Постанова № 57955242, 20.05.2016, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2016 р. Справа № 809/379/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Матуляка Я.П.

при секретарі судового засідання Куриш Р.В.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: ТЗОВ "ДБ-ВУД"

до відповідача: Управління Держпраці в Івано-Франківській області Державної служби України з питань праці

про визнання протиправними та скасування припису №09-18-0053/118-117 від 22.03.2016, постанов № №09-18-105/5, 09-18-105/6,09-18/105/7 від 05.04.2016, -

ВСТАНОВИВ:

ТЗОВ "ДБ-ВУД" звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області Державної служби України з питань праці про визнання протиправними та скасування припису № 09-18-0053/118-117 від 22.03.2016 року, постанов № № 09-18-105/5, 09-18-105/6,09-18/105/7 від 05.04.2016 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач необґрунтовано та безпідставно зробив висновок про порушення позивачем вимог трудового законодавства, а відтак протиправно виніс припис за № 09-18-0053/118-117 від 22.03.2016 року та на підставі оскаржуваних постанов наклав на позивача штраф у розмірі 41340,00 грн. згідно постанови від 05.04.2016 року за № 09-18-105/5, у розмірі 13780,00 грн. відповідно до постанови від 05.04.2016 року за № 09-18-105/6 та у розмірі 1378,00 грн. згідно постанови від 05.04.2016 року за № 09-18-105/7.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти заявленого позову заперечила з підстав наведених в письмовому запереченні, просила суд в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні, яке відбулось 17.05.2016 року, на запитання представник відповідача ОСОБА_3 суду пояснила, що під час розгляду справи про накладення штрафу, жодних пояснень та спростувань представника позивача щодо виявлених порушень під час перевірки, відповідачем взято не було, так як такий обов'язок в Управління Держпраці в Івано-Франківській області Державної служби України з питань праці, відсутній. До уваги брались виключно дані отримані під час проведення перевірки.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, з урахуванням показань свідків, суд встановив наступне.

Відповідно до наказу від 12.03.2016 року № 232-Д та на підставі, зокрема, листа управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі від 27.01.2016 № 485/04 відповідачем видано направлення на проведення перевірки позивача від 12.03.2016 року за № 1139 (а.с.13).

Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області Державної служби України з питань праці проведена позапланова перевірка ТЗОВ "ДБ-ВУД" на предмет додержання субєктами господарювання законодавства про працю та загальнообовязкове державне соціальне страхування, за результатами якої складено акт за № 09-18-0053/118 від 22.03.2016 року (а.с.14-33).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог статті 24 Кодексу законів про працю України, в результаті чого встановлено, що повідомлення Державній фіскальній службі про прийняття працівників на роботу надіслано директором ТЗОВ "ДБ-ВУД" після фактичного допуску працівників до роботи та те, що ТЗОВ "ДБ-ВУД" оформило працівника ОСОБА_4 на неповний робочий час, а фактично допустило до виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві; вимог частини 1, 2, 4 статті 95 Кодексу законів про працю України та частини 1, 2 статті 3 Закону України "Про оплату праці", у звязку із недотриманням ТЗОВ "ДБ-ВУД" розміру мінімальної заробітної плати для сортувальниці матеріалів та виробів з деревини ОСОБА_4; вимог статті 96 Кодексу законів про працю України та частини 3 статті 6 Закону України "Про оплату праці", в результаті чого тарифна сітка в ТЗОВ "ДБ-ВУД" сформована без урахування міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Відповідно до підпункту 50 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року за № 96, управлінням Держпраці в Івано-Франківській області видано припис за № 09-18-0053/118-117 від 22.03.2016 року про усунення порушень, які виявлені в ході перевірки (а.с.34).

ТЗОВ "ДБ-ВУД" скористалося правом подання заперечення та письмових пояснень щодо кожного порушення виявленого під час позапланової перевірки додержання субєктами господарювання законодавства про працю та загальнообовязкове державне соціальне страхування (а.с.133-140).

Згідно повідомлення про виклик на розгляд справи про накладення штрафу за № 5 від 28.03.2016 року, розгляд справи про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про працю, встановлених при перевірці ТЗОВ "ДБ-ВУД" 22.03.2016 року призначений на 05.04.2016 року о 10 год. 45 хв. (а.с.35).

На підставі акта перевірки відповідач прийняв постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 05.04.2016 року за № 09-18-105/5, якою, згідно абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, на ТЗОВ "ДБ-ВУД" накладено штраф у розмірі 41340,00 грн. (а.с.36-37); постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 05.04.2016 року за № 09-18-105/6, якою, відповідно до абзацу 4 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, на позивача накладено штраф у розмірі 13780,00 грн. (а.с.38); постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 05.04.2016 року за № 09-18-105/7, якою, згідно абзацу 6 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, на ТЗОВ "ДБ-ВУД" накладено штраф у розмірі 1378,00 грн. (а.с.39).

В судовому засіданні встановлено, що 10.08.2015 року ТЗОВ "ДБ-ВУД" прийнято на роботу ряд працівників, а саме:

- ОСОБА_5 на посаду сортувальника матеріалів та виробів з деревини згідно наказу за № 26/15 від 10.08.2015 року (а.с.40);

- ОСОБА_6 на посаду водія автонавантажувача згідно наказу за № 27/15 від 10.08.2015 року (а.с.41);

- ОСОБА_7 на посаду помічника оператора котельні згідно наказу за № 28/15 від 10.08.2015 року (а.с.42);

- ОСОБА_8 на посаду охоронця згідно наказу за № 29/15 від 10.08.2015 року (а.с.43).

Водночас, 10.08.2015 року позивачем сформоване повідомлення про прийняття вказаних працівників на роботу (а.с.44) та того ж дня повідомлення затвердженої форми направлено територіальному орану ДФС засобами електронного звязку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису. Повідомлення про прийняття працівника на роботу від 10.08.2015 року отримане Тисменицькою обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Івано-Франківській області 10.08.2015 року о 12 год. 07 хв., що підтверджується квитанцією за № 2 реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.45).

Порядком повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року за № 413 установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного звязку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із пятьма особами.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 суду пояснили, що 10.08.2015 року до роботи приступили після обідньої перерви, так як до цього займались написанням заяв, проходили співбесіду з керівником підприємства та вступний інструктаж, ознайомлювались із робочим місцем.

Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 також підтвердили вказану обставину. Окрім того, свідок ОСОБА_11, яка виконує функції інженера з охорони праці на підприємстві, суду пояснила, що вступний інструктаж проводився нею безпосередньо та вказала на те, що такий інструктаж триває в середньому 2 години.

В той же час, свідок ОСОБА_12, яка працює на посаді бухгалтера ТЗОВ "ДБ-ВУД", суду пояснила, що хоча ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 приступили до роботи після обідньої перерви, керівництвом було прийнято рішення щодо виплати їх заробітної плати за повний робочий день, так як до обідньої перерви вони проходили інструктаж, співбесіду, що фактично пов'язано з безпосереднім виконанням ними своїх обов'язків.

Наведене на думку суду, вказує на відсутність виявленого порушення та вчинення позивачем усіх необхідних дій пов'язаних із прийняттям працівників на роботу та жодним чином не суперечить вимогам статті 265 КзпП України.

Судом встановлено, що наказом за № 5/15 від 03.03.2015 року ОСОБА_4 прийнято на роботу з 03.03.2015 року на посаду сортувальника матеріалів та виробів з деревини з посадовим окладом згідно штатного розпису (а.с.46).

Як слідує із довідки МСЕК за № 067786 (а.с.47) та посвідчення за № 157906 (а.с.48), ОСОБА_4 являється інвалідом другої групи. Відтак, на підставі заяви ОСОБА_4 від 31.08.2015 року (а.с.49) та у звязку із змінами до штатного розпису з 01.09.2015 року, ОСОБА_4 сортувальницю матеріалів та виробів з деревини переведено з 01.09.2015 року на 0,5 ставки за її згодою відповідно до наказу за № 37-1/15 від 31.08.2015 року (а.с.50).

Порушення виявлені під час перевірки полягає в тому, що на ТЗОВ "ДБ-ВУД" оформлено працівника ОСОБА_4 на неповний робочий час, а фактично допущено до виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві та як наслідок порушено вимоги частини 1, 2, 4 статті 95 Кодексу законів про працю України та частини 1, 2 статті 3 Закону України "Про оплату праці", у звязку із недотриманням ТЗОВ "ДБ-ВУД" розміру мінімальної заробітної плати для сортувальниці матеріалів та виробів з деревини ОСОБА_4

В той же час, судом встановлено, що згідно табелів обліку робочого часу в цеху ТЗОВ "ДБ-ВУД" з вересня 2015 року по березень 2016 року, фактично відпрацьований час сортувальницею ОСОБА_4 становить 3,5 години щоденно (а.с.99-105).

Відповідно до наказу № 12-В від 30.12.2014 року обов'язки ведення первинного обліку робочого часу на ТЗОВ "ДБ-ВУД" покладено на майстра цеху ОСОБА_10 та внесено вказані обов'язки в посадову інструкцію (а.с.127-130).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 підтвердила вищенаведені обставини та пояснила суду, що з вересня 2015 року в табелях обліку робочого часу нею відображався фактично відпрацьований час ОСОБА_4 - 3,5 години.

Що стосується табелів обліку робочого часу за вказаний період, які ведуться в електронному вигляді та були взяті до уваги перевіркою, то слід зазначити наступне.

Згідно пояснень свідка ОСОБА_10 нею ведуться виключно табелі обліку робочого часу в цеху підприємства.

В той же час, судом встановлено, що фактичне ведення табелів обліку робочого часу здійснювалось бухгалтером підприємства ОСОБА_12

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні суду пояснила, що дані обліку робочого часу на підприємстві вносяться нею в електронній формі виключно з метою формування розрахунково-платіжних відомостей. Однак, у звязку з тим, що програмне забезпечення, яке використовується на підприємстві (1С "Бухгалтерський облік" версії 7.70.307) передбачає внесення в табель виключно цілих чисел та з метою правильності нарахування заробітної плати ОСОБА_4, до зазначених табелів нею вносились цілі числа "7" (а.с.93-97).

Як наслідок, заробітна плата громадянці ОСОБА_4 виплачувалась за неповний робочий день та становила 1000,00 грн., тобто на 30% вище встановленого законодавством мінімуму (692,22 грн.).

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні також підтвердила ту обставину, що з вересня 2015 року працює неповний робочий день.

Відповідно до частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 3 статті 81 КАС України встановлено, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

В контексті вищевикладеного суд з урахуванням отриманих письмових доказів та показань свідків, приходить до висновку про відсутність допущених ТЗОВ "ДБ-ВУД" порушень вимог статті 24 Кодексу законів про працю України, щодо повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівників на роботу, яке надіслано директором ТЗОВ "ДБ-ВУД" після фактичного допуску працівників до роботи та те, що ТЗОВ "ДБ-ВУД" оформило працівника ОСОБА_4 на неповний робочий час, а фактично допустило до виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, а також, вимог частини 1, 2, 4 статті 95 Кодексу законів про працю України та частини 1, 2 статті 3 Закону України "Про оплату праці", у звязку із недотриманням ТЗОВ "ДБ-ВУД" розміру мінімальної заробітної плати для сортувальниці матеріалів та виробів з деревини ОСОБА_4

Суд зазначає, що законодавством про працю чітко визначається порядок встановлення розмірів оплати праці та мінімальні гарантії в оплаті праці. Приписами статті 6 Закону України "Про оплату праці" та статті 96 Кодексу законів про працю України визначено, що основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).

Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати. Згідно частини 3 статті 96 формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) проводиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється в розмірі, який перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Частиною 4 статті 96 Кодексу законів про працю України передбачено, що віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником або уповноваженим ним органом згідно з тарифно-кваліфікаційним довідником за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).

Тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники) розробляються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення (частина 4 статті 6 Закону України "Про оплату праці").

В той же час, суд погоджується з доводами позивача щодо того, що у зв'язку із нерозробленням Міністерством праці та соціальної політики України та відсутністю випуску 16 Тарифно-кваліфікаційного довідника "Оброблення деревини та вироблення виробів з деревини", керівник ТЗОВ "ДБ-ВУД" визначав тарифні ставки виходячи із фактичних обов'язків працівників та виконуваної ними роботи.

Як наслідок, судом не встановлено порушення норм трудового законодавства в частині визначення посадового окладу для обліковця лісу ОСОБА_13 та помічника обліковця лісу ОСОБА_14, оскільки при його обчисленні позивачем було дотримано вимоги Кодексу законів про працю України та Закону України "Про оплату праці" в частині забезпечення рівності трудових прав та диференціації заробітної плати, які належать до однієї кваліфікаційної групи.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4)безсторонньо (неупереджено);

5)добросовісно;

6)розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені в судовому засіданні обставини, суд зазначає, що оскаржувані припис та рішення про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, винесені необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для їх прийняття.

Більше того, зважаючи на надані пояснення представником відповідача щодо відсутності обов'язку Управління прийняття обґрунтувань та пояснень суб'єкта господарювання під час розгляду справи про накладення штрафу та, як наслідок, неприйняття до уваги цих пояснень, суд приходить до висновку щодо протиправності дій відповідача, які призвели до прийняття необґрунтованих рішень.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що припис за № 09-18-0053/118-117 від 22.03.2016 року та постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за № 09-18-105/5, № 09-18-105/6, № 09-18-105/7 від 05.04.2016 року є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Факт сплати позивачем судового збору у розмірі 2 756 гривень підтверджується платіжними дорученнями № 2703 від 13.04.2016 року та № 2721 від 18.04.2016 року (а.с.2, 56).

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати припис за №09-18-0053/118-117 від 22.03.2016 року та постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за №09-18-105/5, №09-18-105/6, №09-18-105/7 від 05.04.2016 року прийняті управлінням Держпраці в Івано-Франківській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Держпраці в Івано-Франківській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДБ-ВУД" (код ЄДРПОУ 37756271) понесені судові витрати у розмірі 2 756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) гривень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Матуляк Я.П.

Постанова складена в повному обсязі 25.05.2016 року.