Ухвала суду № 57957255, 24.05.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2016 р.Справа № 820/787/16

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернещина" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2016р. по справі № 820/787/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК"Зачепилівське"

до Державного реєстратора ОСОБА_1 , Зачепилівського районного управління юстиції у Харківській області треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернещина" , Відділ Держгеокадастру у Зачепилівському районі Харківської області , ОСОБА_2

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ "АПК "Зачепилівське" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Зачепилівського районного управління юстиції у Харківській області ОСОБА_1 від 20.12.2015 № 27289194 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6322284500:09:000:0053 та зобов'язати Зачепилівське районне управління юстиції у Харківській області внести запис про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки на підставі рішення державного реєстратора від 20.12.2015 року №27289194.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване рішення відповідної сторони прийняте всупереч вимогам чинного законодавства України, а тому порушує його права та інтереси, що потребує судового захисту.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2016 року позовні вимоги було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Зачепилівського районного управління юстиції у Харківській області ОСОБА_1 від 20.12.2016 № 27289194 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6322284500:09:000:0053 та зобов'язати Зачепилівське районне управління юстиції у Харківській області внести запис про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки на підставі рішення державного реєстратора від 20.12.2016 року №27289194.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернещина" не погодилось із таким рішенням суду першої інстанції та подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на прийняття рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 24.05.2016 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заперечень, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 03 лютого 2011 року між ТОВ "АПК "Зачепилівське" та ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі № 334, відповідно до якого позивач прийняв у строкове платне користування (оренду) земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 8,2076 га, яка знаходиться на території Чернещинської сільської ради Зачепилівського району Харківської області та має кадастровий номер 6322284500:09:000:0053. Вказаний договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Зачепилівському районі Харківської області 18.05.2011 року за реєстровим №632228454000413.

Відповідно до пункту 3.1 Договору цей договір укладений на 5 (п'ять) років, строк оренди вказаної земельної ділянки спливає 18.05.2016 року.

Колегією суддів встановлено, що 22 лютого 2016 року позивач отримав інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 53697425, згідно з якою 19 грудня 2015 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Зачепилівського районного управління юстиції ОСОБА_1 на підставі рішення від 20.12.2015 р. № 27289194 було зареєстроване право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6322284500:09:000:0053, на підставі договору оренди землі від 19.12.2015 р. б/н, укладеного між громадянином ОСОБА_2 як орендодавцем та ТОВ "Чернещина" як орендарем строком на 10 років.

Позивач не погодився із такими діями державного реєстратора та звернувся до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її оскаржуване рішення, як суб'єкта владних повноважень, є неправомірним.

У доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що ним було подано державному реєстратору повний та належно оформлений пакет документів відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Також зазначає, що державний реєстратор повинен перевіряти та запитувати не всю інформацію та не у всіх випадках, а тільки у разі реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 01.01.2013 року, та тільки інформацію, необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, та якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно.

Колегія суддів погоджується із рішенням суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до частини 4 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваного рішення) права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

З 2011 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року № 1021 "Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі", яка була чинною до 01 січня 2013 року, реєстрація правовстановлюючих документів на земельні ділянки здійснювалася територіальними органами Держземагентства за місцем розташування земельної ділянки.

Колегією суддів встановлено, що на час прийняття державним реєстратором ОСОБА_1 оскаржуваного рішення був чинним Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 р. № 868 (надалі - Порядок № 868).

Відповідно до пунктів 1 та 8-1 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, що діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення) до повноважень державного реєстратора належало: встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; а також під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, на підставі запиту отримання від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядуванця, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо оформлених речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 8-1 частини другої статті 9 цього Закону під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29.09.2015 року по справі №802/37191.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, що діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення) у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

На підставі наведеного вище, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що державний реєстратор ОСОБА_1 під час прийняття оскаржуваного рішення всупереч приписам закону не переконався у відсутності зареєстрованого до 01 січня 2013 року права оренди земельної ділянки за позивачем та, як наслідок, допустив порушення його законних прав та інтересів.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Разом із тим, колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції допустив описку в резолютивній частині постанови від 18.04.2016 року, зазначивши, що оскаржуване рішення було прийнято 20.12.2016 року замість правильного - 20.12.2015 року.

Відповідно до статті 169 КАС України суд може з власної ініціативи або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Таким чином, особа, що брала участь у справі, має право звернутися до суду першої інстанції із заявою про виправлення описки в судовому рішенні.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернещина" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2016р. по справі № 820/787/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_3Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст ухвали виготовлений 27.05.2016 р.