Ухвала суду № 57954650, 28.05.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/8555/16-к

н/п 1-кс/640/4499/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2016 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Муратової С.О.,

при секретарі - Феденко Д.В.,

за участю прокурора - Чайченко А.Є.,

слідчого - Неминущого С.С.,

захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4,

підозрюваної - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області майора поліції Неминущого С.С. по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220000000622 від 30.07.2015, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч.4 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Прохорівка Прохорівського району Білгородської області Російської Федерації, громадянки України, яка має вищу освіту, працює приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, розлучена, інвалід 3 групи, має малолітню дитину - сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судима, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, -

ВСТАНОВИВ:

28.05.2016 до Київського районного суду м. Харкова надійшло вказане клопотання, погоджене з прокурором відділу прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції Чайченко А.Є., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 із визначенням розміру застави у сумі 1 000 000 гр., з покладенням процесуальних обов'язків.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення вказує, що приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, діючи у групі з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 за попередньою змовою між собою, відповідно до якої вказана група осіб мала намір заволодіти квартирою АДРЕСА_4, вартістю 838553 грн., яка належала на праві власності ОСОБА_13, розподіливши для цього ролі між собою таким чином, що приватний нотаріус ОСОБА_5 повинна скласти та посвідчити заповіт від імені померлого ОСОБА_13 на користь ОСОБА_9, при цьому ОСОБА_10 та ОСОБА_12 повинні підписати вказаний заповіт як свідки, а ОСОБА_11 - як підписант заповідача, після чого оформити право власності на зазначену квартиру на одного з членів групи - ОСОБА_9, реалізуючи вказані наміри, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного заволодіння чужим майном, 17.07.2015 у період часу з 18 години до 20 години 23 хвилин, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, знаходячись за місцем здійснення нею нотаріальної діяльності - в своєму офісі, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, склала та посвідчила від імені померлого на той час ОСОБА_13 заповіт на ім'я ОСОБА_9, підробивши його шляхом внесення неправдивих відомостей щодо часу, місця його складання та волевиявлення заповідача, після чого підроблений заповіт було підписано ОСОБА_10 та ОСОБА_12 як свідками, а ОСОБА_11 як підписантом заповідача та посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_5 на користь присутнього при підробленні ОСОБА_9, створивши таким чином умови для шахрайського заволодіння квартирою ОСОБА_13

Продовжуючи реалізацію злочинних намірів групи осіб та усвідомлюючи неповноту вчинення дій, спрямованих на вчинення злочину та необхідність для доведення злочину до кінця оформити право власності на одного з членів групи, ОСОБА_9 звернувся до Київського районного суду м. Харкова для зняття накладеного арешту із зазначеної квартири та до Десятої державної нотаріальної контори м. Харкова для вступу у спадок за підробленим заповітом, а приватний нотаріус ОСОБА_5 в свою чергу надала до вказаної нотаріальної контори копію підробленого заповіту, однак, враховуючи, що для завершення злочину були вчинені не всі дії, зокрема, не було оформлено право власності на члена групи - ОСОБА_9, злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі членів злочинної групи, а саме: у зв'язку з накладенням Київським районним судом м. Харкова арешту на вказану квартиру.

Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду.

Сторона обвинувачення вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Розмір застави 1 000 000 грн. унеможливить порушення підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків. Виключність випадку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави понад 80 мінімальних розмірів заробітних плат стосовно ОСОБА_5 обґрунтовується саме тим, що вона може створювати умови щодо перешкоджання розслідуванню кримінального провадження при встановленні обставин, які мають суттєве значення для встановлення об'єктивної істини, а також з метою забезпечення цивільного позову.

При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор, слідчий підтримали клопотання.

Захисники ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні клопотання слідчого, вказуючи на відсутність ризиків та необґрунтованість підозри. Посилалися також на стан здоров'я їх підзахисної, яка має захворювання, постійно відвідує медичні заклади, про що надали медичні довідки. Крім того, має на утриманні малолітню дитину.

Підозрювана підтримала думку захисника, заперечувала повідомлену підозру, вказуючи, що дійсно вона посвідчила вказаний вище заповіт о 10.45 год. 17.07.2015 в приміщенні лікарні, за життя ОСОБА_13, в його присутності, та присутності двох свідків. Оскільки останній за станом здоров'я не міг самостійно підписати заповіт, за його дорученням заповіт підписала інша особа, заповіт відповідав дійсним намірам заповідача.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваної ОСОБА_5 встановлено, що вона показання дає добровільно, до неї не застосовувалось та не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні, в тому числі під час затримання та перебування в якості затриманої.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив, що СУ ГУНП в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні за № 12015220000000622 від 30.07.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч.4 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК України.

Згідно протоколу затримання підозрюваного від 27.05.2016, 26.05.2016 о 19.10 год. ОСОБА_5 затримана в порядку ст. 208 КПК України, без ухвали слідчого судді.

27.05.2016 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч.4 ст. 190 КК України, тобто, незакінчений замах на шахрайство - заволодіння чужим майном шляхом обману в особливо великих розмірах, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч.4 ст. 190 КК України, що підтверджується заповітом від імені ОСОБА_13 на ОСОБА_9 від 17.07.2015; рапортом УКР ГУНП в Харківській області від 20.05.2016; висновком судової будівельно-технічної експертизи № 1503 від 06.04.2016 щодо вартості квартири ОСОБА_13; показаннями свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, що містяться в протоколах їх допитів; довідками КЗОЗ «ЦЕМД та МК» від 08.10.2015 та 27.10.2015; довідкою ОСОБА_20 в Харківській області; довідкою про смерть ОСОБА_13

Щодо доводів захисників, підозрюваної про необґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого правопорушення, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним прокурором існування ризиків, передбачених п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: незаконний вплив на свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_5 умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення проти власності свідчить про його підвищену суспільну небезпечність. санкція ч. 4 ст. 190 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років та додаткове покарання у вигляді конфіскації майна. У розумінні практики Європейського суду з прав людини , тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Особлива тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання її винною, враховуючи також процесуальну позицію ОСОБА_5, яка не визнає своєї вини, з огляду на вірогідність незаконного впливу на свідків, співучасників інкримінованого кримінального правопорушення, причетних до його вчинення, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та можливість застосування до підозрюваної менш суворого запобіжного заходу.

При цьому сторона обвинувачення не довела в ході розгляду клопотання ризики, передбачені п. 1, 2, п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, спотворення будь-яких із речей, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Більш того, в ході розгляду клопотання з наданих даних слідчим суддею встановлено наявність міцних соціальних зв'язків підозрюваної в м. Харкові, на території якого здійснюється досудове розслідування в даному кримінальному провадженні.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинили чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Дійсно, підозрювана ОСОБА_5 працює приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, розлучена, з 13.07.2015 є інвалідом 3 групи безстроково, має захворювання, про що суду надані відповідні медичні дані, постійно проходить медичне лікування, розлучена, має малолітню дитину - сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судима, до кримінальної відповідальності притягується вперше.

Однак, враховуючи існування доведених прокурором ризиків, передбачених п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, яка підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, тяжкість покарання, що загрожує їй в разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, застосування більш м'яких запобіжних заходів, є неможливим, а тому обирає їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, на 60 днів, тобто, до 24.07.2016, із визначенням застави.

З урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового, сімейного стану підозрюваної ОСОБА_5А, ризиків, передбачених п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що застава у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків, а тому визначає заставу в розмірі 200 мінімальних заробітних плат, що становить 275 600 гр. (1378 гр. х 200 = 275 600 гр.). Такий розмір застави буде гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків та не є завідомо непомірним для неї.

При цьому, розмір застави в сумі 1000000 гр., що запропонований прокурором, суд вважає необґрунтованим та завідомо непомірним для підозрюваної ОСОБА_21, оскільки даних щодо можливості останньої сплатити заставу у такому розмірі слідчому судді не надано. При цьому, з цих же підстав не може бути підставою для визначення такого розміру застави доводи сторони обвинувачення щодо необхідності забезпечення цивільного позову. Більш того, як вказано вище, ОСОБА_5 повідомлено підозру у замаху на вчинення кримінального правопорушення.

Щодо доводів захисників про незаконне затримання ОСОБА_5, дійсно, ч. 1 ст. 208 КПК України передбачає вичерпний перелік підстав затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, які вказані і в протоколі затримання ОСОБА_5 від 27.05.2016. Дійсно, на час фактичного затримання ОСОБА_5 о 19 год. 10 хв. 26.05.2016 вказані вимоги закону особою, яка здійснила затримання, не були дотримані.

Однак, як встановлено під час розгляду клопотання, відповідно до вимог ч. 2 ст. 211 КПК України, затримана без ухвали слідчого судді Міссіяж О.А. до спливу 60 годин з моменту затримання доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке з підстав, викладених вище, підлягає задоволенню. Про вказане процесуальне порушення слідчий суддя вважає необхідним повідомити прокурора Харківської області для вжиття заходів відповідного реагування.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області майора поліції Неминущого С.С. по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220000000622 від 30.07.2015, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч.4 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 27) в межах строку досудового розслідування на 60 (шістдесят) дні - до 24 липня 2016 року.

Визначити суму застави у розмірі 275 600 гр. (двісті сімдесят п'ять тисяч шістсот гривень), які необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Харківській області (одержувач: ТУДСА України у Харківській області, код одержувача: 26281249; МФО банку: 820172, банк: Державна казначейська служба України, рахунок: 37318098006674 (справа № 640/8555/16-к, н/п 1-кс/640/4499/16) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_5 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від будь якого спілкування з наступними громадянами: ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_8; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну .

Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_5, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Зобов'язати старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області майора поліції Неминущого С.С. негайно повідомити близького родича підозрюваної ОСОБА_5 про тримання під вартою останньої.

Повідомити прокурора Харківської області про недотримання вимог ст. 208 КПК України при затриманні ОСОБА_5 26 травня 2016 року о 19 год. 10 хв. - для вжиття заходів відповідного реагування.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_5 - в той же строк, але з моменту вручення їй ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Муратова С.О.

Копію ухвали отримала "____"____2016р. ___год.____хв. ______

ОСОБА_5