Ухвала суду № 57952741, 24.05.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/8017/2016

У Х В А Л А

24 травня 2016 року Суддя Апеляційного суду м. Києва Котула Л.Г., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 квітня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Банк "Фінанси та Кредит" про зобов'язання повернути кошти,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 21 квітня 2016 року у задоволені позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Банк "Фінанси та Кредит" про зобов'язання повернути кошти відмовлено.

26 квітня 2016 року представник ОСОБА_1 ОСОБА_4 подала до суду апеляційну скаргу, проте судовий збір, який встановлений Законом України "Про судовий збір" не сплатила, посилалась на п. 7 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», як на підставу звільнення від сплати судового збору.

При цьому, апеляційна скарга подана представником ОСОБА_1 ОСОБА_4 не відповідала вимогам п. 5, 6 ч. 2 та ч. 5 ст. 295 ЦПК України.

У зв'язку з чим, ухвалою судді Апеляційного суду м. Києва від 12 травня 2016 року апеляційна скарга представника ОСОБА_1 ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 квітня 2016 року залишена без руху та надано строк для усунення недоліків: п'ять днів для сплати судового збору та подати апеляційну скаргу відповідно до вимог п. 5, 6 ч. 2 та ч. 5 ст. 295 ЦПК України.

На виконання вимог цієї ухвали, 23 травня 2016 року представник позивача ОСОБА_4 подала до суду апеляційну скаргу у новій редакції відповідно до вимог ст. 295 ЦПК України.

Однак, судовий збір не сплатила, вказуючи на те, що правовідносини, які виникають із кредитних договорів, договорів банківського вкладу, договорів страхування, підпадають під дію Закону України " Про захист прав споживачів".

При цьому , представник позивача ОСОБА_4 посилалася на те, що відповідно до пункту 7 частини 1 статті 5 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (на час подачі заяви) від сплати судового збору звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб є безпідставним, оскільки представником ОСОБА_1 ОСОБА_4, подана апеляційна скарга, за якою оплата судового збору передбачена підп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 цього Закону, виходячи з наступного.

Дійсно, частиною третьою статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Проте, посилання представника ОСОБА_1 ОСОБА_4 на статтю 22 Закону України "Про захист прав споживачів" та пункту 7 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» "( із змінами і доповненнями у редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII), як на підставу звільнення від сплати судового збору є безпідставним, оскільки перелік підстав для звільнення від сплати судового збору та пільг щодо його сплати визначено статтями 3, 5 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон).

У пункті 7 частини першої статті 5 Закону ( в редакції Закону 16.07.2015) було передбачено, що споживачі за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав звільняються від сплати судового збору

Зі змісту ст. 5 Закону України "Про судовий збір"( в редакції Закону від 01.09.2015 року), убачається, що з 1 вересня 2015 року споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав, не відносяться до суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях.

Відповідно до частини третьої статті 2 ЦПК України провадження у цивільних правах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Оскільки представник ОСОБА_1 ОСОБА_4 звернулася до Апеляційного суду м. Києва із позовною заявою та апеляційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 квітня 2016 року, тобто на момент чинності статті 5 Закону України "Про судовий збір" у новій редакції, якою не передбачено звільнення споживачів від сплати судового збору, то правові підстави для звільнення від сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги на оскаржуване рішення представника ОСОБА_1 ОСОБА_4 відсутні.

Виходячи з наведеного, нормативно-правовим актом, який регулює порядок справляння судового збору, є Закон України "Про судовий збір", то саме правові приписи, закріплені в наведеному законі, застосовуються при обчисленні судового збору, його сплаті, а також звільненні осіб від його сплати у випадках, визначених у ст. 5 цього Закону, який є спеціальним законом, а тому при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

Таким чином, недоліки, які зазначені в ухвалі, ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 повністю не усунули.

За змістом ч. 2 ст. 297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення ст. 121 цього Кодексу.

Положенням ч. 2 ст. 121 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 квітня 2016 року необхідно визнати неподаною та повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із апеляційною скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 121, 297 ЦПК України,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 квітня 2016 року вважати неподаною та повернути позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Суддя: