Ухвала суду № 57957030, 24.05.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2016 р.Справа № 820/749/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

в присутності:

представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2016р. по справі № 820/749/16

за позовом Дослідного сільськогосподарського підприємства "БВ" Товариство з обмеженою відповідальністю

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Дослідне сільськогосподарське підприємство «БВ» Товариства з обмеженою відповідальністю, звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного Управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0000022206 від 12.02.2016 року, яким підприємству донараховано податок на додану вартість в розмірі 207000,00 грн.( 92000,00 грн. - основний платіж та 115000,00 грн. - штрафні ( фінансові) санкції) та № НОМЕР_1 від 12.02.2016 року, яким за затримку на 23 календарних дні сплати грошового зобовязання в розмірі 82,70 грн., застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 8,27 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення рішення №0000022206 від 12.02.2016 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволених позовних вимог, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, а саме: п.209.2, п. 209.15.2 п. 209.15 ст. 209 Податкового кодексу України, ст. 69, 70,72, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України. , та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що висновки зроблені під час перевірки є обґрунтованими та законними, а тому відсутні підстави для визнання протиправними та скасування податкового повідомлення -рішення №0000022206 від 12.02.2016 року.

У відповідності до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.

Оскільки позивачем апеляційна скарга не подавалась, постанова суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог не оскаржувалась, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в частині задоволених позовних вимог в межах доводів апеляційної скарги відповідача.

Під час судового засідання представники відповідача підтримали апеляційну скаргу та просили суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у зв'язку з надходженням ухвали слідчого судді Близнюківського районного суду Харківської області від 11.12.2015 року щодо призначення документальної позапланової виїзної перевірки з дотримання вимог податкового законодавства ДСП «БВ» ТОВ (податковий номер 32277921) в зв'язку з кримінальним провадженням № 12015220380001783 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, на підставі направлень від 15.01.2016 року № 20, № 21, № 22, № 23 виданих ГУ ДФС у Харківській області, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок з окремих питань податкового та митного аудиту ОСОБА_4, головним державним податковим ревізором - інспектором відділу перевірок з окремих питань податкового та митного аудиту ОСОБА_5, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок з окремих питань податкового та митного аудиту ОСОБА_6, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб та доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб Західної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_7, згідно п.п.78.11 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу ГУ ДФС у Харківській області від 15.01.2016 року №52, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Дослідного сільськогосподарського підприємства «БВ» Товариство з обмеженою відповідальністю з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.11.2015 року відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку №1 до акта.

За результатами вказаної перевірки ГУ ДФС складено акт від 29.01.2016 року № 26/20-40-22-06-10/32277921, яким зафіксовано, що в порушення вимог пункту 189.1 ст. 189, п.198.3, п. 198.5 ст. 198 ПКУ занижено суму податкових зобовязань з податку на додану вартість занижено суму податкових зобовязань з податку на додану вартість на загальну суму 3271,46 грн., у т.ч. за травень 2014 року у сумі 1588,66 грн., за травень 2015 року у сумі 1682,80 грн.; в порушення вимог п. 209.2, п.п.209.15.2. п. 209.15 ст. 209 Податкового кодексу України встановлено не цільове використання суми податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку за грудень 2013 року на суму 92000,00 грн.; в порушення вимог п. 126.1. ст. 126 Податкового кодексу України встановлено несвоєчасно сплачений фіксований сільськогосподарський податок: за вересень 2013 року, а саме 02.03.2013 року згідно податкової декларації з фіксованого сільськогосподарського податку від 20.02.2013 року № НОМЕР_2, за січень 2014 року, а саме станом на 02.03.2014 року згідно податкової декларації з фіксованого сільськогосподарського податку від 12.02.2014 року № НОМЕР_3.

На підставі вказаного акту перевірки ГУ ДФС було винесено податкові повідомлення-рішення №0000022206 від 12.02.2016 року, яким підприємству донараховано податок на додану вартість в розмірі 207000,00 грн. (92000,00 грн.- основний платіж та 115000,00 грн.- штрафні (фінансові) санкції) та №0000032206 від 12.02.2016 року, яким за затримку на 23 календарних дні сплати грошового зобовязання в розмірі 82,70 грн., застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 8,27 грн.

Позивач, вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення відповідача протиправними, звернувся до суду з вимогами про їх скасування.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем, як субєктом владних повноважень, прийнято податкове повідомлення-рішення №0000022206 від 12.02.2016 року за відсутності передбачених законом підстав та при невірному застосуванні норм податкового законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як встановлено матеріалами справи, між позивачем та ФО-П ОСОБА_8 було укладено договір від 20.10.2013 року № з б/ с 01/2013 .

Цим договором передбачено: пп. 2.1.1. Організувати проведення збирання урожаю зернових сільськогосподарських культур на попередньо узгодженій площі 440,66 га. (12 бригади). Початок проведення робіт та строки їх виконання узгоджуються сторонами в усній формі в процесі роботи з урахуванням стиглості соняшнику та мої одних умов. Попередньо узгоджені обсяги робіт можуть бути змінені у зв'язку з погодинними та іншими умовами. Фактичний обсяг виконаних робіт визначається в Акті (або актах) здачі- приймання виконаних робіт, який складається Сторонами після виконання робіт та є невід'ємною частиною цього Договору. 2.1.2. Організувати та залучити для виконання механізованих робіт суб'єктів підприємницької діяльності (далі СПД), які мають відповідні технічні засоби (зернозбиральні комбайни). 2.1.3. Нести відповідальність за дотримання залученими СПД їхніми працівниками правил безпеки при роботі на своїй техніці, правил безпеки руху та протипожежної безпеки, 3.1. В основу взаєморозрахунків сторін за виконані Виконавцем послуги покладена їх вартість у грошовому виразі. Розцінка за збирання урожаю зернових культур встановлюється в розмірі 280,00 грн. за один гектар виконаних робіт. Вартість робіт по даному Договору становить 123 384,80 грн., ПДВ не передбачено. Остаточна загальна сума Договору визначається в Акті (або Актах) здачі-приймання виконаних робіт, який (і) є невід'ємною складовою цього Договору.

Тобто, в договорі чітко зазначено які послуги (збирання соняшнику) і на якій площі- 440.66 га (об'єм послуг), вартість цих послуг-280 грн. за 1 га, складений у письмовій формі, містить реквізити сторін та підписи.

В акті перевірки ДФС зазначено: що в листопаді 2013 р. були проведені роботи по збиранню соняшнику на площі 440,66 ОСОБА_9, у ході збирання використано: - дизельне паливо (заправка комбайну) 5 142,0 л Всього використано дизпалива: 11,67л х 440,66 ОСОБА_9 = 5 142,0 л., що не перевищило середнього розходу палива та використано 320 л для перегону комбайну на 12 бригаду. В комбайн дозаправлено до початкового залишку 360 л. Вартість робіт по даному Договору становить 123384,80 грн. Не зазначено кількість годин відпрацьованих, адже предметом послуг є гектари зібраного соняшнику, а не кількість годин. Акт складено на папері машинописним текстом, має обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, а також печатки.

Оплата здійснювалася зі спецрахунку платіжним дорученням № С-4 від 27.12.2013 р. в сумі 92 000,00 грн. ФО-П ОСОБА_8 з призначенням платежу : «плата часткова за послуги по збиранню соняшнику згідно дог № зб-с/2013 від 20.10.2013р. без ПДВ»

Згідно пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПКУ витрати це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Тобто, для господарської діяльності (якою також є практично будь-яка діяльність, що здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності) в розумінні Податкового кодексу України, характерна саме спрямованість на отримання доходу, а не його неодмінне отримання за результатами діяльності особи (оскільки не кожна господарська операція має приносити і приносить прибуток, а основне значення має саме спрямованість сукупності господарських операцій (діяльності) на отримання прибутку).

У відповідності до ст. 138 ПКУ витрати чи на посередницькі послуги чи на послуги по збиранню соняшнику відносяться до складу витрат та не відносяться до переліку витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку згідно ст. 139 ПКУ.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 138.2. ст. 138 ПКУ).

Згідно п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПКУ не включаються до складу витрат виграти, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

В той же час, витрати, здійснені ДСП «БВ» ТОВ на користь ФО-П ОСОБА_8, є реальними, пов'язані з господарською діяльністю ДСП «БВ» ТОВ та підтверджені первинними документами (договором, актами виконаних робіт та банківськими виписками про оплату наданих послуг, які підтверджували мету послуг та їх пов'язаність із господарською діяльністю ДСП «БВ» ТОВ).

Усі вказані первинні документи (а також банківські виписки про оплату наданих послуг) відповідають вимогам, що ставляться до первинних документів законодавством. У них, зокрема, чітко вказано види наданих послуг, з них очевидно можна визначити мету отримання послуг та ясно побачити, що такі послуги пов'язані з господарською діяльністю ДСП «БВ» ТОВ.

Таким чином, ДСП «БВ» ТОВ документально підтверджується факт господарської діяльності, зокрема зобов'язаннями та об'ємами наданих послуг.

Статтею 1 розділу 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу). Платники податку, які застосували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунку платника податку.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано доводами апеляційної скарги, ціни на послуги по збиранню соняшнику в 2013 році були вже значно вищими у зв'язку з дощовою осінню і період збирання соняшнику та співпав зі збиранням кукурудзи де вартість є значно вищою. Тільки з огляду на певні зобов'язання інших суб'єктів підприємницької діяльності перед ФО-П ОСОБА_8 вона погодила умови договору і вони були економічно виправданими порівнянні з іншими.

ФО-П ОСОБА_8 в 2013 році знаходилася на 3 групі єдиного податку. Як передбачено договором № зб-с/2013 від 20.10.2013р. вона відповідно п.2 мала організувати збирання соняшнику на площі 440,66 га, залучити для виконання механізованих робіт суб'єктів підприємницької діяльності, які мають відповідні технічні засоби (зернозбиральні комбайни) при цьому нести відповідальність в ході збирання.

Згідно ст. 838 ЦКУ підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Таким чином, ФО-П ОСОБА_8 може не мати технічної можливості, як і передбачено договорами і актами, проте надати послуги з допомогою залучених інших суб'єктів підприємницької діяльності.

В даному випадку ФО-П ОСОБА_8 було залучено до збирання соняшнику на площі 440,66 га, ФО-П ОСОБА_10, що відображено в актах виконаних робіт на суму 121181,50 грн. ФО-П ОСОБА_10 переплатила в попередні періоди і подання форми №1ДФ було здійснено у відповідному періоді коли здійснена така оплата.

Таким чином, будучи на 3 групі та як і на загальній системі оподаткування ФО-П ОСОБА_8 могла надавати послуги ДСП «БВ» ТОВ, у зв'язку із чим сплатила 6169,20 грн. податку, що підтверджено податковою декларацією платника єдиного податку - 5% від усієї суми 123 384, 00 грн. отриманого доходу згідно акту з ДСП «БВ» ТОВ.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість висновків ДПІ щодо порушення позивачем порушення вимог пункту 189.1 ст. 189, п.198.3, п. 198.5 ст. 198 ПК України та неправомірність винесення податкового повідомлення рішення № НОМЕР_4 від 12.02. 2016 року.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2016 року по справі № 820/749/16 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2016р. по справі № 820/749/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_11Судді ОСОБА_12 ОСОБА_9 Повний текст ухвали виготовлений 27.05.2016 р.