Ухвала суду № 57957338, 28.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2016 року м. Київ К/800/136/15

К/800/26/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Олендера І.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова марка плюс» та Комунального підприємства «Харківводоканал»

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року

у справі № 820/14926/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова марка плюс»

до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Комунальне підприємство «Харківводоканал»,

про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова марка плюс» (далі - ТОВ «Торгова марка плюс»; позивач) звернулось до суду з позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - Західна ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області; відповідач), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило: визнати протиправними дії відповідача щодо формування в акті № 2318/20-33-22-01-07/31339845 від 03 липня 2014 року про результати документальної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року висновків про порушення підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) при взаємовідносинах ТОВ «Торгова марка плюс» з контрагентами-постачальниками Товариством з обмеженою відповідальністю «Вінліт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гешафт-інком», підпункту 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 ПК України при взаємовідносинах позивача з контрагентом-покупцем Комунальним підприємством «Харківводоканал», пункту 198.6 статті 198 ПК України при взаємовідносинах ТОВ «Торгова марка плюс» з контрагентами-постачальниками ТОВ «Вінліт» та ТОВ «Гешафт-інком» по ланцюгу до «вигодонабувачів», задекларованих позивачем, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 ПК України при взаємовідносинах товариства з контрагентом-покупцем КП «Харківводоканал»; зобов'язати Західну ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області вчинити певні дії щодо вилучення з Аналітичної системи «Податковий блок» підсистеми «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України» інформації, внесеної на підставі акту № 2318/20-33-22-01-07/31339845 від 03 липня 2014 року; зобов'язати відповідача вчинити певні дії щодо відновлення в Аналітичній системі «Податковий блок» підсистемі «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України» даних податкової звітності ТОВ «Торгова марка плюс» з податку на додану вартість за червень 2014 року шляхом внесення показників, зазначених у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2014 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у справі, позивач та КП «Харківводоканал» оскаржили їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданих касаційних скаргах, з посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року, ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року та прийняття нового рішення про повне задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційні скарги слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З огляду на викладене, можна дійти висновку про те, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас належний захист прав та інтересів особи можливий лише в разі існування спірних правовідносин, тобто в разі встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Дії суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо відповідні дії не повинні вчинюватись таким суб'єктом стосовно цієї особи, виходячи з наданої йому компетенції.

При цьому оспорювані дії повинні бути юридично значимими, тобто мати безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом або позбавлення можливості повністю чи в частині реалізувати належне цій особі право, або шляхом безпідставного покладення на цю особу будь-якого обов'язку.

В свою чергу, діяльність із складання актів перевірок є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни. Наявність акту перевірки чи включення до його змісту певних висновків самі собою не створюють жодних перешкод для діяльності платника податків.

Виходячи з наведеного, дії контролюючого органу щодо викладення в акті перевірки певних висновків не порушують права чи інтереси особи, не впливають на її суб'єктивні права та обов'язки, а відтак підстави для задоволення таких позовних вимог відсутні.

Вирішуючи питання про правомірність здійсненого податковим органом коригування показників податкової звітності ТОВ «Торгова марка плюс» в Аналітичній системі «Податковий блок», слід враховувати правову позицію Верховного Суду України, висловлену, зокрема, в постановах: від 15 грудня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «УКРФРІТ» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії; від 02 грудня 2015 року у справі за позовом Приватного підприємства «Сільськогосподарська компанія «Зорецвіт» до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії; від 04 листопада 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профтехноконструкція» до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, відповідно до якої інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Тобто, дії контролюючого органу щодо внесення до баз даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акту, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Враховуючи те, що дії відповідача з проведення розглядуваної перевірки не визнані протиправними в установленому порядку (не оскаржувались товариством), підстави для виключення з Аналітичної системи «Податковий блок» інформації, внесеної на підставі акту, складеного за наслідками такої перевірки, відсутні.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова марка плюс» та Комунального підприємства «Харківводоканал» відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Олендер І.Я.