Рішення № 57951121, 24.05.2016, Апеляційний суд Хмельницької області

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 670/1010/15-ц

Провадження № 22-ц/792/923/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2016 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді П'єнти І.В.,

суддів: Заїки В.М., Талалай О.І.,

секретар Філіпчук О.С.,

за участю: апелянта ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 16 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Віньковецької селищної ради Віньковецького району Хмельницької області, третя особа Віньковецьке районне управління юстиції Хмельницької області, про встановлення юридичних фактів та визнання права власності на спадкове майно.

Заслухавши доповідача, пояснення апелянта та її представника, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Віньковецької селищної ради Віньковецького району Хмельницької області, третя особа Віньковецьке РУЮ Хмельницької області, про встановлення юридичних фактів та визнання права власності на спадкове майно. В обґрунтування якого зазначав, що його батько ОСОБА_5 з 1976 року проживав з ОСОБА_6 однією сім'єю без реєстрації шлюбу, вели з нею спільне господарство, мали спільний бюджет. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 померла. Батько продовжував постійно проживати в її будинку за адресою АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_5 помер. Вказував позивач, що ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_6 являвся спадкоємцем четвертої черги, оскільки спадкоємців інших черг після смерті останньої не було, відповідно, на думку апелянта, його батько вступив в управління спадковим майном та набув право на житловий будинок АДРЕСА_1 у відповідності до ст. 1264 ЦК України. На думку позивача, він, в свою чергу, як спадкоємець першої черги після смерті батька, має право на житловий будинок АДРЕСА_1. Проте, не має можливості оформити свої спадкові права через відсутність правовстановлюючого документа на будинок. А тому, просив суд встановити юридичний факт, що ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, та ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, починаючи з 09.05.1976 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, як чоловік та дружина; встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_6; визнати за ОСОБА_3 право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_5

Рішенням Віньковецького районного суду Хмельницької області від 16 грудня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Встановлено юридичний факт, яким стверджено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 постійно проживали в АДРЕСА_1 однією сім'єю більше п'яти років. Визнано за ОСОБА_3 в порядку спадкування право власності на домоволодіння №32 з господарськими будівлями, розташоване в АДРЕСА_1 Зазначено, що. право власності на нерухоме майно набувається з моменту його державної реєстрації.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, як особа, яка не брала участь у справі, і вважає, що суд вирішив питання про її права та обов'язки, не погоджується з рішенням суду першої інстанції, просить його скасувати, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість. Апелянт вважає рішення суду таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що при розгляді справи судом не було витребувано спадкову справу після смерті ОСОБА_6, яка була заведена за її заявою, як спадкоємця за заповітом. Зазначає, що обставини, які встановлені рішенням суду стосуються іншого об'єкту нерухомості, який знаходиться за адресою в АДРЕСА_1. Крім того, посилається на те, що встановлений судом юридичний факт суперечить вимогам норм матеріального права, зокрема ст. 1264 ЦК України, застосування якої можливе лише з 01.01.2004 року.

В судовому засіданні апелянт та її представник апеляційну скаргу підтримали.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені належним чином. Крім того, позивачем ОСОБА_3 подано до апеляційного суду заяву про слухання справи у його відсутності.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідності до ч.1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення або зміни рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суд повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач довів факт постійного проживання однією сім'єю ОСОБА_5 з ОСОБА_6 з 1976 року по 2008 рік, тому батько позивача, на підставі ст. 1268 ЦК України, а позивач, на підставі ст. 1261 ЦК України, вправі були володіти, користуватись та розпоряджатись спадковим майном - будинком АДРЕСА_1, як спадкоємці.

Та, відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що встановлення факту постійного проживання особи зі спадкоємцем на час відкриття спадщини є обставиною, що підтверджує факт прийняття цією особою спадщини і окремого визнання не потребує.

Однак, суд дійшов таких висновків при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, порушенні норм матеріального та процесуального права.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_6 (а.с. 12). Після смерті якої була відкрита спадкова справа №166-2009 від 15.04.2009 року за заявою ОСОБА_1, як спадкоємцем за заповітом (а.с. 44-45, 73).

ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_5, після смерті кого спадкоємцем за законом є позивач ОСОБА_3 (а.с. 21).

Звертаючись до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, та ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, починаючи з 09.05.1976 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року, факту прийняття спадщини ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_6 та визнання права власності на спадкове майно, позивач ОСОБА_3 пред'явив вимоги до відповідача Віньковецької селищної ради, яка є неналежним відповідачем у справі.

Частиною 1 статті 2 ЦК України визначено, що учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи.

Як передбачено ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно зі ст. 30 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Зі змісту положень ст. 30 ЦПК України вбачається, що відповідачем є особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 130 ЦПК України, якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі.

У відповідності до ч. 1 ст. 33 ЦПК України, суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Таким чином, апелянт, як спадкоємець за заповітом після смерті ОСОБА_6, є безпосереднім учасником спірних відносин, а рішення у справі впливає або може вплинути на її права та обов'язки.

Однак, суд першої інстанції, в порушення вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України, не сприяв повному та всебічному з'ясуванню обставин справи, не роз'яснив належним чином позивачеві його права, зокрема, щодо можливості заміни неналежного відповідача або залучення до участі у справі ОСОБА_1, як співвідповідача, та не вирішив цього питання в порядку, передбаченому ст.ст. 32, 33 ЦПК України, не попередив позивача про наслідки вчинення або невчинення цих процесуальних дій, не сприяв здійсненню прав учасників процесу.

Відповідно, апелянт була позбавлена можливості реалізувати свої процесуальні права, передбачені ст. 31 ЦПК України.

На стадії апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості замінити первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучити до участі в справі іншу особу, як співвідповідача.

За вищевказаних обставин, колегія суддів вважає, що у задоволенні позову ОСОБА_3 до Віньковецької селищної ради Віньковецького району Хмельницької області, третя особа Віньковецьке районне управління юстиції Хмельницької області, про встановлення юридичних фактів та визнання права власності на спадкове майно слід відмовити. В зв'язку з чим, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 16 грудня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В позові ОСОБА_3 до Віньковецької селищної ради Віньковецького району Хмельницької області, третя особа Віньковецьке районне управління юстиції Хмельницької області, про встановлення юридичних фактів та визнання права власності на спадкове майно відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 535 грн. 92 к. судового збору, сплаченого нею за подачу апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча/підпис/ І.В.П'єнта

Судді:/підписи/ О.І.Талалай

В.М. Заїка

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду І.В. П'єнта

________________

Головуючий у першій інстанції - Потапов О.О. Провадження № 22-ц/792/923/16

Доповідач -П'єнта І.В. Категорія № 39