Ухвала суду № 57955031, 19.05.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

19 травня 2016 р.Справа №804/15615/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВерба І.О.

при секретарі судового засіданняЧмоні А.О.

за участю представників:

позивачаОСОБА_1

відповідача 2ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті дніпропетровську заяву Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про розяснення судового рішення в адміністративній справі №804/15615/15 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карготранс» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Управління Державної казначейської служби України у Кіровському районі м. Дніпропетровська, про визнання протиправною бездіяльності, зобовязання вчинити певні дії та стягнення надміру сплачених авансових внесків по податку на прибуток приватних підприємств, -

ВСТАНОВИВ:

10 травня 2016 року державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_4 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про розяснення постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2015 року по справі №804/15615/15 в частині зобовязання Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області підготувати висновок про повернення надміру сплачених грошових зобовязань по сплаті податку на прибуток підприємств за 2013-2014 роки у сумі 14000000 грн. з Державного бюджету згідно із поданою заявою від 18.08.2015 року №196 та направити його для виконання Управлінню Державної казначейської служби України у Кіровському районі м. Дніпропетровська, оскільки безпосередньо судовим рішенням стягнуто кошти з бюджету на користь ТОВ «Карготранс», що може призвести до втрат Державного бюджету України.

В обґрунтування поданої заяви державний виконавець також зазначив, що виконавчий лист про стягнення на користь підприємства надміру сплачених внесків по податку на прибуток вже перебуває на виконанні органів Казначейства, у звязку із чим можуть мати місце обставини подвійного повернення ТОВ «Карготранс» суми переплати з авансових внесків по податку на прибуток приватних підприємств.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року заява Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про розяснення судового рішення в адміністративній справі №804/15615/15 призначена до розгляду у судовому засіданні, про що належним чином повідомлено сторін, які приймали участь у справі, та заявника.

Державний виконавець просив проводити розгляд заяви без його участі, представник Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області клопотав про відкладення розгляду з огляду на участь в іншому судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

За правилами статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України заява про розяснення судового рішення розглядається судом протягом десяти днів з дня її надходження у судовому засіданні, неприбуття сторін до суду не перешкоджає судовому розгляду. У звязку із викладеним суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Представник ТОВ «Карготранс» у судовому засіданні проти поданої заяви заперечила, зазначила, що державний виконавець штучно затягує виконання судового рішення, оскільки судове рішення є цілком зрозумілим та позбавленим його неоднакового тлумачення, додатково пояснила, що виконання судового рішення шляхом надання висновку податковою інспекцією до органу казначейства ні у якому разі не призведе до подвійного повернення суми переплати та не спричинить втрат бюджету.

Представники Управління Державної казначейської служби України у Кіровському районі м. Дніпропетровська у судовому засіданні підтримали доводи державного виконавця, зазначили, що на дату судового засідання висновок податкової інспекції не надходив, при цьому заява позивача із виконавчим листом про повернення сум надійшла 11 квітня 2016 року.

Відмовляючи у задоволенні заяви Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про розяснення судового рішення в адміністративній справі №804/15615/15 суд виходить із наступного.

Дніпропетровським окружним адміністративним судом 15 грудня 2015 року в адміністративній справі №804/15014/15 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Карготранс» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Управління Державної казначейської служби України у Кіровському районі м. Дніпропетровська задоволено повністю, суд постановив:

- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо не підготування висновку про повернення надміру сплачених грошових зобовязань по сплаті податку на прибуток підприємств за 2013-2014 роки у сумі 14000000 грн. з Державного бюджету згідно із поданою заявою від 18.08.2015 року №196 та не направлення його для виконання Управлінню Державної казначейської служби України у Кіровському районі м. Дніпропетровська;

- зобовязати Державну податкову інспекцію у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області підготувати висновок про повернення надміру сплачених грошових зобовязань по сплаті податку на прибуток підприємств за 2013-2014 роки у сумі 14000000 грн. з Державного бюджету згідно із поданою заявою від 18.08.2015 року №196 та направити його для виконання Управлінню Державної казначейської служби України у Кіровському районі м. Дніпропетровська;

- стягнути з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у Кіровському районі м. Дніпропетровська суму надміру сплачених авансових внесків по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 14000000 грн.

7 квітня 2016 року позивачу за його заявою видано два виконавчі листи по справі №804/15615/15: про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання вчинити певні дії, та про стягнення суми надміру сплачених коштів з бюджету.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 14 квітня 2016 року №50807682 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №804/15615/15, виданого 7 квітня 2016 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом, про зобовязання Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області підготувати висновок про повернення надміру сплачених грошових зобовязань по сплаті податку на прибуток підприємств за 2013-2014 роки у сумі 14000000 грн. з Державного бюджету згідно із поданою заявою від 18.08.2015 року №196 та направити його для виконання Управлінню Державної казначейської служби України у Кіровському районі м. Дніпропетровська, із зазначенням про самостійне виконання боржником виконавчого документа у строку до 21 квітня 2016 року.

Відповідно до положень статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою розяснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Подання заяви про розяснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Виходячи зі змісту вказаної вище статті, суд зазначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

Підставою для розяснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично розясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, розяснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура розяснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Суд вважає, що резолютивна частина постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2015 року у справі №804/15615/15 є чіткою, зрозумілою за змістом, не припускає різного тлумачення, не вбачається недотримання вимоги ясності, визначеності судового рішення, яка означає, що судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час виконання рішення.

Задовольняючи адміністративний позов суд виходив із того, що відповідно до статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобовязання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Обовязковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобовязання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобовязань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобовязання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

На підставі пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за пять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом пяти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобовязань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Суд встановив, що податкова інспекція (відповідач) в порушення норм Податкового кодексу України не надав казначейству висновок про повернення коштів, у звязку із чим з метою захисту порушених прав платника податку зобовязав такий висновок надати.

Крім того, на думку суду, контролюючий орган, не забезпечивши своєчасне складення та направлення відповідного висновку, порушив статтю 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», а саме право на мирне володіння особою своїм майном, що також є невідємним правом на повагу до своєї власності.

За правилами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обовязковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до положень статей 2, 11 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, які зобовязані вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

На виконання державному виконавцю поданий виконавчий документ про зобовязання вчинити певні дії, тоді як виконання судового рішення в частині повернення коштів державного бюджету відноситься до компетенції відповідного органу державного казначейства.

Визначений у постанові спосіб виконання судового рішення покликаний на ефективний захист порушених бездіяльністю контролюючого органу прав платника податків внаслідок ненадання висновку податковою інспекцією, оскільки задовольнивши позов тільки в частині вимог про зобовязання надати висновок, позивач має знову розраховувати на добровільне виконання субєктом владних повноважень обовязків, визначених законом, які попередньо не були виконані, що не надає особі правової впевненості та визначеності.

Суд зазначає, що побоювання державного виконавця про допущення втрат бюджету шляхом подвійного стягнення надміру сплачених сум податку є безпідставними, оскільки судове рішення не може бути виконано двічі, тим більше одним і тим же виконавцем, яким у даному випадку є орган казначейства.

Таким чином, дослідивши в судовому засіданні постанову суду від 15 грудня 2015 року, суд приходить до висновку, що вказана постанова є зрозумілою, містить у собі посилання на всі нормативно-правові акти, на підставі яких вона була винесена з посиланням на підстави їх застосування, отже, суд зазначає про безпідставність та штучність доводів державного виконавця щодо незрозумілості постанови суду.

Керуючись статтями 160, 165, 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про розяснення судового рішення в адміністративній справі №804/15615/15 відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складений 24 травня 2016 року.

Суддя ОСОБА_5