Ухвала суду № 57950786, 23.05.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 657/2712/15-ц Головуючий в І інстанції Ковальчук О.В.

Номер провадження 22-ц/791/1435/16 Доповідач: Цуканова І.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«23» травня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого Цуканової І.В. суддів: Вейтас І.В., Склярська І.В. секретар Мирненко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства «Чаплинське-1» на ухвалу Каланчацького районного суду Херсонської області від 18 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 до приватного підприємства «Чаплинське-1», третя особа - реєстраційна служба Бериславського районного управління юстиції Херсонської області, про визнання договорів недійсними, витребування земельних ділянок,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2015 року ОСОБА_2 в інтересах позивачів звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просила визнати недійсними договори оренди землі, які ніби-то укладені між її довірителями і приватним підприємством «Чаплинське-1» (далі - ПП «Чаплинське-1»), зареєстровані в 2015 році у реєстраційній службі Бериславського районного управління юстиції, та зобов'язати відповідача повернути належні позивачам земельні ділянки, розташовані в адміністративних межах Новоолександрівської сільської ради Каланчацького району Херсонської області, шляхом підписання акту прийому-передачі земельних ділянок.

При цьому позивачі посилалися, що не мали волевиявлення на укладення договорів оренди землі із відповідачем, їх не підписували, а орган, який здійснив реєстрацію цих договорів, не мав повноважень на таку реєстрацію.

В ході розгляду справи місцевим судом 16.04.2016р. представник позивачів ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просила заборонити відповідачу будь-яким способом використовувати спірні земельні ділянки.

Ухвалою Каланчацького районного суду Херсонської області від 18.04.2016 року заяву задоволено. Заборонено відповідачу ПП «Чаплинське-1» будь-яким способом використовувати належні позивачам земельні ділянки, розташовані в адміністративних межах Новоолександрівської сільської ради Каланчацького району Херсонської області.

В апеляційній скарзі ПП «Чаплинське-1» просило ухвалу суду скасувати, постановити нову, якою в задоволенні заяви позивачів про забезпечення позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Заслухавши доповідача, представника ПП «Чаплинське-1» та представника позивачів ОСОБА_2, позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_15, представника ОСОБА_3 - ОСОБА_17 (в режимі відеоконференції), перевіривши відповідність ухвали вимогам закону, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно ч.ч.1,3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову; заява про застосування позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпеченого позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Частиною 3 ст. 152 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як роз'яснив Верховний Суду України в постанові №9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

При постановленні оскаржуваної ухвали суд прийняв до уваги доводи заявника про можливість передання відповідачем спірних земельних ділянок у суборенду невідомим особам, що суд вважав доведеним, врахував наявність дійсного спору між сторонами, встановив відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати заявник, позовним вимогам, та вважав, що заява підлягає задоволенню, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Проте, з таким висновком погодитися неможливо, оскільки суд дійшов його з порушенням норм процесуального права.

Так з пояснень позивачів та їх представників в ході апеляційного розгляду справи вбачається, що їх доводи про можливе укладення відповідачем договору суборенди землі зі сторонніми особами носить характер припущення.

Прохання позивачів заборонити відповідачу використовувати земельні ділянки не узгоджується ні з їх доводами про побоювання, що відповідач може укласти договори суборенди земельних ділянок, ні зі змістом позовних вимог, серед яких немає вимоги про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, що свідчить про невідповідність виду забезпечення позову, обраного позивачами, позовним вимогам та необґрунтованість заяви про таке забезпечення.

Крім того, з пояснень представника відповідача в ході судового засідання апеляційного суду вбачається, що орендовані земельні ділянки мають використовуватися під час здійснення підприємством господарської діяльності по вирощуванню сільськогосподарської продукції.

Вид саме такої діяльності відповідача особи, які приймали участь у справі, не заперечували.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що вжиті судом заходи забезпечення позову є втручанням в господарську діяльність ПП «Чаплинське-1», що є неприпустимим.

Оскільки заявниками не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, то колегія суддів вважає, що підстави для забезпечення позову в обраному позивачами вигляді відсутні, що не позбавляє їх права звернутися до суду з іншими заявами про забезпечення позову з належним обґрунтуванням і врахуванням вимог ст.ст. 151, 152 ЦПК України і положень постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

З огляду на вищенаведене ухвалу суду слід скасувати та постановити нову, якою в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 152, 153, п.2 ч.2 ст.307, п.2 ч.1 ст. 312 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Чаплинське-1» задовольнити.

Ухвалу Каланчацького районного суду Херсонської області від 18 квітня 2016 року скасувати, постановити нову.

Відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_18, яка діє в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий І.В.Цуканова

Судді: І.В.Вейтас

І.В.Склярська