Ухвала суду № 57952972, 12.05.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/887/16 Справа № 204/6475/15-к Головуючий у 1 й інстанції - Григоренко Д. Ю. Доповідач - Мудрецький Р.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2016 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого: Мудрецького Р.В.

Суддів: Слоквенко Г.П., Іванової А.П.

за участю:

секретаря Старовойтова Є.В.,

прокурора Харів Н.А.,

захисника Карлаш І.А.,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську матеріали кримінального провадження № 12015040680002231 за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката Карлаш Івана Анатолійовича на вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2016 року, ухвалений стосовно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, українця, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2016 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначено йому покарання у вигляді арешту на строк 6 місяців. Стягнуто з ОСОБА_3 738,64 грн. за проведення судово-хімічної експертизи на користь держави. Долю речових доказів вирішено.

Судом 1 інстанції ОСОБА_3 визнаний винним в тому, що він у невстановлений час, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, всупереч ст. 12 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» № 60/95-ВР від 15.02.1995 року, а також ст. 2 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» № 62/95-ВР від 15.02.1995 року, знаходячись у невстановленому місці знайшов, тим самим незаконно придбав паперовий згорток, скручений з купюри номіналом «1 гривня», з порошкоподібною речовиною, масою 0,5065 г., яка містить психотропну речовину - метамфетамін, обіг якої обмежений, масою 0,1574 г., та залишив її незаконно зберігати без мети збуту.

30.08.2015 року приблизно о 17:00 годині біля будинку № 65 по вул. Робочій у м. Дніпропетровську за розпивання спиртних напоїв у невстановленому місці ОСОБА_3 був зупинений співробітниками міліції, які у тому ж місці в присутності двох понятих провели його особистий огляд, в ході якого у боковій правій кишені одягнених на ОСОБА_3 спортивних штанів була виявлена та вилучена вищевказана психотропна речовина масою 0,5065 г., яка містить психотропну речовину метамфетамін масою 0,1574 г., яку ОСОБА_3 незаконно придбав та зберігав без мети збуту, обіг якої обмежений, яка згідно постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» віднесена до таблиці ІІ списку № 2 «Психотропні речовини, обіг яких обмежено». Маса вищевказаної психотропної речовини метамфетаміну, що складає 0,1574 г., відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я № 188 від 01 серпня 2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу» не відноситься до невеликих, великих та особливо великих розмірів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисником обвинуваченого подана апеляційна скарга, в якій він просить вирок в частині призначеного покарання змінити та призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України.

В обґрунтування свої вимог посилається на те, що призначене покарання є занадто суворим. Судом не досліджені обставини щодо наявності пом'якшуючих обставин, а саме: щире каяття, добровільне зізнання обвинуваченого про наявність у нього наркотичного засобу та добровільна видача його працівникам поліції та активне сприяння розкриттю злочину, через поверховість проведення судового розгляду. Вказує, що обвинувачений не судимий, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, має постійне місце проживання, тривалий час працює майстром з ремонту комп'ютерної техніки, має постійний дохід. Висловлює заперечення проти ухвал суду 1 інстанції від 13.10.2015 року та від 22.10.2015 року в частині висновків суду про належне повідомлення обвинуваченого про дату та час розгляду справи та застосування до нього приводу, а також ухвали суду від 05.11.2015 року про зупинення судового провадження у справі та оголошення обвинуваченого у розшук, у зв'язку з відсутністю правових підстав для їх постановлення, а також з підстав невідповідності висновків суду в цих рішеннях фактичним обставинам справи, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, який підтримав вимоги апеляційної скарги, позицію обвинуваченого, який підтримав вимоги свого захисника, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив вирок залишити без змін, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає апеляційну скаргу захисника такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, під час якого порушень процесуального закону, що тягнуть за собою скасування вироку, не встановлено.

Згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Як вбачається з журналу судового засідання та його аудіо запису суд ухвалив розглядати справу в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, у зв'язку з чим не досліджував фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим.

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочину за викладених у вироку обставин, правильно встановивши фактичні обставини справи та правильно кваліфікувавши його дії за ч. 1 та ст. 309 КК України, що виразились у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин без мети збуту, що в апеляційній скарзі захисником не оспорюється.

На думку колегії суддів, з урахуванням доводів захисника, суд 1 інстанції при призначенні покарання врахував відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості та особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, згідно ст. 89 КК України не має судимості, щирого каяття не проявив, правильно дійшов висновку щодо неможливості виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання у вигляді арешту на строк 6 місяців, яке буде достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових злочинів, що відповідає вимогам ст. 65 КК України. За таких обставин, підстав для пом'якшення призначеного обвинуваченому покарання колегія суддів не вбачає.

Крім того, доводи захисника щодо помилковості застосування вироком суду до обвинуваченого ОСОБА_3 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в порядку підготовки до апеляційного розгляду колегією суддів вирішено, про що постановлено ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26.04.2016 року.

Таким чином, доводи захисника, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, та за таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення та зміни вироку суду першої інстанції.

Керуючись ст. 376, 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката Карлаш Івана Анатолійовича залишити без задоволення, а вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. На ухвалені рішення судів першої та апеляційної інстанції може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а обвинуваченим, який тримається під вартою в той самий строк з моменту отримання копії судового рішення.

Судді: