Ухвала суду № 57956773, 23.05.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/123/16 Головуючий у 1-й інстанції: Коваленко В.І. Суддя-доповідач: Губська Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

23 травня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Оксененка О.М.,

Парінова А.Б.,

при секретарі: Нікітіній А.В.

за участю

представника позивача Мушинської М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрп'єзо» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 березня 2016 року по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укрп'єзо» до Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Укрп'єзо», звернувся до суду з даним позовом, в якому просив зобов'язати Соснівський відділ державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції скасувати постанови державного виконавця Соснівського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції від 24.12.2010р. про стягнення з ПАТ "Укрп'єзо" виконавчого збору у розмірі 4598 грн. 95 коп. та від 13.01.2016р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 березня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримала та просила її задовольнити.

Належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного перегляду представник відповідача до суду не прибув, що, відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що на виконанні у Соснівському відділі державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції перебувало виконавче провадження №23434794 з примусового виконання виконавчого листа № 2а-3194/09/2370, виданого 09.12.2010р. Черкаським окружним адміністративним судом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Укрп'єзо" на користь управління Пенсійного фонду України в Соснівському районні м. Черкаси заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з грудня 2008 року по квітень 2009 року в сумі 45 989 грн. 53 коп.

Постановою державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції від 16.12.2010р. відкрито вказане виконавче провадження та надано боржнику строк для добровільного виконання рішення суду.

У зв'язку з невиконанням у добровільному порядку рішення суду державний виконавець Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Басанська С.В. винесено постанову від 24.12.2010р. про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 4 598 грн. 95 коп.

В подальшому управлінням Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси прийнято рішення №4 від 03.02.2011р. про розстрочення заборгованості позивача зі сплати пільгових пенсій в сумі 331 573 грн. 99 коп. у період з 03.02.2011р. до 31.12.2015р.

Постановою державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Онищенко Н.С. від 03.06.2011р. виконавчий лист №2а-3194/09/2370 повернуто стягувачу за його заявою без виконання.

Також, 03.06.2011р. державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №27063572 про стягнення з ВАТ "Укрп'єзо" на користь Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції виконавчого збору у розмірі 4 598 грн. 95 коп.

Крім того, постановою ДВС від 13.01.2016р. накладено арешт на все майно, що належить боржнику ВАТ "Укрп'єзо", та заборонено його відчуження.

Дану постанову позивач отримав 29.01.2016р. та після ознайомлення 05.02.2016р. з матеріалами виконавчого провадження №27063572 звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов до висновку про неналежний спосіб захисту, обраний позивачем, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.

Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 N 606-XIV (далі - Закон N 606-XIV), статтею 1 якого передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 25 Закону N 606-XIV передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно із статтею 32 Закону № 606, заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до частини 1 статті 52 Закону № 606 звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Згідно статті 57 Закону № 606, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

З аналізу наведених положень Закону № 606 вбачається, що державний виконавець зобов'язаний вживати усіх необхідних заходів з метою примусового виконання виконавчого документу, в тому числі шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Згідно з частиною 1 статті 46 Закону №606 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом.

Тобто, виконавчий збір стягується за умови невиконання у добровільному порядку рішення суду в наданий державним виконавцем строк.

Відповідно до частини 2 статті 83 Закону №606, начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених частинами другою і третьою цієї статті (ч. 4 с. 83 Закону №606).

Частиною 3 статті 60 Закону №606 передбачено, що з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Таким чином, скасування постанови державного виконавця, в тому числі стягнення виконавчого збору та про арешт майна боржника, відноситься до повноважень начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому підпорядкований державний виконавець, у разі встановлення порушень під час прийняття постанови.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що сам по собі відділ державної виконавчої служби, а так само і державний виконавець, яких позивач просить зобов»язати скасувати спірні постанови, не наділені повноваженнями щодо скасування постанов державних виконавців, в свою чергу, суд в даному випадку позбавлений можливості зобов'язувати відповідного начальника відділу державної виконавчої служби до вчинення будь-яких дій, оскільки він не є відповідачем у справі, до того ж, позивач до начальника відділу ДВС зі скаргою не звертався та начальником не вирішувалось питання законності постанов державних виконавців від 24.12.2010р. та від 13.01.2016р.

Згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрп'єзо» - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 березня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.

Ухвала в повному обсязі складена 26 травня 2016 року.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді О.М.Оксененко

А.Б.Парінов

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Парінов А.Б.

Оксененко О.М.