Постанова № 57955781, 26.05.2016, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2016 р. Справа № 818/463/16

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гелети С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Мороз Т.М.,

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства "Дослідне господарство Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - СОВ Фонду захисту інвалідів), звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Дослідне господарство Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України" (далі - відповідач), в якому просив стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції в розмірі 32154,64 грн. та 67,53 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи та організації, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів, відповідно до ст. 19 вказаного Закону, і забезпечують працевлаштування інвалідів. Підприємства, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено законом, щороку сплачують відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Відповідач повинен був сплатити до 16.04.2015 року 32154,64 грн. адміністративно-господарських санкцій. В звязку з несплатою вказаної суми санкцій, відповідачу нарахована пеня в розмірі 67,53 грн.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надіслав клопотання, в якому справу просив розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та зазначив, що відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" на роботодавця покладається обовязок створювати робочі місця для інвалідів та надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації їх працевлаштування. Позивачем не надано доказів того, що інваліди звертались до відповідача або до служби зайнятості для працевлаштування, а ДП "Дослідне господарство Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України" відмовило в їх працевлаштуванні. Відповідач вчасно подавав до Сумського районного центру зайнятості відповідні звіти форми 3-ПН про наявність вакансій для інвалідів, однак вказані особи для працевлаштування не направлялись.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

На підприємства, установи, організації, фізичних осіб, які використовують найману працю, покладено лише обовязок виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, працевлаштування інвалідів відповідними органами можливе лише за умови виконання підприємствами вимог нормативних актів, а саме за наявності інформації про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів.

Відповідно до поданого відповідачем звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2015 рік, кількість працюючих на підприємстві інвалідів становить 3 особи, а загальна кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на підприємстві, становить 4 особи (а.с.6). Тобто 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів, залишилося не зайнятими, у зв'язку з чим, на думку позивача, відповідач повинен сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, виходячи з середньорічної заробітної плати штатного працівника в розмірі 32154,64 грн.

Судом встановлено, що відповідачем протягом 2015 року подавались звіти форми 3-ПН із вакансіями для заповнення інвалідами (а.с.20-40). З 25.03.2015 року у відповідача відкрилась вакансія, щодо якої звіти форми 3-ПН подавались до кінця року.

Викладене свідчить про виконання відповідачем вимог щодо створення робочих місць відповідно до вимог, встановлених статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів", належне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць на його підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування.

Позивачем не доведено, що органи, на які покладено обовязок працевлаштування інвалідів, направляли у 2015 році до відповідача інвалідів для працевлаштування і їм було відмовлено у прийомі на роботу. Також позивачем не надано доказів того, що інваліди зверталися безпосередньо до відповідача із заявами про працевлаштування і їм було відмовлено у прийнятті на роботу.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з Державного підприємства "Дослідне господарство Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України" адміністративно-господарських санкцій в розмірі 32154,64 грн. та 67,53 грн. пені, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства "Дослідне господарство Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України" про стягнення 32154,64 грн. адміністративно-господарських санкцій та 67,53 грн. пені відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 27.05.2016 року.

Суддя С.М. Гелета