Постанова № 57957744, 25.05.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/16852/15 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 травня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Сергійчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «КБ «Експобанк» Волощука Ігоря Григоровича - Янко Інни Олександрівни на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного «КБ «Експобанк» Волощука Ігоря Григоровича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «КБ «Експобанк» Волощука Ігоря Григоровича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вважає протиправними рішення відповідачів, оскільки ними порушено права та законні інтереси позивача як вкладника.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 лютого 2016 року задоволено вказаний позов частково. Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» Волощука Ігоря Григоровича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_4 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Експобанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Позов в іншій частині залишено без задоволення.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «КБ «Експобанк» Волощука Ігоря Григоровича - Янко Інна Олександрівна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Також вказаною особою подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції.

Враховуючи наявні в справі докази, колегія суддів вважає, що зазначений строк пропущено з поважних причин.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що між ПАТ «КБ «Експобанк», як банком, та позивачем, як клієнтом, 11 вересня 2014 року укладено договір банківського рахунку № 1656/18837/2014, за умовами якого банк відкриває клієнту поточний рахунок у валюті UAH та приймає і зараховує на рахунок грошові кошти, що надходять клієнту, а також виконує розпорядження клієнта на здійснення операцій за рахунком.

12 вересня 2014 року на відкритий за договором рахунок позивача перераховані кошти в сумі 195000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 13 від 12 вересня 2014 року.

Разом з тим, Постановою Правління Національного банку України від 24 вересня 2014 року № 597 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» до категорії неплатоспроможних» ПАТ «КБ «Експобанк» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 25 вересня 2014 року № 97 «Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ «КБ «Експобанк» із 25 вересня 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків - ОСОБА_5.

Постановою Правління Національного банку України від 22 січня 2015 року № 41 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» відкликано банківську ліцензію ПАТ «КБ «Експобанк».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 26 січня 2015 року № 15 «Про початок процедури ліквідації АТ «КБ «Експобанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Експобанк» з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання із 26 січня 2015 року. Призначено уповноважену особу Фонду строком на один рік із 26 січня 2015 року по 25 січня 2016 року включно.

Уповноважена особа Фонду листом від 20 лютого 2015 року № 1401/1064 повідомила про блокування рахунку позивача та тимчасове призупинення виплати коштів, а також про не включення позивача до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Згідно з повідомленнями уповноваженої особи Фонду від 02 вересня 2015 року № 1101/5024 та № 1101/4983, договір та правочин, за яким відповідно до платіжного доручення з поточного рахунку, відкритого в ПАТ «КБ «Експобанк» на ім'я ОСОБА_4, перераховано кошти в сумі 195000,00 грн. на рахунок позивача, є нікчемними з підстав, передбачених п.п. 2, 7, 9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідачів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню частково.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його необгрунтованим з огляду на наступне.

Спірні відносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», метою якого є захист прав і законних інтересів вкладників банку та який визначає правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 4 вказаного Закону на виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: 1) веде реєстр учасників Фонду; 2) акумулює кошти, отримані з джерел, визначених статтею 19 цього Закону, здійснює контроль за повнотою і своєчасністю перерахування зборів кожним учасником Фонду; 3) інвестує кошти Фонду в державні цінні папери України; 3-1) здійснює випуск облігацій у порядку та за напрямами розміщення, визначеними цим Законом, і видачу фінансових векселів у випадках, передбачених законом про Державний бюджет України на відповідний рік; 4) здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) здійснює регулювання участі банків у системі гарантування вкладів фізичних осіб; 6) бере участь в інспекційних перевірках проблемних банків за пропозицією Національного банку України; 7) застосовує до банків та їх керівників відповідно фінансові санкції і накладає адміністративні штрафи; 8) здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку; 9) здійснює перевірки банків відповідно до цього Закону; 10) надає фінансову підтримку банку відповідно до цього Закону; 11) здійснює аналіз фінансового стану банків з метою виявлення ризиків у їхній діяльності та прогнозування потенційних витрат Фонду на виведення неплатоспроможних банків з ринку та відшкодування коштів вкладникам; 12) надає цільову позику банку для виплат вкладникам банку відповідно до пункту 1 частини шостої статті 36 цього Закону, а також фінансування витрат для оплати роботи осіб відповідно до пункту 2 частини шостої статті 36, пунктів 7 і 8 частини другої статті 37 та частини четвертої статті 47 цього Закону, що здійснюються протягом дії тимчасової адміністрації; 13) здійснює заходи щодо інформування громадськості про функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників, підвищення рівня фінансової грамотності населення відповідно до цього Закону; 14) вивчає та аналізує тенденції розвитку ринку ресурсів, залучених від вкладників учасниками Фонду. Фонд здійснює інші функції в межах своїх повноважень, визначених цим Законом, іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною 2 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно ч. 4 ст. 26 зазначеного Закону (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

З аналізу наведених норм законодавства України вбачається, що після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку вкладники набувають право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах 200000,00 грн., за винятком вичерпного переліку підстав, передбачених ч. 4 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

В силу вимог ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Пунктами 3, 4 р. 3 Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14, встановлено, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Відповідно до п. 6 Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

Таким чином, протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку уповноважена особа Фонду формує та подає до Фонду, зокрема, повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до п.п.4-6 ч.4 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», проте протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.

Частинами 2, 4 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 цієї статті.

Уповноважена особа Фонду: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині 2 статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Згідно з ч. 3 ст. 38 вказаного Закону (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 37 вищезазначеного Закону уповноважена особа Фонду має право, серед іншого, звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку.

Частиною 1 ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу вимог ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Колегією суддів встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними і скасувати рішення відповідачів щодо невключення його до переліку та загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зобов'язати відповідачів включити позивача до зазначених переліку та загального реєстру.

Судом першої інстанції було встановлено, що постановою Правління Національного Банку України від 11 вересня 2014 року №567/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «КБ «Експобанк» до категорії проблемних» зупинено в АТ «КБ «Експобанк» з дня прийняття цієї постанови здійснення певного виду операцій, зокрема, відкриття поточних рахунків (у тому числі карткових) та залучення на поточні рахунки клієнтів (у тому числі карткові) - фізичних осіб (резидентів) коштів у національній та іноземній валюті.

Платіжним дорученням від 12 вересня 2014 року № 13 підтверджується, що ОСОБА_6 поповнив поточний рахунок ОСОБА_4 на суму 195000,00 грн.

Таким чином, вказана транзакція була здійснена після введення в дію Національним банком України заборони на вчинення таких дій.

Також, відповідно до п.1 ч.1 ст.16 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) фінансова операція підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, якщо вона має одну або більше ознак, визначених цією статтею, або містить інші ризики, зокрема, заплутаний або незвичний характер фінансової операції чи сукупності пов'язаних між собою фінансових операцій, що не мають очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети.

Поповнення ОСОБА_6 поточних рахунків фізичних осіб, у тому числі позивача, не мають очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети, позаяк здійсненні без визначення жодних умов, або укладення відповідних угод, а тому такі фінансові операції підлягали внутрішньому фінансовому моніторингу.

Разом з тим, умовами договору банківського рахунку передбачено обов'язки клієнта, зокрема, виконувати вимоги чинного законодавства України, діючих інструкцій, правил та інших нормативно-правових актів Національного Банку України з питань здійснення розрахунково-касових операцій та надання звітності, в тому числі забезпечити надходження коштів на рахунок виключно у відповідності до вимог законодавства, та дотримуватись внутрішнього операційного часу, що діє в банку (пункти 4.4.3 договору).

Разом з тим, всупереч наведеної постанови, між позивачем та ПАТ КБ «Експобанк» укладено договір банківського рахунку від 11 вересня 2014 року та згідно платіжного доручення від 12 вересня 2014 року № 13 на рахунок позивача зараховано грошові кошти в сумі 195000,00 грн. з рахунку ОСОБА_6, відкритого в АТ КБ «Експобанк», з призначенням платежу - надання позики згідно договору позики б/н від 11 вересня 2014 року.

З наявної в матеріалах справи банківської виписки по особовому рахунку ОСОБА_6 № 26203118644001 вбачається, що останнім 12 вересня 2014 року було здійснено перерахування грошових коштів з власного рахунку на рахунки 37 фізичних осіб, включаючи позивача, у розмірі 195000,00 грн. кожному, з призначенням платежу по кожній операції - надання позики згідно договору позики б/н від 11 вересня 2014 року.

Перерахування 12 вересня 2014 року коштів власника великого рахунку ОСОБА_6 на рахунки фізичних осіб, в тому числі і на рахунок позивача, збільшує гарантовану суму відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, чим порушується вимоги постанови Правління Національного банку України від 11 вересня 2014 року № 567/БТ та, в свою чергу, суперечить нормам законодавства України та правилам банку, чим порушуються умови договору банківського рахунку від 11 вересня 2014 року № 1627/18817/2014 викладені в п. 3.1 договору.

З наведеного вбачається, що при здійсненні операцій щодо перерахування грошових коштів з рахунку ОСОБА_6 на рахунки 37 фізичних осіб, в тому числі позивача, в сумі, максимально наближеній до гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах 200000,00 грн., а саме 195000,00 грн., банк взяв на себе зобов'язання, яке частково унеможливлює виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами, в межах гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, а операції по перерахуванню коштів з рахунку ОСОБА_6 на рахунки фізичних осіб, в тому числі позивача, мають на меті надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, оскільки ОСОБА_6 є саме кредитором ПАТ КБ «Експобанк».

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку щодо наявності підстав застосування п.п. 2, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо нікчемності правочину, з огляду на норми ч. 2 ст. 215 ЦК України якими встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Крім того, як вбачається з повідомлення від 02 вересня 2015 року № 1101/4960, уповноваженою особою повідомлено, що правочин, за яким відповідно до платіжного доручення з поточного рахунку, відкритого в АТ КБ «Експобанк», № 26203118644001 на ім'я ОСОБА_6 було перераховано грошові кошти в сумі 195000,00 грн., на поточний рахунок позивача та правочин щодо перерахування грошових коштів є нікчемними з підстав, передбачених п.п. 2, 7, 9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»", тобто відповідачем прослідковано весь ланцюг перерахунку коштів та здійснено відповідні висновки.

Колегія суддів також бере до уваги, що грошові кошти в сумі 195000,00 грн. перераховані на рахунок позивача з призначенням платежу - надання позики згідно договору позики б/н від 11 вересня 2014 року.

Разом з тим, до матеріалів справи не надано жодних доказів щодо правомірності отримання позивачем грошових коштів в розмірі 195000,00 грн. у якості наданої позики згідно договору позики б/н від 11 вересня 2014 року, зокрема, не надано самого договору позики б/н від 11 вересня 2014 року, яким встановлюються умови надання та повернення відповідної позики, враховуючи, що сам факт укладання вказаного договору є сумнівним, оскільки ОСОБА_6 12 вересня 2014 року було перераховано грошові кошти на рахунки 37 фізичних осіб, включаючи позивача, у розмірі 195000,00 грн. кожному, з однаковим призначенням платежу по кожній операції - надання позики згідно договору позики б/н від 11 вересня 2014 року.

Окрім того, листом Генеральної прокуратури України від 19 січня 2015 року № 17/1/4-3101 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомлено, що Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22014000000000115, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 14 квітня 2014 року за фактом привласнення державних коштів, виділених Національним банком України у 2013 року на програму фінансового оздоровлення АТ «КБ «Експобанк» за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. У ході слідства встановлено, що колишні службові особи АТ «КБ «Експобанк» напередодні введення тимчасової адміністрації, 12 вересня 2014 року вчинили дії, спрямовані на штучне збільшення кількості випадків для відшкодування вкладникам коштів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом дроблення власників вкладів між багатьма вкладниками - фізичними особами, на суми вкладів, що гарантовано відшкодовуються Фондом. Запропоновано під час складання Уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахунків сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, перевірити на відповідність вимогам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» наведені вище факти у відношення, зокрема ОСОБА_6, який 12 вересня 2014 року розбив власний вклад між багатьма вкладниками - фізичними особами, звернути увагу на їх системність, тотожність та однотипність дій. У випадку підтверджень фактів порушення наведеного Закону, призупинити виплату коштів за вкладами за рахунок Фонду до спростування наданої інформації.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що застосування Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Експобанк» Волощуком І.Г. п.п. 2, 7 ч. 3 ст.3 8 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо нікчемності правочину, укладеного позивачем з банком, є правомірним, а тому вимоги позивача щодо зобов'язання включити його до переліку вкладників ПАТ «КБ «Експобанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського рахунку від 11 вересня 2014 року є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Крім того, враховуючи, що у відповідності до ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, а також приймаючи до уваги, що перелік владників сформований та переданий до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відсутні підстави для включення позивача до зазначеного переліку.

Таким чином, з огляду на встановлену судом правомірність дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Експобанк»Волощука І.Г. щодо невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «КБ «Експобанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відсутні підстави для задоволення вимог щодо зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «Експобанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, враховуючи їх необґрунтованість.

Отже, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, а тому вона є такою, що підлягає задоволенню.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «КБ «Експобанк» Волощука Ігоря Григоровича - Янко Інни Олександрівни - задовольнити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 лютого 2016 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного «КБ «Експобанк» Волощука Ігоря Григоровича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

В.Е. Мацедонська

Повний текст виготовлено 27.05.2016 року.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Мацедонська В.Е.

Лічевецький І.О.