Постанова № 57955304, 13.05.2016, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2016 року справа № П/811/271/16

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., за участю секретаря Бондар Я.Г. та представників:

позивача: ОСОБА_1;

відповідача: ОСОБА_2;

третьої особи: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Копілка до третя особаІнспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області Товариство з обмеженою відповідальністю Баядера Логістикпровизнання протиправними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Копілка звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Баядера Логістик, про визнання протиправними та скасування постанов про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України Про захист прав споживачів від 10.03.2016 року №434 та 435.

В обґрунтування позивних вимог позивач зазначив, що посадовими особами відповідача було проведено позапланові перевірки щодо дотримання законодавства про захист прав споживачів. За наслідками перевірки відповідачем 10.03.2016 року винесені постанови про накладання штрафу №434 та 435. Позивач зазначав, що оскаржувані постанови є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки позивач не допускав порушень вимог чинного законодавства.

Відповідачем подано заперечення на адміністративний позов, яким Інспекція з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області не погоджується з позовними вимогами та заперечує їх у повному обсязі, зазначаючи, що перевірку проведено у повній відповідності з чинного законодавства на підставі скарги гр. ОСОБА_4 стосовно відсутності необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію. За результатами перевірки складені акти про виявленні порушення та прийняті постанови про накладення штрафів.

У судовому засіданні представник позивач та третьої особи підтримали вимоги адміністративного позову і просили суд його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов та зазначив.

Дослідивши подані документи і матеріали, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що на адресу Інспекції з питань захисту прав споживачів 08.02.2016 року надійшло звернення ОСОБА_5 У вказаному зверненні заявниця зазначила, що при продажі товарних наборів, до складу яких входить пляшка горілки «Хлібний Дар», об'ємом 0,5 дм.куб та пляшка безалкогольного напою «Кока Кола», об'ємом 0,5 дм.куб порушено ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме не надання споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію (а.с.48-49).

10.02.2016 року Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів надала згоди на проведення позапланових перевірок вищезазначених магазинів позивача за №01/7-540-2016 та №01/7-539-2016 (а.с.50,56).

Наказами начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області № 6-од, 7-од від 10.02.2016 р. призначено проведення позапланових перевірок магазинів «Копілка» ТОВ «Копілка», що знаходяться за адресами: вул. Шосейна, 3, с. Соколівське, Кіровоградської області та вул.50 років Жовтня, 1-а, м. Кіровограда для з'ясування обставин щодо питань, викладених у зверненні гр. ОСОБА_5 (а.с.51,57).

На підставі наказу Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області оформлені направлення на проведення перевірки №3, 4 від 19.02.2016 року за підписом начальника та засвідчено печаткою (а.с.52,58).

За результатами проведених перевірок складені акти №144 від 22.02.2016 р. та №145 від 23.02.2016 року, якому зафіксовано наступні порушення:

- виявлено в реалізації позиції 1 додатку №7, товару без необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, чим порушено ч.3 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» та п.3.2. Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою КМУ від 15.06.2006 року №833.

На підставі актів перевірки відповідач прийняв постанови про накладання стягнень, передбачених ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» №434 та 435 від 10.03.2016 року - за реалізацію товарів з відсутністю необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товар, а саме: за реалізацію 1 партії товару поз.№1 додатку №7 до актів перевірки від 22.06.2016 року без необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, чим порушено ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року (а.с.12,13).

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог, відповідним доводам позивача та відповідачів, враховуючи висновки суду касаційної інстанції, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення і державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органу державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) регулюється Законом України №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (ОСОБА_6 № 877).

Згідно ст. 1 Закону №877 визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Пунктом 1.4. Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг затверджених ОСОБА_7 Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.03.2012 року №310 (ОСОБА_7 № 310) перевірки діяльності суб'єктів господарювання проводяться з метою контролю стану дотримання ними вимог законодавства про захист прав споживачів щодо якості та безпеки продукції, правил торгівлі та послуг, надання споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію.

Органи з питань захисту прав споживачів здійснюють державний контроль стану дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону №877 та п.1.4. ОСОБА_7 №310 підставами для здійснення позапланових заходів є - звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Суд зазначає, що позапланові перевірки проведені з дотриманням ч.1 ст.7 Закону №877 та п.2.6. ОСОБА_7 №310 посадовими особами відповідача, на підставі наказів відповідного органу з питань захисту прав споживачів.

Після чого, на виконання п.6 ст.7 Закону №877 посадовими особами за результатами здійснення позапланового заходу складено відповідний акт.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що дії відповідача щодо призначення, проведення позапланових перевірок та складання актів здійснені відповідно до своїх обовязків та в межах компетенції, наданої чинним законодавством.

Разом з тим суд зазначає наступне.

Перелік порушень законодавства про захист прав споживачів, за які суб'єкти господарювання несуть відповідальність, передбачені ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» і п. 2 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1177 від 17.08.2002 року.

До таких порушень належить і відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товар.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року №1023-XII споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Інформація про продукцію повинна містити: назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів; дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності; дату виготовлення; відомості про умови зберігання; гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Також, згідно вимог ч.3 ст. 15 наведеного Закону продавець (виконавець), який реалізує продукцію, повинен обов'язково зазначати ціну кожної одиниці такої продукції або однієї категорії продукції та ціну однієї стандартної одиниці цієї продукції.

Написи щодо ціни реалізації продукції мають бути чіткими і простими для розуміння.

Ціна продукції повинна включати в себе всі податки та неподаткові обов'язкові платежі, які відповідно до законодавства сплачуються споживачем під час придбання відповідної продукції.

На аукціонних торгах споживачам повинна повідомлятися стартова ціна продажу відповідного товару.

Ціна товару зазначається за одну упаковку такого товару, а якщо товар поставляється без упаковки - за одиницю вимірювання, яка звичайно застосовується до такого товару.

У разі коли за одну ціну пропонується кілька товарів, робіт або послуг чи їх поєднання або якщо продавець (виконавець) надає споживачеві при реалізації однієї продукції право одержати іншу продукцію за зниженою ціною, до споживача доводиться інформація щодо: 1) змісту та вартості пропозиції та у разі пропонування товарів, робіт або послуг за одну ціну - ціни таких товарів, робіт або послуг, взятих окремо; 2) умови прийняття пропозиції, зокрема строку її дії та будь-яких обмежень, включаючи обмеження щодо кількості.

Із змісту вищевказаних нормативно-правових актів видно, що обов'язковою умовою для винесення постанови про накладення штрафу на суб'єкта господарської діяльності за порушення законодавства про захист прав споживачів є наявність факту такого порушення і належність такого порушення до тих, за які передбачена відповідальність.

При цьому, зміст такого порушення повинен бути конкретизований та чітко вказаний в акті проведеної перевірки з посиланням на норми чинного законодавства.

Проте, суд звертає увагу на те, що застосовуючи до позивача відповідне стягнення на підставі таких обставин, відповідачем не враховано, що за наведеними правилами ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року №1023-XII інформація про продукцію повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

В свою чергу, способи надання такої інформації, визначені ч.2 ст.15 вказаного Закону, відповідно до якої інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування. Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.

Проте в актах перевірки не зафіксовані відповідні дії перевіряючих про те, що ними перевірялась наявність вказаної інформації в способи передбачені Законом «Про захист прав споживачів»: у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих виді/з продукції або в окремих сферах обслуговування, шляхом розміщення у місцях, де вона реалізується, а також не перевірено можливості отримання такої інформації засобами дистанційного зв'язку.

Таким чином, відповідачем під час проведення перевірки не перевірялась наявність у позивача супровідної документації, що додається до товару, та не досліджено зміст етикеток, індивідуальної упаковки та маркування товарів, на яких також може знаходиться необхідна інформація про товар. Втім повна інформація про дату виготовлення товару наявна у технічній документації на товар (де така передбачена), та/або зазначена у серійному номері, розшифровка якого також міститься у супровідній документації до кожної одиниці товару (а.с.124-139).

Крім того, приписами п.7 ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за: відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію або продавця- у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, гр. ОСОБА_5 на адресу голови Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів подала скаргу щодо продажу товарних наборів позначений стрічкою «вигідна пропозиція», до складу якого входила пляшка горілки ТМ «Хлібний Дар» та безалкогольний напій ТМ «Кока кола», але не була зазначена ціна кожної одиниці товару в даному наборі.

Досліджуючи спірні правовідносини судом встановлено, що відповідно до свідоцтва №18644-31 від 13.07.2015 про присвоєння товарній позиції ідентифікаційного номера у всесвітній системі GS1 свідчить, що в склад набору входить горілка «Хлібний дар» та напій «Пепсі кола». Складові набору огорнуті полімерною термозбіжною плівкою. На плівці зазначено «Вигідна пропозиція» та присвоєний єдиний номер товарній пропозиції.

Так маркування зазначеного товарного набору здійснено Асоціацією Товарної Нумерації України «ДжіГ.СІ Україна», яка діє згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року «Про Асоціацію Товарної Нумерації України "ДжіКсІ Україна" (із змінами від 16.05.2007).

Постановою КМУ від 29 травня 1996 р. №574 «Про впровадження штрихового кодування товарів» запроваджено з 1 січня 1997 року маркування суб'єктами підприємницької діяльності товарів, які виробляються або реалізуються в Україні, штриховими кодами С81 відповідно до "Положення про штрихове кодування товарів".

Частиною 2 вищезазначеної Постанови прийнято пропозицію Асоціації Товарної Нумерації України про організацію нею роботи, пов'язаної і присвоєнням штрихових кодів GS1 та створенням Центрального депозитарію штрихових кодів вітчизняних товарів, для забезпечення органів державної виконавчої влади необхідною інформацією.

Таким чином, діяльність з присвоєння штрихових колів, яке є обовязковим для певних нидів товарів (в тому числі алкогольних напоїв) в Україні законодавчо надано Асоціації Товарної Нумерації України "ДжіЕсІ Україна".

Відповідно до пункту 3 «Положення про штрихове кодування товарів», затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 20 серпня 2002 р. №255. «згідно з правилами системи GS1 та повноваженнями, наданими законодавством України. Асоціація Товарної Нумерації України "ДжіЕсІ Україна" як національна організація - член 081 забезпечує на території України присвоєння суб'єктам господарювання Префікса 081 підприємства і присвоєння товарам як об'єктам обліку (trade item) та іншим об'єктам обліку ідентифікаційних номерів GS1.

Право суб'єкта господарювання на використання присвоєного Асоціацією "ДжіЕсІ Україна" Префікса GS1 підприємства та ідентифікаційного номера 081 посвідчується відповідним свідоцтвом Асоціації "ДжіЕсІ Україна".»

Згідно цього Положення, надано визначення ідентифікаційного номер) 081, яким є номер, сформований у відповідності до стандартів системи GS1 і мстою забезпечення однозначної ідентифікації об'єкта обліку, зокрема товарної позиції.

З огляду на викладене суд зазначає, що свідоцтво Асоціації Товарної Нумерації України «ДжіЕСІ Україна» №18644-34 від 27.08.2015 року підтверджує те, що товарний набір - це окрема товарна позиція (окремий товар) з присвоєним у встановленому чинним законодавством порядку ідентифікаційним номером GS1.

З долучених фотокопій суд вбачає, що на ціннику була зазначена ціна товару 54,99 грн. та назва товару - набір «Горілка «Хлібний дар» та «Кока Кола» (а.с.67).

Так, посадові особи відповідача під час перевірки дійшли висновку про відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, а саме про набір горілка «Хлібний дар» та напій «Кока Кола» на підставі того, що не було зазначено окремо ціна кожного товару та на підставі скарги.

При цьому відповідач не надав суду доказів того, що при реалізації цієї продукції така інформація не надавалася. Крім того, не зазначення окремо на ціннику ціни горілки та безалкогольного напою не може вважатись відсутністю необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, оскільки перед споживачем був товар, ціна набору та перелік продукції, який входить до цього набору.

Разом з тим суд зауважує, механізм здійснення державного контролю посадовими особами Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів та її територіальних органів за додержанням законодавства про захист прав споживачів суб'єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, крім Держспоживінспекції в Автономній Республіці Крим визначає - Порядок проведення перевірок суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.05.2012 року №743/21056.

Пунктом 2.8. Порядку передбачено, що позапланові перевірки проводяться лише з підстав, зазначених у пункті 1.4 розділу I цього Порядку, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якою надана Верховною ОСОБА_3 України.

Під час проведення позапланової перевірки з'ясовуються лише ті питаний. необхідність перевірки яких стала підставою для її здійснення, з обов'язковим зазначенням цих питань у направленні на проведення перевірки.

Згідно п. 3.2. Порядку, під час опису виявлених порушень вимог законодавства повинні бути зазначені нормативно-правові акти чи нормативні документи, вимоги яких порушені. їх повне найменування та реєстраційний номер.

Зміст порушення повинен бути конкретизований та викладений відповідно до норм законодавства.

Довільне викладення або трактування вимог нормативно-правових актів та документів не допускається.

Опис порушень закінчується аргументованими висновками з посиланням на відповідні законодавчі, нормативно-правові акти та нормативні документи.

Дослідивши складені акти позапланових перевірок суд акцентує на тому, що посадовими особами відповідача не конкретизовано зміст порушення, не зазначено яка саме інформація не ким та коли не надана. При цьому в акті викладене загальне формулювання та посилання на норму яка порушена на домку перевіряючи: позивач допустив реалізацію товару без зазначення "повної достовірної інформації".

З огляду на вказане суд вважає, що відповідач порушив вимоги п. 3.2. Порядку, не конкретизував зміст порушень, довільно виклав опис порушень та не сформулював їх аргументованими висновками з посиланням на відповідні законодавчі, нормативно-правові акти та нормативні документи.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з наведених норм права та встановлених по справі дійсних обставин, суд дійшов висновку про те, що Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області не доведена правомірність та обґрунтованість прийнятих спірних постанови про накладання стягнень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Копілка підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.69,70,71, 158-163 КАС України, Кіровоградський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати постанови про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України Про захист прав споживачів від 10.03.2016 року №434 та 435.

3.Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю Копілка (код 32967633) судовий збір у розмірі 2756 (дві тисячі сімсот пятдесят шість) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області (код - 38037283).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 18.05.2016 року.

Суддя Р.В. Жук