Ухвала суду № 57956946, 26.05.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2016 р. Справа № 876/1352/16 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Носа С. П.,

суддів Кухтея Р. В.; Яворського І. О.;

за участю секретаря судового засідання Мельничук Б. Б.;

позивача ОСОБА_1;

представника відповідача ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Самборі та Самбірському районі Львівської області на постанову Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 05 жовтня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Самборі та Самбірському районі Львівської області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

31 травня 2012 року Самбірським міськрайонним судом Львівської області зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Самборі та Самбірському районі Львівської області про визнання дій управління Пенсійного фонду України в м. Самборі та Самбірському районі Львівської області неправомірними; зобовязання управління Пенсійного фонду України в м. Самборі та Самбірському районі Львівської області перерахувати позивачу пенсію, враховуючи довідку про заробітну плату № 344 від 21 грудня 2004 року, видану ФГУП В/О «Зарубежгеология».

В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що відповідач неправомірно зменшив ОСОБА_1 розмір виплачуваної йому пенсії, оскільки розрахунок пенсії повинен провадитися на підставі довідки № 344 від 21 грудня 2004 року, де зазначено, що відрахування в соцстрах СРСР здійснено в повному обсязі.

Постановою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 05 жовтня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду в м. Самборі та Самбірському районі Львівської області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1. Зобовязано управління Пенсійного фонду в м. Самборі та Самбірському районі Львівської області перерахувати ОСОБА_1 пенсію, починаючи з 01 грудня 2011 року, враховуючи довідку про заробітну плату № 344, видану ФГУП ВО «Зарубежгеология».

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем управлінням Пенсійного фонду в м. Самборі та Самбірському районі Львівської області, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити, додатково вказав, що підстав для врахування суми інвалютних рублів при здійсненні перерахунку пенсії позивачу немає, так як це є штучно створена валюта.

Позивач, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить таку залишити без задоволення, додатково зазначив, що страхові внески сплачувалися у фонди соцстраху СРСР в повному обсязі, в тому числі і з сум, що нараховувалися в інвалютних рублях.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, пояснення представника відповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Встановлено, що ОСОБА_1 являється пенсіонером і у відповідності до Списку № 2 з 15 серпня 1997 року отримує пенсію в управлінні Пенсійного фонду України в м. Самборі та Самбірському районі Львівської області , розмір якої з 01 січня 2007 року був перерахований із загального трудового стажу 49 років 03 місяці 10 днів та із середньомісячної скоригованої заробітної плати за період роботи з 01 липня 1978 року по 30 червня 1983 року та з 01 липня 2000 року по 30 листопада 2006 року (коефіцієнт заробітку 3,11284, а заробітна плата для обрахунку пенсії 2289,71 грн.)

З 01 травня 2010 року на підставі поданих позивачем документів (довідка № 25 від 05 травня 2010 року) та заяви від 07 травня 2010 року до його трудового стажу зараховано час роботи з 01 грудня 2006 року по 30 квітня 2010 року і зроблено перерахунок пенсії. Загальний стаж на той час становив 52 роки 08 місяців 10 днів.

З 01 грудня 2011 року розмір пенсії ОСОБА_1 був зменшений, відповідач мотивує таке зменшення актом зустрічної перевірки, проведеної управлінням Пенсійного фонду Російської Федерації по м. Москві та Московській області по результатах документальної перевірки довідки про заробітну плату ОСОБА_1 за період з 14 квітня 1979 року по 28 липня 1983 року, який спростував представлену позивачем довідку № 344 від 21 грудня 2004 року.

Зі змісту даного акту вбачається, що перевірка проводилась на підставі запиту управління Пенсійного фонду України в м. Самборі та Самбірському районі Львівської області з його власної ініціативи після здійснення перерахунку пенсії та послідуючої її виплати позивачу впродовж 1,5 року на підставі вищезгаданої довідки № 344. За вказаний період у відповідача не виникало будь яких сумнівів щодо законності цього документу.

Такі дії відповідача суд першої інстанції вірно визнав неправомірними, оскільки згідно ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом першої інстанції також вірно встановлено, що саме одним і тим же роботодавцем юридичною особою ФГУП В/О «Зарубежгеология» за підписом одних і тих же посадових осіб (керівника та головного бухгалтера) в різний період було видано три довідки про заробіток позивача за один і той же період (з 14 квітня 1979 року по 26 липня 1983 року): № 344 від 21 грудня 2004 року, де заробіток позивача зазначений загальною сумою, та № № 101 і 102 від серпня 2011 року, де його заробіток вказаний окремо в радянських карбованцях та інвалютних рублях. Проте з простих арифметичних підрахунків видно, що загальний розмір заробітку однаковий. Так, згідно довідки № 344 за квітень 1979 року позивач отримав 381,23 радянських карбованців, така ж загальна сума його заробітку за цей облікований період зазначена і в довідках №№ 101, 102 ( 274,83 + 106,40).

Зі змісту даних довідок також вбачається, що відрахування в соцстрах на той час існуючого СРСР проводились зі всіх сум по встановлених тарифах.

Розглядаючи вимогу про можливість включення до заробітку, з якого обчислюється пенсія, коштів, отриманих в інвалютних рублях, колегія суддів звертає увагу, що наведене поняття є умовним, і застосовувалось як одиниця обліку коштів. Виплата заробітку в інвалютних рублях відбувалась за обставин, коли організація виконувала роботи (надавала послуги) за кордоном за іноземну валюту, яку в обов'язковому порядку продавала Зовнішторгбанку СРСР, а останній, в свою чергу, конвертував таку валюту в інвалютні рублі для розрахунків з працівниками відповідної організації.

Нарахування коштів в інвалютних рублях на рахунок особи, яка працювала за кордоном, означало можливість придбання за ці кошти іноземної валюти (для розрахунків за кордоном), або отримання цих коштів у рублях для розрахунків на території СРСР. При цьому, балансова оцінка інвалютного рубля до рубля складала 1 до 1.

За таких обставин, для вирішення питання про можливість врахування при обчисленні пенсії заробітку, отриманого в інвалютних рублях, необхідно застосовувати загальні правила, визначені чинним законодавством.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

З аналізу наведеної норми вбачається, що визначальним критерієм для включення відповідного заробітку до суми доходу, з якого обчислюється пенсія, є нарахування внесків на державне соціальне страхування.

Відповідно до довідки ОАО «Зарубежгеология» № 344 від 21 грудня 2004 року в період роботи з 14 квітня 1979 року по 26 липня 1983 року частина заробітної плати нараховувалася та виплачувалася в інвалютних карбованцях. Відрахування в соцстрах СРСР проведені повністю з усіх сум відповідно.

Згідно ст. 43 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

За змістом ст.40 вищевказаного закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 року, заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 01.07.2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством для визначення розміру пенсії за віком відповідно до ч.2 ст.27 цього закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим законом - на умовах передбачених абз.1 цієї частини. У разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 01 січня 1992 року при визначенні коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою працівників, зайнятих у галузях економіки України, відповідного року (кварталу).

Статтею 72 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що при обчисленні середньомісячного заробітку працівникам за роботу за межами України враховується заробітна плата, яку вони одержували перед виїздом (статті 64 -67), або за їх вибором заробіток, що визначається відповідно до статті 73 цього Закону, а за умови сплати в цей період внесків до Пенсійного фонду України - на загальних підставах.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів погожується з висновком суду першої інстанції, що перерахунок позивачу пенсії в сторону зменшення, без врахування розрахунку середньомісячного заробітку за період роботи з 14 квітня 1979 року по 26 липня 1983 року є неправомірною, а тому порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобовязання відповідача здійснити такий перерахунок пенсії за віком з 01 липня 2011 року, з врахуванням довідки № 344 від 21 грудня 2004 року.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний звязок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, обєктивно і всебічно зясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду в м. Самборі та Самбірському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 05 жовтня 2015 року в справі № 1318/1776/2012 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до частин 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: І. О. Яворський

ОСОБА_3

Ухвалу складено в повному обсязі 26 травня 2016 року.