Ухвала суду № 57956825, 26.05.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/25400/15 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Бесараб В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ТРАСТ Україна» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2016 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Відповідач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві проведена перевірка з питань своєчасності сплати ТДВ «СК «ТРАСТ Україна» узгоджених сум грошових зобов'язань з податку прибуток, за результатами якої складений Акт від 04.11.2015 №1669/26-55-15-01 (а.с. 9).

Вказаним Актом встановлено порушення граничного строку сплати позивачем узгодженого грошового зобов'язання з податку на прибуток, передбаченого п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: граничний термін сплати податку в сумі 166 484 грн 40 коп. по податковій декларації з податку на доходи (прибуток) страховика (реєстр. №9081523791 від 02.03.2015) - 11.03.2015, дата фактичної сплати - 12.03.2015, що становить затримку на 1 день.

На підставі вказаного Акту відповідачем 04.11.2015 прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Ш» за №0018041501, яким нараховано позивачу штраф у сумі 16 648 грн 40 коп., що складає 10% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання (а.с. 8).

Вважаючи порушенням своїх прав з боку податкового органу та з метою їх відновлення суб'єкт господарської діяльності звернувся за захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки граничний строк подання податкової декларації з податку на прибуток за 2014 рік є операційний (банківський) день, що настає за вихідним - тобто 02.03.2015 (понеділок), відповідно останній день строку для сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання для позивача по такій податковій декларації, встановленого п. 57.1 ст. 57 ПК України, припав на 12.03.2015, тому заявлені позовні вимоги ТДВ «СК «ТРАСТ Україна» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.39 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп. 49.18.3 п.49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

У відповідності до п. 49.20 статті 49 Податкового кодексу України якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені цим Кодексом.

Пунктом 57.1. статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Водночас вказана норма не містить посилання конкретно на підпункт 49.18.3 пункту 49.18 статті 49 ПК України щодо визначення строків подання податкової декларації, а містить лише загальне поняття - «граничний строк, передбачений цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом».

Відповідно до пункту 56.21 статті 56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що у разі якщо останній день строку подання податкової декларації, передбачений підпунктом 49.18.3 пункту 49.18 статті 49 ПК, припадає на вихідний або святковий день, граничним строком подання такої декларації є перший після нього робочий день. Тому початок перебігу встановленого пунктом 57.1 статті 57 ПК десятиденного строку для сплати зазначеного у декларації податкового зобов'язання пов'язаний саме із таким робочим днем.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 09 червня 2015 року (справа №21-18а15).

Як вбачається з матеріалів справи, останній день строку подання податкової декларації з податку на прибуток за 2014 рік припав на 01 березня 2015 року (неділя), а тому граничний строк подання такої декларації є операційний (банківський) день, що настає за вихідним - тобто 02.03.2015 (понеділок), і саме від цієї дати розпочинається відлік десятиденного строку сплати узгодженого зобов'язання відповідним платником.

02 березня 2015 року позивачем подано до відповідача податкову декларацію з податку на прибуток за 2014 рік за №9081523791. Відповідно останній день строку для сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання для позивача по такій податковій декларації, встановленого п. 57.1 ст. 57 ПК України, припав на 12.03.2015.

Оскільки податкове зобов'язання з податку на прибуток сплачено ТДВ «СК «ТРАСТ Україна» 12 березня 2015 року (а.с. 10), тобто в межах строку, встановленого пунктом 57.1 статті 57 ПК, у контролюючого органу не було підстав для застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції за несвоєчасність сплати суми самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на прибуток за відповідний період.

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що оскільки податкове зобов'язання з податку на прибуток сплачено ТДВ «СК «ТРАСТ Україна» в межах строку, встановленого пунктом 57.1 статті 57 ПК, тому податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 04.11.2015 №0018041501 підлягає скасуванню.

Згідно із частиною першою ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Н.М.Троян

Судді: Н.П. Бужак,

В.А. Твердохліб

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.