КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/22190/15 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Губська Л.В.
У Х В А Л А
Іменем України
23 травня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Губської Л.В.,
Суддів: Оксененка О.М.,
Федотова І.В.,
при секретарі: Нікітіній А.В.
за участю
представника позивача Скрипніченка С.О.
представника відповідача Жигадло К.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Науково-виробничого приватного підприємства «Пласт» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві до Науково-виробничого приватного підприємства «Пласт» про застосування заходів реагування, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві, звернувся до суду з даним позовом, в якому просив застосувати заходи реагування до НВПП «Пласт» у вигляді повного зупинення роботи підприємства за адресою: вул. Тропініна, 1 у Шевченківському районі м. Києва шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощитки та двері приміщень підприємства, поклавши обов'язок, щодо забезпечення виконання рішення суду на ГУ ДСНС України у м. Києві.
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність цих обставин, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав і просив її задовольнити, в той час, як представник позивача проти цього заперечував, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що на підставі наказу Шевченківського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві №65 від 24.07.2015 р., посвідчення на проведення перевірки №265 від 10.08.2015 р. та повідомлення про проведення планової перевірки №18/23/1780 від 30.07.2015 р. головним державним інспектором відділу державного нагляду (контролю) та цивільного захисту управління з надзвичайних ситуацій Шевченківського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві було проведено планову перевірку додержання та виконання НВПП «Пласт» вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту за адресою: вул. Тропініна, 1 у Шевченківському районі м. Києва.
За результатами проведеної перевірки, 28.08.2015 р. позивачем складено Акт перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб №242 , в якому зафіксовано перелік виявлених порушень НВПП «Пласт».
Як вбачається зі змісту Акту №242, під час здійснення перевірки , зокрема, було встановлено, що експлуатація приміщень за адресою: вул. Тропініна, 1 у Шевченківському районі м. Києва здійснюється відповідачем з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей.
Виявленні порушення і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції прийшов до висновку про доцільність та необхідність застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).
Суд апеляційної інстанції погоджує такий висновок суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, відповідно до положень статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Відповідно до частини п'ятої статті 4 вказаного Закону виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, регулює Кодекс цивільного захисту України.
Так, відповідно до положень статей 64 та 66 вказаного Кодексу центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Пунктом 12 частини першої статті 67 Кодексу передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до частини другої статті 68 Кодексу у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.
Частиною 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Отже, центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, або територіальні органи в містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), мають право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.
Факт допущення відповідачем встановлених порушень підтверджується наявними в матеріалах справи актами та не є спірним.
В той же час, суд критично ставиться до доводів відповідача щодо неотримання копії Акту №242, оскільки, як вбачається зі змісту акту перевірки, що не заперечується самим відповідачем, вказана перевірка проводилась у присутності директора підприємства, що свідчить про обізнаність відповідача про встановлені перевіркою порушення.
Крім того, як свідчать матеріали справи, 28.08.2015 р. копію акта перевірки було направлено відповідачу.
Щодо посилань відповідача на неправомірність проведення перевірки з огляду на дію мораторію, судова колегія зазначає наступне.
Так, статтею 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» передбачалося, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби) здійснюються протягом серпня - грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.
На виконання ст. 31 вказаного Закону Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 13 серпня 2014 року № 408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами».
Також, відповідно до пункту 8 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76-VIII від 28 грудня 2014 року перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) мають здійснюватися протягом січня-червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.
Між тим, на час здійснення планованої перевірки у серпні 2015 року дія пункту 8 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76-VIII від 28 грудня 2014 року, тобто дія мораторію на перевірки, припинилась.
Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 18.02.2016р. у справі № К/800/52116/15.
Посилання відповідача на положення Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 71-VIII (далі - Закон 71), пунктом 3 Прикінцевих положень якого установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України, є хибними, оскільки, Закон №71 направлений на врегулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а обмеження встановлені пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцевих положень» цього Закону поширюються на проведення перевірок контролюючих органів визначених Податковим кодексом України.
Щодо посилань відповідача на ту обставину, що НВПП «Пласт» не відноситься до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику, суд зазначає наступне.
Так, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 року № 476-р (далі - Розпорядження №476-р) «Про затвердження плану основних заходів цивільного захисту на 2015 рік» Державну службу України з надзвичайних ситуацій зобов'язано провести заходи щодо державного нагляду та контролю у сфері техногенної і пожежної безпеки шляхом проведення перевірки стану протипожежного захисту та техногенної безпеки, зокрема, об'єктів що належать суб'єктам господарювання з високим ступенем ризику від провадження господарської діяльності.
В свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.2012р. № 306, затверджені «Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки», відповідно до якої до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику відносяться суб'єкти, які провадять діяльність на території та/або у приміщеннях, що належать їм на праві власності, володіння, користування: промислових, складських будівель (споруд), зовнішніх установок, які за пожежною небезпекою належать до категорії «В», площею: 500 кв. метрів та більше - для промислових будівель (споруд), зовнішніх установок (п.1 ч.3).
Як зазначено представником позивача та не заперечувалось представником відповідача, у НВПП «Пласт» є виробництво за адресою: вул.. Бориспільська, 7, площа якого перевищує 500 кв. метрів та за пожежною небезпекою відноситься до категорії «В».
Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами позивача, що позивача правомірно віднесено до суб'єкта господарювання з високим ступенем ризику від провадження господарської діяльності, тому будь-який об»єкт, який йому належить, міг бути перевірений.
Водночас, колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача про часткове усунення виявлених порушень, оскільки згідно пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України та частини п'ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходи реагування застосовуються до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Крім того, скасування заходів реагування (відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання) можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень, яке на час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції від позивача надходило.
Також, відповідно до частини дванадцятої статті 183-2 КАС України особа має право подати заяву про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування щодо державного нагляду (контролю).
При цьому, колегія суддів зазначає, що застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення подальшої діяльності відповідача направлені на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на підприємстві порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано застосував заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи НВПП «Пласт» і встановив спосіб виконання судового рішення у відповідності до частини першої статі 257 КАС України.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Науково-виробничого приватного підприємства «Пласт» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 жовтня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до ч.10 ст.183-2 КАС України.
Ухвала в повному обсязі складена 26 травня 2016 року.
Головуючий-суддя Л.В.Губська
Судді О.М.Оксененко
І.В.Федотов
Головуючий суддя Губська Л.В.
Судді: Федотов І.В.
Оксененко О.М.
Судове рішення № 57956596, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 23.05.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/22190/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: