Рішення № 57952799, 25.05.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №22ц/796/3817/16 Головуючий у 1 інстанції -Марфіна Н.В.

Доповідач - Панченко М.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2016року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.Києва у складі:

головуючого - Панченка М.М.

суддів - Побірченко Т.І., Барановської Л.В.

при секретарі - Куркіній І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 6 жовтня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2015 року позивач Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» звернувся з позовом до ОСОБА_1 і просив винести рішення, яким достроково звернути стягнення на заставлену в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, посилаючись на те, що відповідачка не виконує належним чином зобов»язання за договором кредиту, у зв»язку з чим, за нею на час звернення позивача до суду з цим позовом, утворився борг у сумі 4.516.849 грн.20 коп.

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 6 жовтня 2015 року Рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 11 грудня 2015 року позов задоволено частково /а.с.76-81/.

Судовим рішенням в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №21-07-И/10 від 13.04.2007 року у розмірі 4.516.849 грн.20 коп., яка виникла станом на 20.02.2015 року у ОСОБА_1 звернуто стягнення на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на предмет іпотеки - квартиру під АДРЕСА_1 загальною площею 29.00 кв.м., житловою площею 15 кв.м., що належить на праві приватної власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляром О.Л. 13.04.2007 року за реєстровим №1307, шляхом визнання права власності на указану квартиру за Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (ЄДРПОУ 25745867) за ціною визначеною на підставі оцінки майна суб»єктом оціночної діяльності на момент проведення державної реєстрації права власності на указану квартиру, за ціною не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 11 грудня 2015 року, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові у повному обсязі /а.с.113-117/.

Скаржник послався на те, що існує рішення із спору між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, строк виконання якого, позивачем пропущено.

Встановлено, що 13.04.2007 року між сторонами укладено кредитний договір за №21-07-И/10 за яким ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» надав позичальнику ОСОБА_1 на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитні кошти у сумі 84.100 дол.США під 13,5% річних на термін до 12.05.2027 року.

На забезпечення кредитних зобов»язань позичальниця ОСОБА_1 заставила кредитору в іпотеку належну їй на праві власності однокімнатну квартиру під АДРЕСА_1 /а.с.68-71/.

Відповідно до п.11 договору іпотеки передбачено, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов»язань за кредитним договором у порядку встановленому ст.37 Закону України «Про іпотеку».

Оскільки ОСОБА_1 не виконувала своїх зобов»язань з погашення кредиту, у 2013 році банк звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на вище зазначену заставлену в іпотеку квартиру. Рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 11.12.2013 року позов задоволено частково.

Указаним судовим рішенням в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №21-07-И/10 від 13.04.2007 року звернуто стягнення на предмет іпотеки - 1-кімнатну квартиру АДРЕСА_1, за початковою ціною не нижче, ніж 395.000 грн. шляхом надання Публічному акціонерному товариству «Банк «Фінанси та Кредит» права продажу від свого іменем будь-якій особі - покупцеві зазначеного предмета іпотеки та надання усіх повноважень продавця, необхідних для здійснення продажу /а.с.93/.

Рішенням Апеляційного суду м.Києва від 26.05.2014 року рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 11.12.2013 року в частині задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки залишено без змін та ухвалене рішення в частині надання Банку певних прав та повноважень, що стосуються реалізації права звернення стягнення на предмет іпотеки у вигляді права підпису договору купівлі-продажу заставленої в іпотеку квартири, зокрема: право на отримання від нотаріуса дубліката договору купівлі-продажу заставленої квартири від 13.04.2007 року; право на отримання в органах державного реєстру прав власності, нотаріуса, при необхідності у відповідних установах, організаціях, підприємствах незалежно від форм власності та підпорядкування чи органів нотаріату Витяг з Державного реєстру прав на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1 та всіх документів пов»язаних з предметом іпотеки; право на отримання довідки про склад сім»ї або зареєстрованих осіб в указаній квартирі; право подавати від імені іпотекодержателя в органи державної реєстрації прав, нотаріусу документи, необхідні для здійснення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки, згідно отриманих дублікатів правовстановлюючих документів та отримувати останні, а також подавати відповідні заяви, документи та отримувати інші документи від імені іпотекодавця, що пов»язані з оформленням права власності на квартиру АДРЕСА_1; право здійснювати будь-які платежі, що стосуються предмету іпотеки.

Указані рішення набрали чинності.

Між тим, як встановлено судом, банк, як іпотекодержатель, на користь якого ухвалене рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 11.12.2013 року про звернення стягнення на предмет іпотеки, до реалізації указаного судового рішення не приступав, і, пропустивши строк виконання цього рішення, повторно звернувся до суду з тим же позовом.

Так, як слідує із матеріалів справи, у вересні 2015 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» повторно звернувся до суду з тим же позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 на забезпечення кредитних зобов»язань ОСОБА_1 перед Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» за кредитним договором №21-07-И/10 від 13.04.2007 року /а.с.2-7/.

Позивач ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», не погоджуючись з доводами скаржника ОСОБА_1, посилається на те, що рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 11.12.2013 року та рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 6 жовтня 2015 року ухвалені з різних предметів спору, оскільки, за першим рішенням спосіб звернення стягнення предмета іпотеки визначений шляхом надання ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» права продажу від свого іменем предмета іпотеки будь-якій особі, а рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 6 жовтня 2015 року спосіб звернення предмета іпотеки визначений шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за іпотекодаржателем ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».

Колегія суддів відхиляє указаний довід банку, оскільки спосіб звернення предмету іпотеки не відноситься до предмету спору при вирішенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Оскільки, як встановлено судом, спір між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 на забезпечення кредитних зобов»язань ОСОБА_1 перед Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» за кредитним договором №21-07-И/10 від 13.04.2007 року товариством «Банк «Фінанси та Кредит» вирішено Дніпровським районним судом м.Києва від 11.12.2013 року, колегія суддів дійшла висновку про скасування заочного рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 6 жовтня 2015 року та закриття провадження у справі.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.205 ЦК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв»язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Керуючись ст.307, п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати заочне рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 6 жовтня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а провадження у справі закрити.

Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з моменту проголошення шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий

Судді