Ухвала суду № 57956725, 25.05.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Волгіна Н.П.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2016 року справа №805/3602/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Васильєвої І.А.

Судді: Жаботинська С.В.

ОСОБА_2

Секретаря судового засідання: Борисова А.А.,

Представників:

позивача не зявився,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року у справі № 805/3602/15-а за позовом Приватного акціонерного товариства «Азовський машинобудівний завод» до Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 05 серпня 2015 року № Ю-1 у розмірі 875 853,50 грн., -

ВСТАНОВИВ:

26 серпня 2015 року Публічне акціонерне товариство «Азовський машинобудівний завод» (далі позивач, ПАТ «АМЗ») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі відповідач, Мангуська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області) про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 05 серпня 2015 року № Ю-1 у розмірі 875 853,50 грн. ( том 1 арк. справи 3-9)

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року вказаний адміністративний позов задоволено частково, скасовано вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 05 серпня 2015 року № Ю-1 в розмірі 839 853,50 грн. (том 2 арк. справи 160-163).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року усунуто описку в передостанньому абзаці мотивувальної та другому абзаці резолютивної частині вказаної постанови, а саме, невірну суму недоїмки за сплати єдиного внеску у розмірі «839 853,50 грн.» замінено на вірну 839 353,89 грн.

Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції відповідачем (далі апелянт, Мангуська ОДПІ) подано апеляційну скаргу, в якій останній посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, оскільки на думку апелянта, судом першої інстанції не враховано, що на виконання пункту 93 розділу VIIІ прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», платники єдиного внеску, визначені частиною 4 статті цього Закону, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилась антитерористична операція звільняються від виконання своїх обовязків, визначених частиною 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», проте єдиною підставою для звільнення позивача від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх зобовязань у відповідності до статті 10 ЗУ № 1669-VII є Сертифікат Торгово-промислової палати України, який позивачем до Мангуської ОДПІ не надався. При цьому апелянт зауважував на тому, що ПАТ «АМЗ» взагалі не надавав до Мангуської ОДПІ також і заяву про визнання сум недоїмки безнадійним боргом та документи, що підтверджували б такий факт (том 2 арк. справи 166-168).

20 травня 2016 року на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду надійшли письмові пояснення від Мангуської ОДПІ в яких апелянт наполягав на ті ж самі обставини, що в наведеній вище апеляційній скарзі, а також надіслали 24 травня 2016 року клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні за відсутності їх представників (том 2 арк. справи 185-189).

23 травня 2016 року на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду від представника Приватного акціонерного товариства «Азовський машинобудівний завод» надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких позивач просив суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги, та залишити рішення суду першої інстанції без змін, а також просив розгляд даної справи провести за відсутності представників ПАТ «АМЗ» (том 2 арк. справи 190-201).

В судовому засіданні представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримала, просила суд задовольнити апеляційну скаргу, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Вислухавши пояснення представника апелянта, дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Приватне акціонерне товариство «Азовський машинобудівельний завод» (ідентифікаційний код 3295467187400, адреса: АДРЕСА_1), є юридичною особою, зареєстрованою Першотравневою районною державною адміністрацією Донецької області 24 грудня 2004 року за № 1 247 102 0000 000046, що підтверджується випискою із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії ААВ № 012267 (том 1 арк. справи 10), товариство узяте та перебуває на обліку в Мангуській ОДПІ за № 146, що підтверджено довідкою про взяття на облік платника податків від 02 липня 2012 року № 3066/10/18-013-9 (том 1 арк. справи 11).

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, 05 серпня 2015 року відповідачем сформована та направлена на адресу позивача вимога № Ю-1 від 05 серпня 2015 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальну суму 875 853,50 грн., яка включає: суму недоїмки у розмірі 839 353,89 грн., а також суму штрафних санкцій у розмірі 14 158,14 грн., та пені у розмірі 22 341,47 грн., які застосовані до позивача за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ним єдиного внеску за період з 22 жовтня 2013 року по 20 травня 2014 року, про що Мангуською ОДПІ 27 червня 2014 року винесено відповідне рішення № НОМЕР_1 (том 1 арк. справи 13, 192).

Разом із цим, з пояснень відповідача вбачається, що недоїмка, визначена у спірній вимозі у сумі 839 353,89 грн. включає в себе нарахування єдиного внеску за період з квітня 2014 року по червень 2015 року (том 1 арк. справи 188-190).

Як вказувалось судом вище, товариство не погодившись із винесеною податковим органом вимогою звернулось до суду першої інстанції із адміністративним позовом про її скасування, судом першої інстанції частково задоволені вимоги позивача та скасовано вищенаведену вимогу контролюючого органу № Ю-1 від 05 серпня 2015 року в частині суми недоїмки у розмірі 839 353,89 грн., в іншій частині вимогу податкового органу залишено без змін, проте, податкова інспекція не погодившись із вказаним рішенням подала апеляційну скаргу, посилаючись на те, що єдиною підставою для звільнення позивача від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх зобовязань у відповідності до статті 10 ЗУ № 1669-VII є Сертифікат Торгово-промислової палати України, який позивачем до Мангуської ОДПІ не надався. При цьому апелянт зауважував на тому, що ПАТ «АМЗ» взагалі не надавав до Мангуської ОДПІ також і заяву про визнання сум недоїмки безнадійним боргом та документи, що підтверджували б такий факт.

Таким чином спірним питанням в даній справі є звільнення суб'єкта господарювання, який здійснює діяльність на території проведення антитерористичної операції від сплати недоїмки за період з квітня 2014 року по червень 2015 року, а також штрафних санкцій та пені за період з 22 жовтня 2013 року по 20 травня 2014 року, та як наслідок, правомірність винесення відповідачем вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 05 серпня 2015 року № Ю-1 у загальному розмірі 875 853,50 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 04 липня 2013 року № 406-VII до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI (далі - Закон №2464-VI) та ПК України внесено зміни, відповідно до яких право адміністрування єдиного внеску, яке раніше було у органів Пенсійного фонду України, передано органам доходів і зборів.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону № 2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (п.2 ч.1 ст.1 Закону № 2464-VI).

Частиною 2 статті 6 Закону №2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 10 та пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу, а за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII, який набув чинності 15 жовтня 2014 року та визначав тимчасові заходи для забезпечення підтримки субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону встановлено, що територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

До того ж, наведеним Законом внесено зміни до Закону № 2464-VI та доповнено його розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» пунктом 9-3, який передбачає, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону №2464-VI, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VIІ, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону №2464-VI, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

ПРИ цьому підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

30 жовтня 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з яким до зазначених населених пунктів належало смт. Мангуш Першотравневого району Донецької області, яке відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців є основним місцем реєстрації ПАТ «Азовський машинобудівний завод».

Не можна залишити поза увагою і той факт, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» (від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», від 05 листопада 2014 року № 1079 «Про зупинення дії розпорядження КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053»), смт. Мангуш також віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Отже з наведеного вбачається, що платники єдиного внеску, які перебувають на обліку у фіскальних органах та знаходилися на територіях, визначених переліком населених пунктів, де проводилася АТО або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, на цей період мають усі законні права для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань щодо сплати єдиного внеску (штрафів та пені) з 14 квітня 2014 року, за наявності поданої ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку у довільній формі заяви про звільнення від сплати платежів (не пізніше тридцяти календарних днів після закінчення АТО).

При цьому податковим органом в обґрунтування апеляційної скарги, а також додаткових поясненнях неодноразово зауважувалось на тому, що єдиною підставою для звільнення позивача від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх зобовязань у відповідності до статті 10 ЗУ № 1669-VII є Сертифікат Торгово-промислової палати України, який позивачем до Мангуської ОДПІ не надався. При цьому апелянт зауважував на тому, що ПАТ «АМЗ» взагалі не надавав до Мангуської ОДПІ також і заяву про визнання сум недоїмки безнадійним боргом та документи, що підтверджували б такий факт.

Впротеріч викладеного судом встановлено, та документально підтверджено протилежне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів адміністративної справи, позивач звернувся 28 листопада 2014 року (вих. № 436-61 від 27 листопада 2014 року) до відповідача із заявою про звільнення його від виконання своїх обовязків, визначених частиною 2 статті 6 Закону № 2464-VII на підставі вищенаведеного пункту 9-3 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного закону (том 2 арк. справи 195), та отримав відповідь від 8 грудня 2014 року в якій зазначено, що у звязку із зупиненням Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1079-р від 5 листопада 2014 року дії Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», положення п. 9-3 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VIII не можуть бути застосовані до визначення у встановленому законодавством порядку остаточного переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (том 2 арк. справи 196).

Також позивач 30 квітня 2015 року звертався до Мангуської ОДПІ із заявою про визнання безнадійним та списання боргу (том 2 арк. справи 197), але Мангуською ОДПІ 13 травня 2015 року позивачеві надана відповідь про відсутність підстав для звільнення ПрАТ «АМЗ» від виконання своїх обовязків (том 2 арк. справи 198).

Крім того, 09 липня 2015 року до Торгово-промислової палати з відповідною заявою за № 156 про засвідчення ПАТ «АМЗ» форс-мажорних обставин (том 2 арк. справи 199), але листом від 15 липня 2015 року № 1011/12.12-03 отримав відповідь від ТПП, що законом не передбачено в даному випадку підтверджувати настання обставин непереборної сили та надання відповідного сертифікату, оскільки Закон «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» частиною 2 статті 6 звільнив платників єдиного внеску від виконання обовязків щодо такої сплати з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО (том 2 арк. справи 200).

З урахуванням викладеного суд вважає, що позивач виконав усі вимоги законодавства, що є підставою для звільнення останнього з 14 квітня 2014 року від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань щодо сплати єдиного внеску.

Як вказувалось судом вище, податковим органом до загальної суми спірної вимоги № Ю-1 від 05 серпня 2015 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску у сумі 875 853,50 грн. включені:

-сума недоїмки у розмірі 839 353,89 грн., що включає в себе нарахування єдиного внеску за період з квітня 2014 року по червень 2015 року (том 1 арк. справи 188-190);

-сума штрафних санкцій у розмірі 14 158,14 грн., та пені у розмірі 22 341,47 грн., які застосовані до позивача за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ним єдиного внеску за період з 22 жовтня 2013 року по 20 травня 2014 року, про що Мангуською ОДПІ 27 червня 2014 року винесено рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та пені за несвоєчасне перерахування ним єдиного внеску за вказаний період (том 1 арк. справи 13, 192). При цьому як встановлено судом першої, апеляційної інстанції ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року у справі № 805/4556/15-а, яка набрала законної сили станом на час розгляду даної справи, позов Приватного акціонерного товариства «Азовський машинобудівний завод» до Мангуської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування в частині рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 27 червня 2014 року залишено без розгляду. Доказів визнання неправомірним або незаконним та скасування рішення Мангуської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області № НОМЕР_1 суду не надано, отже, воно є чинним.

Отже в цій частині суд вважає, що контролюючим органом вірно віднесена до спірної вимоги № Ю-1 від 05 серпня 2015 року сума штрафних санкцій у розмірі 14 158,14 грн., та пені у розмірі 22 341,47 грн., які застосовані до позивача за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ним єдиного внеску за період з 22 жовтня 2013 року по 20 травня 2014 року, оскільки вказаний період у розумінні частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» не є періодом з якого встановлено звільнення платників єдиного внеску від невиконання обовязків щодо такої сплати, оскільки таким періодом є період саме з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

З урахуванням викладеного суд погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування вимоги відповідача про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 05 серпня 2015 року № Ю-1 в частині скасування суми недоїмки у розмірі 839 353,89 грн., оскільки остання включає в себе нарахування єдиного внеску за період з квітня 2014 року, період за якою у розумінні частини 2 статті 6 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» є підставою для звільнення платників єдиного внеску від невиконання обовязків щодо такої сплати, тому судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та прийнята постанова з додержанням норм матеріального та процесуального права, а отже наявні підстави у відповідності до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року у справі № 805/3602/15-а, - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року у справі № 805/3602/15-а, - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено 27 травня 2016 року.

Головуючий суддя: Васильєва І.А.

Судді: Жаботинська С.В.

ОСОБА_2