Постанова № 57955619, 25.05.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3655/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2016 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого по справі судді Бжассо Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Музики І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одеса справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Ізмаїльської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправною та скасування вимоги та рішення

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за результатом розгляду якого, відповідно до заяви позивача про зміну предмету та підстав позову, позивач просить суд:

визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.06.2014 р. № Ф-1У, прийняту Ізмаїльською ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області;

визнати протиправним та скасувати Рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 16.06.2014 р., прийняте Ізмаїльською ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області.

Свої вимоги позивач обґрунтовує наступними доводами.

Як зазначив позивач, 11.06.2014 року Ізмаїльською ОДПІ в Одеській області винесена вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1У зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в сумі 11 123 гривень 90 копійок. Вимога отримана СПД ОСОБА_2, 11.06.2014 року.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1У від 11.06.2014 року прийнята на підставі акту № 1275/15-02-17-01/НОМЕР_2 від 11.06.2014 року «Про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_2, за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року та законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року».

Відповідно до висновків Акту перевірки ( стор.13, абз. 5 розділу ІІІ «Висновки») плановою виїзною перевіркою встановлені порушення ФОП ОСОБА_1

-пп.1,4 ч. 2 ст. 6 та п. 2 ч.1 ст. 7 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», занижено єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування в сумі 11 123 грн. 09 коп.

На думку позивача, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 11.06.2014 року не відповідає нормам чинного законодавства України та підлягає скасуванню, при цьому в обґрунтування своєї позиції позивач посилається на п.п. 1, 7 Положення про Міністерство доходів і зборів України, затвердженого Указом Президента України від 18.03.2013 р. № 141/2013; п.п. 2), 3) ч.2 ст. 12 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», п.4 ч.1 ст.4 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», п.2) ч.1 ст. 7 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», ч.4 ст.25 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», ч. 177.2 ст. 177 Податкового Кодексу України.

Позивач зазначає, що висновки акту перевірки від 11.06.2014 року №1275/15-02-17-01/НОМЕР_2 щодо розрахунку єдиного внеску на загальнообовязкове соціальне страхування, що підлягає сплаті, ґрунтуються на висновках попередніх перевірок платника податків, які були оскаржені в судовому порядку.

На думку позивача, грошові зобовязання, відповідно норм ПК України, вважаються неузгодженими, так як рішення суду на той час були відсутні і вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.06.2014 № Ф-1У прийнято відповідачем за відсутності законних підстав.

До судового засідання сторони не зявились, були повідомлені про дату час і місце судового розгляду належним чином та своєчасно, від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, в порядку письмового провадження, відповідач про причини неявки суду не повідомив. Відповідно до письмових заперечень від 08.07.2014 року адміністративний позов не визнає, просить відмовити у його задоволенні у повному обсязі, на підставі викладених в запереченнях обставин.

Відповідно до ч.6 ст. 128 КАС України, протокольною ухвалою суду, занесеною до журналу судового засідання, розгляд справи в порядку письмового провадження відбудеться 25.05.2016 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.

11.06.2014 року Ізмаїльською ОДПІ в Одеській області, на підставі акта перевірки від 11.06.2014 року №1275/15-02-17-01/НОМЕР_2 прийнята вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1У зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в сумі 11 123 гривень 90 копійок щодо ФОП ОСОБА_1

Відповідно до висновків Акту перевірки ( стор.13, абз. 5 розділу ІІІ «Висновки») плановою виїзною перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_1: -пп.1,4 ч. 2 ст. 6 та п. 2 ч.1 ст. 7 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», занижено єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування в сумі 11 123 грн. 09 коп. за 2011 р.

При цьому, при проведенні перевірки податковим органом використовувалась інформація про результати проведених органом ДПС попередніх перевірок, а саме позапланової перевірки, висновки якої викладені в акті № 63/17-01/НОМЕР_3 від 30.03.2012 щодо взаємовідносин з ПП «Одеська будівельна компанія» та ПП «Клин-маркет» з питань правильності визначення ПДВ та документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 викладені в акті перевірки від 27.2012 № 2080/1701/НОМЕР_2.

23.05.2013 року до Одеського окружного адміністративного суду позивачем подано адміністративний позов про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 08.01.2013 року № НОМЕР_4, прийняте Ізмаїльською обєднаною державною податковою інспекцією в Одеській області ДПС, на підставі акту перевірки від 27.2012 № 208017012994615697 (справа № 815/3909/13-а).

Ухвалою суду від 09.07.2014 року провадження у справі було зупинено до набрання законної сили рішення суду у вищевказаній справі.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05.08.2013 р. по справі № 815/3909/13-а у задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 у справі відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2015 р. постанову ООАС від 05.08.2013 р. у справі № 815/3909/13-а скасовано повністю та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 задоволені в повному обсязі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.03.2016 р. касаційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року у справі №815/3909/13-а повернуто скаржнику.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2015 р. у справі № 815/3909/13-а адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволений у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ізмаїльської обєднаної Державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби від 08 січня 2013 року № НОМЕР_4 про збільшення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 суми грошового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування в розмірі 38 237 грн.

При цьому, судом встановлена помилковість висновків контролюючого органу про допущені позивачем порушення законодавства шляхом заниження оподатковуваного доходу, викладені в Акті перевірки № 2080/1701/НОМЕР_2 від 27.12.2012 р., які прямо використані для висновків та тверджень контролюючого органу про порушення позивачем законодавства при обчисленні ЄСВ, викладених в Акті перевірки № 1275/15-02-17-01/НОМЕР_2 від 11.06.2014 р., та при прийнятті Вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.06.2014 р. № Ф-1У та Рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 16.06.2014 р., які є предметом розгляду зазначеної справи.

Відповідно до п.п. 2), 3) ч.2 ст. 12 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску;

Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» Рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Відповідно до ст. 57.3. Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до ч.4 ст. 25 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску. Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У випадках, зазначених в абзаці дев'ятому цієї частини, орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

На підставі викладеного, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, оскільки відповідачем винесено оскаржувану податкову вимогу всупереч законодавства, до узгодження податкового повідомлення рішення, а також приймаючи до уваги факти встановлені постановою Одеського апеляційного адміністративного суду по справі №815/3909/13-а.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Що стосується додаткових обґрунтувань позову, з проханням врахувати висновки, викладені в постанові Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2014 р. у справі № 815/3908/13-а щодо встановлення реальності господарських відносин між ФОП ОСОБА_1 та ПП «Одеська Будівельна Компанія», за фінансовими наслідками яких, у тому числі, на думку позивача, у відповідності із чинним законодавством останнім нараховані та сплачені податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість та єдиний соціальний внесок за відповідні періоди, судом встановлено наступне.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2014 р. у справі № 815/3908/13-а, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.04.2015 р. був задоволений адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Їзмаїльської обєднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000131700 від 19.04.2012 року винесене Їзмаїльською обєднаною державною податковою інспекцією Одеської області Державної податкової служби, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у розмірі 68 048,00 грн.

Отже, предметом розгляду зазначеної справи було нарахування та сплата податку на додану вартість, з якого ніяким чином не сплачується єдиний соціальний внесок, а тому зазначений доказ судом до уваги не приймається.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Суд оцінюючи надані у справу докази, виходить із принципів адміністративного судочинства - змагальність, диспозитивність та офіційне зясування всіх обставин справи, згідно із яким розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у звязку з чим заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 69-72, 86, 122, 128, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Задовольнити адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Ізмаїльської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 11.06.2014 року № Ф-1У.

Визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.06.2014 р. № Ф-1У, прийняту Ізмаїльською ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області.

Визнати протиправним та скасувати Рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 16.06.2014 р, прийняте Ізмаїльською ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.В. Бжассо