Ухвала суду № 57953822, 27.05.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2-3644/16

Справа №760/6649/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Калініченко О.Б.

при секретарі - Іоновій Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідачки заборгованість за договором позики від 16.07.2010 року в сумі 876 212,71 грн., заборгованість за договором позики від 16.05.2013 року в сумі 2 359 639,70 грн., проценти за користування сумою позики згідно з договором позики від 16.07.2010 року за період з 16.07.2010 року по 01.04.2016 року в сумі 522 282,79 грн., та проценти за користування сумою позики згідно з договором позики від 16.05.2013 року за період з 16.05.2013 року по 09.04.2016 року в сумі 1 070 985,31 грн.

27.05.2016 року представник позивача подав до суду заяву про забезпечення позову у справі шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_2, а саме нежитлове приміщення по АДРЕСА_1, земельних ділянок площею 6,9015 га та 5,8420 га на території Пашківській сільради Макарівського району Київської області, заборонивши вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження вказаного майна, мотивуючи тим, що невжиття заходів забезпечення позову, виходячи з предмету позовних вимог, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки у добровільному порядку відповідачка відмовляється виконувати зобов'язання за договором.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Забезпечення позову спрямоване перш за все проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно зі ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, згідно з роз'ясненнями, викладеними у вказаній постанові, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Крім того, правилами ст. 152 ЦПК України визначений перелік видів забезпечення позову, які мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами та, виходячи з якого, за позовами майнового характеру арешт може бути накладений лише на індивідуально визначене майно або грошові кошти.

Між тим, заявляючи клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_2, представник позивача вказав вартість майна, посилаючись на відомості розміщені від імені ОСОБА_2 на сайті OLX у мережі Інтернет, однак суд може приймати такі відомості до уваги, оскільки вони не відповідають дійсній ринковій вартості такого майна.

Так, у постанові Кабінету міністрів України, від 10 вересня 2003 р. N 1440, Національний стандарт № 1, чітко прописано визначення поняття «ринкова вартість». Ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи,розсудливо і без примусу.

Оцінка майна проводитися з дотриманням принципів корисності, попиту і пропонування, заміщення, очікування, граничної продуктивності внеску, найбільш ефективного використання.

З матеріалів клопотання вбачається, що представником позивача не зазначено необхідні відомості для забезпечення позову, не зазначено належних доказів на підтвердження обставин викладених у заяві, що перешкоджає встановити співмірність заявлених позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам та прийняти відповідне рішення щодо його повного або часткового задоволення.

Крім цього, щодо розміщення на сайті OLX оголошень про продаж вказаного в заяві майна, то виходячи зі змісту самого оголошення та запропонованої ціни продажу, виникають сумніві у розміщенні такого оголошення саме від імені ОСОБА_2 як власника, які зазвичай ніколи не вказують свої персональні дані в розміщеному оголошенні. Звертає також увагу розміщення таких оголошень 16.05.2016 року, тобто після подання позивачем 11.04.2016 року первісної заяви про забезпечення позову, в задоволенні якої ухвалою суду від 19.05.2016 року було відмовлено.

Таким чином, представником позивача не викладені обставини щодо можливого ухилення боржника від виконання рішення суду або вчинення дій, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. При цьому достовірних відомостей щодо неплатоспроможності відповідачки або неможливості виконання рішення в подальшому позивачем суду не надано.

Законом передбачено, що забезпечення позову можливе лише у разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки заходи забезпечення позову застосовуються тільки для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, виходячи з того, що безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає доводи представника позивача про забезпечення позову необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Особи, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні при оголошенні, можуть оскаржити ухвалу до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя: