Ухвала суду № 57957280, 28.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" квітня 2016 р. м. Київ К/800/46309/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Олендера І.Я.

за участю секретаря судового засідання: Савченко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алєксандрія»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2015 року

у справі № 826/10761/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алєксандрія»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2015 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Алєксандрія» (далі - ТОВ «Алєксандрія»; позивач) до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві; відповідач) задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 18926552209 від 23 лютого 2015 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Алєксандрія» судові витрати в розмірі 487,20 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2015 року апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2015 року скасовано та прийнято нову - про відмову в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, позивач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2015 року та залишення в силі постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2015 року.

В запереченні на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а постановлене у справі рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Алєксандрія» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «АБВ-Буд» за червень 2014 року, за результатами якої складено акт № 105/26-55-22-09/38003909 від 05 лютого 2015 року.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 18926552209 від 23 лютого 2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2 300 000,00 грн. (1 533 333,00 грн. - основний платіж, 766 667,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

За наслідками адміністративного оскарження, названий акт індивідуальної дії залишено без змін.

Перевіркою встановлено порушення товариством пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв'язку з неправомірним віднесенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаних у ТОВ «АБВ-Буд» підрядних робіт (з виконання земляних та демонтажних робіт на об'єкті: будівництво торговельного центру та інших закладів обслуговування населення в складі 4 мікрорайону, IV житлового району в м. Бровари за договором № 02/06-14 від 02 червня 2014 року, а також з реконструкції промтоварних та розподільчих складів з окремо розташованою будівлею, за адресою: Київська область, Броварський район, с. Димитрово, вул. Гоголівська, l a, за договором № 16/06-14 від 16 червня 2014 року) з огляду на фіктивний характер проведених операцій.

Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган посилався виключно на відсутність у контрагента ТОВ «Алєксандрія» майна, основних фондів та трудових ресурсів, необхідних для провадження фактичної господарської діяльності та виконання договірних зобов'язань перед позивачем.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції підтримав наведені доводи ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та дійшов висновку про недоведеність платником реального характеру розглядуваних господарських операцій.

Колегія суддів із вказаним твердженням погодитись не може, виходячи з таких підстав.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання робіт (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, суд першої інстанції, на відміну від суду апеляційної інстанції, цілком обґрунтовано врахував долучені товариством до матеріалів справи копії актів приймання виконаних будівельних робіт типової форми КБ-2в, в яких наведено детальний перелік робіт, що виконувались на об'єктах, кількість і види використаних будівельних матеріалів; договірних цін; довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати типової форми КБ-3; підсумкових відомостей ресурсів; загальних журналів робіт, в яких фіксувались етапи виконання робіт; актів на закриття прихованих робіт; сертифікатів якості на будівельні матеріали, використані при будівництві; нарядів-завдань; податкових накладних; банківських виписок; документів на підтвердження передачі придбаних у ТОВ «АБВ-Буд» робіт Товариству з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» та Товариству з обмеженою відповідальністю «Техенерготрейд» у рамках виконання договірних зобов'язань.

Судом, поміж іншого, перевірено наявність у контрагента позивача відповідної ліцензії Серії АЕ № 290405 на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, виданої Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 25 квітня 2014 року строком дії до 25 квітня 2017 року.

Податковим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені наведеними документами.

Так, власне відсутність у ТОВ «АБВ-Буд» матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в контрагента на праві оренди або лізингу.

Інших доводів на підтвердження фіктивного характеру взаємовідносин позивача з ТОВ «АБВ-Буд» відповідачем не наведено.

А відтак, Окружний адміністративний суд м. Києва з огляду на недоведеність податковим органом недобросовісності платника в силу оформлення фіктивних операцій правомірно задовольнив заявлений ним позов.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції помилково скасував постанову суду першої інстанції, яка є законною та обґрунтованою.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алєксандрія» задовольнити.

Скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2015 року, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2015 року залишити в силі.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алєксандрія» витрати із сплати судового збору в розмірі 5 846,64 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Олендер І.Я.