредитним договором, в якому вимагав погаси заборгованість за Кредитним договором на протязі 5 (пяти) днів з моменту відправлення.

18 лютого 2015 року позичальником було отримано листа, вих.. № 114/01-7098 від 13.02.20 року, але станом на дату звернення з позовною заявою до суду заборгованість позичальник не погашено, взяті на себе зобовязання щодо повернення заборгованості за Кредитні договором ПП «ПРОГРЕСФАРМ» не виконало, чим порушило законні майнові права банку.

З наведених підстав Публічне акціонерне товариство Банк Київська Русь звернулось до господарського суду Одеської області з позовом та збільшенням до нього, відповідно до яких, просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_5 підприємства Прогресфарм заборгованість у розмірі 59 999 471,05 грн.

Крім того, судом встановлено, що з метою забезпечення виконання ПП «Прогресфарм» умов Кредитного договору №393-02-1, між ПАТ «Банк «Київська Русь» та поручителями було укладено наступні договори забезпечення:

- договір іпотеки, посвідчений ОСОБА_12, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 15 березня 2013 року за реєстровим № 302, який укладений між ПАТ «Банк «Київська Русь», (код ЄДРПОУ 24214088) та Медичною фірмою «Вікторія» ЛТД (в вигляді товариства з обмеженою відповідальністю), код ЄДРПОУ 13917243;

- договір іпотеки, посвідчений ОСОБА_12, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 14 березня 2013 року за реєстровим № 296, який укладений між ПАТ «Банк «Київська Русь», (код ЄДРПОУ 24214088) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕНІС ФАРМА», код ЄДРПОУ 32782574;

- договір іпотеки, посвідчений ОСОБА_13, приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу 06 червня 2013 року за реєстровим № 2327, який укладений між ПАТ «Банк «Київська Русь», (код ЄДРПОУ 24214088) та фізичною особою ОСОБА_10, РНОКПП НОМЕР_1.

- договір поруки №398-02-5 від 14 березня 2013 року, що укладений між ПАТ «Банк «Київська Русь», (код ЄДРПОУ 24214088) та фізичною особою ОСОБА_9, РНОКПП НОМЕР_2;

- договір поруки №397-02-5 від 14 березня 2013 року, що укладений між ПАТ «Банк «Київська Русь», (код ЄДРПОУ 24214088) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична фірма «Лідер», код ЄДРПОУ 33970264;

- договір поруки №396-02-5 від 14 березня 2013 року, що укладений між ПАТ «Банк «Київська Русь», (код ЄДРПОУ 24214088) та Медичною фірмою «Вікторія» ЛТД (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю), код ЄДРПОУ 13917243;

- договір поруки №395-02-5 від 14 березня 2013 року, що укладений між ПАТ «Банк «Київська Русь», (код ЄДРПОУ 24214088) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Деніс фарма», код ЄДРПОУ 32782574;

- договір застави товарів в обороті №394-02-6 укладеного 14.03.2013 року між ПАТ «Банк «Київська Русь», (код ЄДРПОУ 24214088) та ОСОБА_5 підприємством «Прогресфарм», ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33137689.

Згідно умов вказаних договорів забезпечення, з урахуванням умов договорів поруки (пункти 5.1, 5.2, 5.3) вказані поручителі солідарно та в повному обсязі несуть відповідальність перед кредитором за виконання боржником умов Кредитного договору №393-02-1. Солідарні боржника залишаються зобов'язаними перед кредитором до тих пір, поки всі зобов'язання за кредитним договором не будуть виконані.

Крім того, судом встановлено, що 17 березня 2015 року між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТОВ «ФК «Фактор Плюс» було укладено Попередній договір про відступлення частини права вимоги №20/03-15/1 та Попередній договір відступлення частини права вимоги №20/03-15/2.

Як встановлено в рішенні Солом'янського районного суду міста Києва від 08.09.2015р. по справі №760/12617/15-ц, на виконання умов Попереднього договору відступлення частини права вимоги №20/03-15/1 19 березня 2015 року ТОВ «ФК «Фактор Плюс» сплатив ПАТ «Банк «Київська Русь» кошти в розмірі 35 450 000,00 грн., в якості оплати ціни відступлення за відступлення всіх прав кредитора відносно боржника ПП «Прогресфарм» за Кредитним договором №1322-02-1 про відкриття відновлювальної кредитної лінії укладеним 26 вересня 2012 року.

На виконання умов попередніх договорів, між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТОВ «ФК «Фактор Плюс» 20 березня 2015 року було укладено Договір відступлення №20/03-15/2, який було посвідчено ОСОБА_11, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, та зареєстровано в реєстрі за №470 та Договір відступлення №20/03-15/1, який було посвідчено ОСОБА_11, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, та зареєстровано в реєстрі за №469.

Окрім цього, між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТОВ «ФК «Фактор Плюс» було укладено Договір відступлення права вимоги від 20.03.2015 року №б/н.

Загальний розмір відступлених ТОВ «ФК «Фактор Плюс» прав відносно ПП «Прогресфарм» становив 86 750 497,10 грн.

Разом з цим, судом встановлено, що між ТОВ «ФК «Фактор Плюс» та ОСОБА_6 було укладено Договір відступлення частини права вимоги №19/03-15/3, згідно умов якого, ОСОБА_6 було відступлено права вимоги за Кредитним договором №1322-02-1 в розмірі 35 343 031,72 грн.

Крім того, на підставі договору відступлення права вимоги за договором забезпечення, який було посвідчено ОСОБА_11 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за №474, ОСОБА_6 було відступлено права вимоги (у тому числі) за договорами забезпечення, якими забезпечувалось виконання ПП «Прогресфарм» умов Кредитного договору№1322-02-1.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Стаття 1054 Цивільного кодексу України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Із змісту п.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України вбачається, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Пунктом 1 ст.1049 Цивільного кодексу України зазначено, що позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Судом встановлено, що правовідносини сторін склались на підставі укладеного між ними 26 вересня 2012 року Кредитного договору на відкриття відновлювальної кредитної лінії №1322-02-1 із змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. Кредитного договору, Кредит надається Позичальнику в наступній валюті - долар США, впродовж строку дії кредитної лінії окремими частинами (траншами) або в повному обсязі, з лімітом кредитування за кредитною лінією 1 500 000,00дол. США (один мільйон пятсот тисяч доларів США 00 центів.) зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 11,75% річних на строк до 31 липня 2016 року.

Відповідно до умов п. 6.1. Кредитного договору, Позичальник взяв па себе зобовязання щодо своєчасного повернення кредиту та своєчасної сплати процентів за користування кредитом.

Згідно з п. 8.1. Кредитного договору, у випадку порушення строків (терміні повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або винагород банку Позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

За приписами п. 9.2. кредитних договорів, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, винагород, штрафних санкцій та інших платежів, що передбачені умовами Кредитного договору.

Банк скористався своїм правом, яке надано п. 9.2. Кредитного договору та направив позичальникові листа, вих. № 114/01-7098 від 13.02.2015 року, про необхідність дострокового повернення заборгованості за Кредитним договором, в якому вимагав погаси заборгованість за Кредитним договором на протязі 5 (пяти) днів з моменту відправлення.

18 лютого 2015 року позичальником було отримано листа, вих.. № 114/01-7098 від 13.02.20 року, але станом на дату звернення з позовною заявою до суду заборгованість позичальник не погашено, взяті на себе зобовязання щодо повернення заборгованості за Кредитні договором ПП «ПРОГРЕСФАРМ» не виконало, чим порушило законні майнові права банку.

Однак, як встановлено судом, 17 березня 2015 року між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТОВ «ФК «Фактор Плюс» було укладено Попередній договір про відступлення частини права вимоги №20/03-15/1 та Попередній договір відступлення частини права вимоги №20/03-15/2.

Як встановлено рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 08.09.2015р. по справі №760/12617/15-ц, на виконання умов Попереднього договору відступлення частини права вимоги №20/03-15/1 19 березня 2015 року ТОВ «ФК «Фактор Плюс» сплатив ПАТ «Банк «Київська Русь» кошти в розмірі 35 450 000,00 грн., в якості оплати ціни відступлення за відступлення всіх прав кредитора відносно боржника ПП «Прогресфарм» за Кредитним договором №1322-02-1 про відкриття відновлювальної кредитної лінії укладеним 26 вересня 2012 року.

На виконання умов попередніх договорів, між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТОВ «ФК «Фактор Плюс» 20 березня 2015 року було укладено Договір відступлення №20/03-15/2, який було посвідчено ОСОБА_11, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, та зареєстровано в реєстрі за №470 та Договір відступлення №20/03-15/1, який було посвідчено ОСОБА_11, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, та зареєстровано в реєстрі за №469.

Окрім цього, між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТОВ «ФК «Фактор Плюс» було укладено Договір відступлення права вимоги від 20.03.2015 року №б/н.

Загальний розмір відступлених ТОВ «ФК «Фактор Плюс» прав відносно ПП «Прогресфарм» становив 86 750 497,10 грн.

Разом з цим, судом встановлено, що між ТОВ «ФК «Фактор Плюс» та ОСОБА_6 було укладено Договір відступлення частини права вимоги №19/03-15/3, згідно умов якого, ОСОБА_6 було відступлено права вимоги за Кредитним договором №1322-02-1 в розмірі 35 343 031,72 грн.

Крім того, на підставі договору відступлення права вимоги за договором забезпечення, який було посвідчено ОСОБА_11 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за №474, ОСОБА_6 було відступлено права вимоги (у тому числі) за договорами забезпечення, якими забезпечувалось виконання ПП «Прогресфарм» умов Кредитного договору№1322-02-1.

Вказані обставини встановлені в рішенні Солом'янського районного суду міста Києва від 08.09.2015р. по справі №760/12617/15-ц, яке набрало законної сили та залишене без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 24.03.2016р.

Відповідно до ч.3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У відповідності зі ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може буті замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочинок (відступлення права вимоги) При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язані в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

На підставі вищезазначених укладених договорів уступки, які не визнані недійними в судовому порядку та є чинними на даний час, ОСОБА_6 набула права вимоги за Кредитним договором №1322-02-1 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від « 26» вересня 2012 року, укладеним між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ПП «Прогресфарм».

Таким чином враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що у ПАТ «Банк «Київська Русь» на даний час відсутнє право вимоги за Кредитним договором №1322-02-1 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від « 26» вересня 2012 року, а отже, у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Дослідивши наявні у справі докази та позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» з урахуванням поданих уточнень, проаналізувавши норми чинного законодавства, колегія суддів дійшла до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Решту доводів і поданих сторонами доказів, відхилення яких не обґрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.

Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребовуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому суд приймає до уваги строк розгляду справи, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.

Керуючись ст.ст. 32,33,38,43,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Банк Київська Русь до відповідача ОСОБА_5 підприємства Прогресфарм за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія „Фактор Плюс, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Національний банк України про стягнення 59 999 471,05 грн. відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст складено та підписано 27 травня 2016 р.

Головуючий Ю.О. Зайцев

Суддя Т.Г. Дяченко

Суддя М.І.Никифорчук