Постанова № 57956020, 25.05.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/536/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Соколенка Ф.Ф.,

за участю:

секретаря судового засідання Шулик Н.І.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Полтавський ливарно-механічний завод" до Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними, скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

18 квітня 2016 року Приватне підприємство "Полтавський ливарно-механічний завод" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції про визнання неправомірними дій щодо стягнення з Приватного підприємства "Полтавський ливарно-механічний завод" виконавчого збору в розмірі 10 074,80 грн. по виконавчому провадженню №49735792, визнання протиправною та скасування постанови від 04.01.2016 про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №49735792.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на незаконність виконавчих дій, спрямованих на стягнення з нього виконавчого збору, оскільки бог з єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в розмірі 100 748,04 грн. сплачено підприємством в добровільному порядку. Зазначає, що позивачем не отримувалися документи виконавчого провадження, а тому було порушено його право на добровільне виконання.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені у позові.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на правомірність дій державного виконавця, який діяв у спосіб та в порядок визначений Законом України "Про виконавче провадження". Просив залишити позовну заяву без розгляду у звязку з пропущенням позивачем строку на звернення до суду з даним позовом.

Заслухавши представників позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 21.12.2015 ДПІ у м. Полтаві виставлено ПП "Полтавський ливарно-механічний завод" вимогу №Ю-3334-23 У по сплаті боргу з єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в розмірі 100 748,04 грн.

25.12.2015 вказану вимогу передано для примусового виконання до Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції (а.с.26).

Постановою державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції від 28.12.2015 відкрито виконавче провадження ВП № 49735792 з примусового виконання вимоги №Ю-3334-23 У, виданої 21.12.2015 ДПІ у м. Полтаві, та встановлено строк для добровільного виконання рішення до 03.01.2016. Того ж дня, головним державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження (а.с. 31, 33).

У зв'язку з невиконанням виконавчого документу боржником у наданий строк, 04.01.2016 державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції винесено постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 10 074,80 грн. (а.с.36).

05.04.2016 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження в зв'язку з фактичним виконанням виконавчого документу у повному обсязі.

Не погоджуючись із діями державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції по стягненню з позивача виконавчого збору у розмірі 10 074,80 грн. та винесеною постановою про стягнення виконавчого збору від 04.01.2016 без попереднього направлення на адресу ПП "Полтавський ливарно-механічний завод" постанови про відкриття виконавчого провадження та без надання строку для самостійного (добровільного) виконання рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить визнати неправомірними дії відповідача та скасувати зазначену постанову.

Надаючи оцінку позовним вимогам позивача, суд виходить із наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України Про виконавче провадження.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з приписами ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

Матеріалами справи підтверджено, що 28.12.2015 державним виконавцем Київського ВДВС Полтавського МУЮ було відкрито виконавче провадження №49735792 по примусовому виконанню вимоги №Ю-3334-23 У, винесеної ДПІ у м. Полтаві 21.12.2015, по сплаті боргу з єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в розмірі 100 748,04 грн.

Відповідно ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження", після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення.

Пунктом 2 Постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.12.2015 ВП №49735792 зобов'язано боржника виконати виконавчий документ у строк до 03.01.2016 року.

За твердженням представника відповідача у судовому засіданні вказану постанову було надіслано на адресу боржника 29.12.2015 року за вих.№4/25698 (а.с. 32).

Разом з тим, на вимогу суду представником відповідача не було надано до суду доказів того, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 28.12.2015 взагалі направлялась на адресу боржника, зокрема, відповідачем не надано копію зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч.1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження", копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Правові, соціально-економічні та організаційні основи діяльності у сфері надання послуг поштового зв'язку врегульовано Законом України "Про поштовий звязок". Згідно ст. 15 зазначеного Закону, національний оператор забезпечує надання на всій території України універсальних послуг поштового зв'язку за переліком, який затверджується Кабінетом Міністрів України. Юридична особа, на яку покладається виконання функцій національного оператора, визначається Кабінетом Міністрів України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №10-р від 10.01.2002 виконання функцій національного оператора поштового зв'язку покладено на Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта".

Таким чином, Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" як національний оператор забезпечує надання універсальних послуг поштового зв'язку, перелік яких визначається урядом, а тарифи затверджуються Національною комісією з питань регулювання зв'язку. В Україні до цих послуг належать пересилання простих та рекомендованих поштових карток, листів, бандеролей, а також посилок без оголошеної цінності масою до 10 кг.

На підтвердження направлення на адресу підприємства-боржника постанови про відкриття виконавчого провадження відповідач мав надати рекомендованого листа з повідомленням про вручення вказаної постанови. В даному випадку наведена норма не була виконана.

Отже, фактично строк для добровільного виконання вимоги ДПІ у м. Полтаві про сплату боргу виконавчою службою позивачеві не надавався, оскільки останній не знав та не міг знати про факт та час відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, не надіслання постанови про відкриття виконавчого провадження на адресу підприємства боржника є порушенням прав боржника добровільно погасити заборгованість, а також скористатися можливістю надати свої заперечення, клопотання та оскаржити цю постанову.

Відповідно до вимог ч.1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження", у разі не виконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню.

Згідно ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

У разі якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника, боржник за погодженням з державним виконавцем має право у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець цього майна повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби у строк до початку примусового виконання рішення. Після внесення покупцем коштів арешт з проданого майна боржника знімається за постановою державного виконавця.

У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Згідно цієї норми, починати заходи примусового стягнення, в тому числі стягнення виконавчого збору з боржника, державний виконавець має право виключно після сплину терміну добровільного виконання, виключно за умови повідомлення боржника про надання йому такого терміну та виключно за умови надіслання йому копії постанови про відкриття виконавчого провадження, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання рішення.

Так, 04.01.2016 року, в порушення вказаних вище вимог Закону України "Про виконавче провадження", відповідачем винесено постанову про стягнення виконавчого збору у зв'язку з невиконанням виконавчого документу боржником у наданий строк (а.с. 36).

Разом з тим, починаючи виконувати рішення, державний виконавець не пересвідчився, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 25 цього Закону.

Враховуючи те, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів надіслання на адресу позивача у визначений законодавством термін постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.12.2016, суд вважає, що державним виконавцем неправомірно та з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову від 04.01.2016 ВП№ 49735792 про стягнення з боржника, ПП "Полтавський ливарно-механічний завод", виконавчого збору в розмірі 10 074,80 грн.

В письмових запереченнях, крім іншого, відповідач зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду для оскарження постанови про стягнення з боржника виконавчого збору 04.01.2016, оскільки вказана постанова направлялася на електронну адресу боржника та позивачеві було відомо про існування оскаржуваної постанови.

Згідно частини першої та другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Так, вимогами абзацу першого частини другої статті 181 КАС України визначено, що позовна заява щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби може бути подана до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України зокрема закріплено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Предметом даного спору є рішення суб'єкта владних повноважень, а саме оскарженню підлягає постанова Київського ВДВС Полтавського МУЮ від 04.01.2016 про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №49735792.

Із матеріалів виконавчого провадження № 49735792, судом встановлено відсутність відомостей про направлення оскаржуваної постанови на адресу боржника, як відсутні і відомості про направлення даної постанови на електрону адресу боржника.

Суд враховує, що згідно з частиною першою статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Представник позивача стверджує, що строк звернення до адміністративного суду ним пропущено у зв'язку з тим, що 08.02.2016 дізнавшись про існування ВП №49735792 та винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 04.01.2016, позивач звернувся до Київського ВДВС Полтавського МУЮ із заявою, яка крім іншого містила вимогу скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 04.01.2016, а тому може бути врахована як засіб досудового врегулювання спору.

Дана заява надійшла до відповідача 10.02.2016, однак, станом на день звернення позивача до суду відповіді на звернення ПП "Полтавський ливарно-механічний завод" відповідачем не надано.

05.04.2016 Київського ВДВС по місту Полтава Полтавського МУЮ закінчено виконавче провадження у зв'язку зі сплатою боржником заборгованості в розмірі 100748,04 грн.

Позивач звернувся до суду з даним позовом 15 квітня 2016 року.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не порушено строк звернення до суду з даним позовом.

У зв'язку з вищенаведеним, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови від 04.01.2016 у виконавчому провадженні №49735792 про стягнення з боржника виконавчого збору.

Стосовно позовних вимог про визнання неправомірними дій щодо стягнення з Приватного підприємства "Полтавський ливарно-механічний завод" виконавчого збору в розмірі 10 074,80 грн. по виконавчому провадженню №49735792, то вони не підлягають задоволенню з огляду на те, що правові наслідки для позивача створює саме вищевказана постанова як рішення субєкта владних повноважень, правова оцінка якій надана судом вище, інших неправомірних дій, які б створювали правові наслідки для позивача або мали вплив на права, обов'язки та інтереси позивача позивачем не наведено, а судом не виявлено.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Полтавський ливарно-механічний завод" до Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними, скасування постанови задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції від 04.01.2016 ВП №49735792 про стягнення з боржника виконавчого збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Полтавський ливарно-механічний завод" за рахунок бюджетних асигнувань Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції витрати зі сплати судового збору в розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 26 травня 2016 року.

СуддяФ.Ф. Соколенко