Постанова № 57955103, 12.05.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2016 року м.Житомир справа № 806/138/16

категорія 8.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чернової Г.В.,

секретар судового засідання Захарченко О.Є.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "Маркомі Лімітед" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000362202 від 20.11.2015,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю-фірма "Маркомі Лімітед" звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №0000362202 від 20.11.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на 361768 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 180884 грн.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішенням винесено на підставі висновку акту позапланової виїзної перевірки від 09.11.2015 р. №2075/06-25-22-02/13565293 щодо повноти декларування та сплати товариством пятивідсоткового податку з роздрібного продажу підакцизних товарів за квітень серпень 2015 року, яким вказано, що ТОВ «Маркомі Лімітед» здійснюється роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачу, а відтак такі операції є об'єктом оподаткування акцизним податком відповідно до п.п.213.1.9 ПК України. Однак висновок контролюючого органу щодо роздрібного характеру торгівлі нафтопродуктами через мережу АЗС неправомірний, оскільки реалізація підакцизного товару (ПММ) здійснювалася оптом на підставі укладених договорів поставки із споживачами, які використовували ПММ у їх власній господарській діяльності або реалізовували їх кінцевому споживачу. Крім того, в законодавстві не існує обмежень щодо торгівлі нафтопродуктами через мережу АЗС оптом, відповідно не кожен факт продажу пального на АЗС є роздрібним.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених в запереченні та пояснив, що оподаткуванню акцизним податком підлягають операції щодо відпуску нафтопродуктів з колонок через мережу АЗС безпосередньо споживачам незалежно від форми розрахунків та умов продажу нафтопродуктів. Оскільки позивачем здійснювався саме роздрібний продаж пального кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання, тому висновки акту та податкове рішення є правомірними.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області проведено позапланову документальну виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "Маркомі Лімітед" щодо повноти декларування та сплати п'ятивідсоткового акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів за квітень серпень 2015 року, за результатами якої складено акт від 09.11.2015 року №2075/06-25-22-02/13565293 (т.1 а.с.10-39).

Висновком акту перевірки встановлено порушення пп.212.1.11 п.212.1 ст.212, пп.213.1.9 п.213.1 ст.213, пп.214.1.4 п.214.1 ст.214, пп.215.3.10 п.215.3 ст.215 Податкового кодексу України підприємством безпідставно не включено до гр.4 декларації акцизного податку за січень-березень 2015 року вартість підакцизних товарів, що реалізовані у роздрібній торгівельній мережі з оплатою в безготівковій формі та зменшено вартість підакцизних товарів до оподаткування на суму 7597139,62 грн., в результаті чого занижено податкові зобов'язання з акцизного податку на суму 361798 грн., в т.ч. по періодам: квітень 2015 р. 78751 грн., травень 2015 р. 93559 грн., червень 2015 р. 76267 грн., липень 2015р. 73135 грн., серпень 2015 р. - 40056 грн. (т.1 а.с.38-39).

На підставі висновку акту податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 20.11.2015 року №0000362202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на суму 361768 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на 180884 грн (т.1 а.с.9).

Досліджуючи правомірність винесення оспорюваного рішення, суд зазначає наступне.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, основним видом діяльності позивача є роздрібна торгівля пальним (т.1 а.с.40).

В квітні-серпні 2015 року ТОВ фірма "Маркомі-Лімітед" реалізовувала споживачам нафтопродукти за наступними договорами поставки, наявними в матеріалах справи: від 01.10.2013 року №1566 ПАТ Житомирський маслозавод, від 06.02.2015 року №55 ФОП ОСОБА_3, від 22.01.2015 року №46 ПП фірма Фаворит, від 01.01.2015 року №40 ТОВ Керамік Полісся, від 01.01.2015 року №38 ТОВ Трансбуд-14, від 01.01.2015 року №36 ФОП ОСОБА_4, від 01.01.2015 року №31 ФОП ОСОБА_5, від 01.01.2015 року №30 ТОВ ДОМЕНАНТ, від 01.01.2015 року №28 ФОП ОСОБА_6, від 01.01.2015 року №26 ПП Реалбуд, від 01.01.2015 року №25 ТОВ КОНТРЕЙД ПЛЮС, від 01.01.2015 року №23 ФОП ОСОБА_7, від 01.01.2015 року №22 ФОП ОСОБА_8, від 01.01.2015 року №20 ПП Сенс Принт, від 01.01.2015 року №15 КП ВЖРЕП №9, від 01.01.2015 року №16 ФОП ОСОБА_9, від 01.01.2015 року №13 ТОВ Житомирспецбуд, від 01.01.2015 року №11 ПП Еллада Плюс, від 01.01.2015 року №9 ТОВ Профільтех, від 01.01.2015 року №7 ТОВ Рошен-Полісся, від 01.01.2015 року №6 КП Житомирводпроект, від 01.01.2015 року №3 ФОП ОСОБА_10, від 12.01.2015 року №1 КУЖМ «Стоматологічна поліклініка №2», від 23.04.2015 року №35 ТОВ ТК «Полісся - Продукт», від 22.01.2015 року №45 ПП «Транспортна компанія ВГ - ТРАНС», від 01.01.2015 року №43 ТОВ-ТК «Лідер-Продукт», від 09.01.2015 року №1 КУ «Житомирська міська стоматологічна поліклініка №1», від 03.03.2015 року №65 ТОВ «СФ-ФАРМЕКОМ», від 04.03.2015 року №66 ПП «Грантехпостач», , від 19.03.2015 року №4 Новогуйвинська селищна рада, від 01.04.2015 року №72 ФОП ОСОБА_11, від 01.04.2015 року №73 ТОВ Фірма «Полан», від 07.04.2015 року №74 ТОВ «Спецтрансбуд», від 22.04.2015 року №75 ТОВ «Аларіт-Пром», від 22.04.2015 року №76 ФОП «ОСОБА_12Ф.», від 05.05.2015 року №77 ПП «Дасна», від 08.05.2015 року №78 ТОВ «Свєлар Логістік груп», від 13.05.2015 року №79 ТОВ «РБК Трансмаш», від 26.05.02015 року №80 ПП «БК-Сервіс», від 14.08.2015 року №85 ЖККГ «Видавництво Полісся ЖОР».

Відповідно до вказаних договорів постачальник ТОВ-фірма "Маркомі Лімітед" бере на себе зобовязання здійснювати заправку нафтопродуктами автотранспорт «Споживача» згідно відомостей автозаправної станції, що знаходиться за адресою: вул. Бородія, 49.

Всі розрахунки за нафтопродукти проводяться на розрахунковий рахунок постачальника. Вид розрахунків: безготівковий.

На підтвердження виконання умов договору суду надано: відомості на відпуск нафтопродуктів покупцям форми № 16-НП, видаткові накладні, акти звіряння, банківські виписки з рахунку ТОВ-фірма "Маркомі Лімітед".

Відповідно до підпункту 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Підпунктом 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 ПК України визначено, що платником акцизного податку є особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Згідно із пунктом 215.1 статті 215 ПК України до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

Підпунктом 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 ПК України передбачено, що одним із об'єктів оподаткування зазначеним податком є операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

У разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу (підпункт 214.1.4 пункту 214.1 статті 214 ПК України).

Підпункт 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачає, що реалізація підакцизних товарів (продукції) - це будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Таким чином, обов'язковою умовою реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є передача цих товарів безпосередньо кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.

Згідно з ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять» роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу та надавання йому торговельних послуг. Торговельна послуга передбачає здійснення додаткової діяльності суб'єкта господарювання в сфері роздрібної та оптової торгівлі з надання допомоги покупцям у здійсненні договору купівлі-продажу товарів, їх доставляння та використовування.

Датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, є дата надходження оплати за проданий товар, що передбачено п. 216.9 ст.216 ПК України.

Відповідно до п.216.9 ст.216 ПК України при використанні підакцизних товарів (продукції) для власних виробничих потреб датою виникнення податкових зобов'язань є дата їх передачі для такого використання, крім використання для виробництва підакцизних товарів (продукції).

Згідно Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до п.10 постанови КМ України «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами» №1442 від 20.12.1997 року, розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку.

Тобто, законодавством чітко визначено можливість розрахунку за придбані у роздріб нафтопродукти як у готівковій формі, так і безготівковій формі, до якої також відносяться паливні та скретч картки, у зв'язку з чим доводи ТОВ-Фірми "Маркомі Лімітед" про те, що безготівкові розрахунки юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за придбані нафтопродукти не підпадають під визначення розрахункових операцій, згідно із Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», є безпідставними.

Пунктом 10.3.2 Інструкції «Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України» встановлено, що відпуск нафтопродуктів за безготівковим розрахунком за відомостями здійснюється АЗС на підставі договорів, укладених між підприємством та споживачем. Відпуск нафтопродуктів відображається у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою № 16-НП.

Пунктом 2 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених Постановою КМ України №1442 від 20.12.1997 року, встановлено, що роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів.

Відповідно до п.8 Правил №1442 відомості про роздрібні ціни, марки та види нафтопродуктів, що продаються на АЗС, повинні бути зазначені на інформаційному табло, яке встановлюється на в'їзді та біля оператора АЗС.

Пунктами 34 та 35 Правил №1442 від 20.12.1997 року встановлено, що заправка автомобілів та інших транспортних засобів населенню провадиться оператором АЗС через паливо-, масло- та газороздавальні колонки.

З вищезазначених норм вбачається, що через мережу АЗС здійснюється саме роздрібний продаж нафтопродуктів, а не оптовий, оскільки відпуск пального відбувається через паливо-, масло- та газороздавальні колонки кінцевому споживачу.

Перевіркою встановлено, та не заперечується позивачем, що реалізація ПММ позивачем здійснювалась виключно через АЗС кінцевим споживачам.

Відповідно до відомостей на відпуск нафтопродуктів за формою №16-НП, які містяться в матеріалах справи, нафтопродукти відпускались покупцю безпосередньо в паливний бак автомобіля. В даних відомостях зазначено державний номер автомобіля, прізвище водія, кількість відпущених нафтопродуктів (прописом), особистий підпис водія. Таким чином, виходячи з вищенаведеного, контрагентами - покупцями придбавалися нафтопродукти виключно для власних потреб, тобто для некомерційного використання, так як нафтопродукти, що знаходяться в автотранспортному засобі, подальшій реалізації не підлягають.

Суд зазначає, що поняття «господарська діяльність» та «комерційна діяльність» не є тотожними. Комерційне використання ПММ передбачене для подальшої реалізації кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання. Натомість, позивач здійснював роздрібну реалізацію пального на АЗС саме кінцевим споживачам.

Також, акцизний податок, у даному випадку, сплачується не позивачем, а кінцевим споживачем, оскільки ставка (розмір) податку вже закладена в ціні товару пального, яка відображена на інформаційному табло АЗС.

Таким чином, податкові зобов'язання зі сплати 5 % акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) безпосередньо споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів та форми розрахунків (готівкова, безготівкова) під час здійснення розрахункових операцій.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення №0000362202 від 20.11.2015 року, а тому у позові слід відмовити.

Керуючись статтями 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "Маркомі Лімітед" відмовити.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Г.В. Чернова

Повний текст постанови виготовлено: 19 травня 2016 р.