Ухвала суду № 57950734, 16.05.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 661/4272/14-ц Головуючий в І інстанції: Чирський Г.М. Номер провадження: 22-ц/791/1291/16 Доповідач: Вейтас І.В. Номер провадження: 22-ц/791/1292/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючогоВейтас І.В.,суддів:Склярської І.В., Цуканової І.В.,секретар за участю прокурора Гуров Д.Д., Хамідової Е.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_6 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 10 березня 2016 року та ухвалу цього ж суду від 24 березня 2016 року про відмову задоволенні заяви про роз'яснення рішення суду в справі за позовом ОСОБА_6 до Новокаховського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Херсонській області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

В вересні 2014 року ОСОБА_7 звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що органами досудового слідства СВ Новокаховського МВ УМВС України в Херсонській області (на час розгляду справи СВ Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області) фактично не проводиться розслідування кримінального провадження де вона визнана потерпілою, стосовно осіб, діями яких було незаконно відчужено автомобіль «Фіат Гранд Пунто», належний її сину ОСОБА_8, внаслідок чого її сім`ї заподіяно матеріальну шкоду на суму вартості цього автомобіля, тобто у розмірі 12026 Євро, що еквівалентно 89116 гривень. Просила стягнути на свою користь з державного бюджету України - Державної казначейської служби України матеріальну шкоду в сумі 89116 гривень.

Справа розглядалась судом першої інстанції вдруге.

Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 10 березня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_7 відмовлено.

14 та 17 березня 2016 року ОСОБА_7 звернулася до суду першої інстанції з заявами про роз'яснення рішення суду в порядку ст. 221 ЦПК України, обґрунтовуючи їх тим, що суд в рішенні від 10 березня 2016 року не надав правової оцінки діям осіб, які заволоділи транспортним засобом «Фіат Гранд Пунто», у тому числі працівників ДАІ та нотаріуса, які зняли автомобіль з обліку, що потягло за собою оформлення Генеральної довіреності на розпорядження автомобілем конкретних осіб; діям та бездіяльності слідчого ОСОБА_11., який покриває злочинців та зволікає у розслідуванні кримінальної справи, не відвівши його від участі у справі. Також вказала, що судом першої інстанції не виконана ухала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 02 грудня 2015 року.

Ухвалою Новокаховського міського суду Херсонської області від 24 березня 2016 року в задоволенні заяв ОСОБА_6 про роз'яснення рішення суду відмовлено.

В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_7 вказує, що суд першої інстанції безпідставно не врахував постанови судів, якими визнано незаконною бездіяльність слідчих органів під час розслідування справи, по якій вона визнана потерпілою. Посилаючись на те, що суд безпідставно застосував до даних правовідносин положення ст.1166 ЦК України, вказує, що її позовні вимоги ґрунтуються на положеннях ст.ст.1173,1174 ЦК України, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольни в повному обсязі.

В апеляційній скарзі на ухвалу суду про відмову в роз`ясненні рішення суду ОСОБА_7 вказує на незаконність рішення суду, просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Сторони та їх представники належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до судового засідання апеляційного суду не з'явились.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який вступив в зазначену справу з метою представництва інтересів держави в особі Державної казначейської служби України, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що вини та прямого причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) відповідача Новокаховського ВП ГУНП при розслідуванні кримінальної справи і завданої потерпілій злочином матеріальної шкоди в результаті заволодіння автомобілем «Фіат Гранд Пунто» невідомими особами, немає. Тому заявлені позовні вимоги до відповідачів не підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає такий висновок суду правильним, виходячи з наступного.

З матеріалів справи слідує, що постановою прокурора м. Нова Каховка Херсонської області про порушення кримінальної справи від 26 квітня 2010 року порушено кримінальну справу № 680125-10 за фактом заволодіння автомобілем ОСОБА_9 шляхом обману, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України (а. с. 77 т.1).

Досудове слідство за кримінальним провадженням № 12013230070000201, порушеним 26 квітня 2010 року, за яким ОСОБА_6 28 липня 2014 року визнана потерпілою, не закінчене, на даний час особа, яка винна у шахрайських діях стосовно ОСОБА_9, не встановлена, строки давності притягнення особи, яка скоїла злочин, до відповідальності не скінчилися.

ОСОБА_6 неодноразово скаржилася на хід розслідування за вказаним кримінальним провадженням за фактом шахрайських дій стосовно її сина - ОСОБА_9, а саме: заволодіння його майном - автомобілем «Фіат Гранд Пунто» шляхом обману, на неефективність слідчих дій, які обмежують її права як особи, що також потерпіла від злочину.

Ухвалою Новокаховського міського суду Херсонської області від 12 вересня 2014 року скаргу ОСОБА_6 щодо визнання дій та бездіяльності слідчого протиправними задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність старшого слідчого СВ Новокаховського МВ УМВС України в Херсонській області ОСОБА_10 у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, та зобов'язано його провести слідчі дії відповідно до постанови слідчого від 12 лютого 2014 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013230070000201 від 29 січня 2013 року, в межах строків досудового розслідування, передбачених ст. 219 КПК України. В іншій частині у задоволенні скарги відмовлено.

При цьому, з мотивувальної частини указаної ухвали вбачається, що в частині визнання протиправними рішень, дій та бездіяльності слідчого протягом п'яти років по розслідуванню даного кримінального провадження у задоволенні скарги відмовлено, оскільки ці вимоги ОСОБА_6 є неконкретизованими та необґрунтованими (а. с. 9-11 т.1).

Звертаючись до суду з указаним позовом, ОСОБА_6 просила стягнути на її користь матеріальну шкоду, яка полягала у втраті її сім'єю автомобіля, та заподіяну, на її думку, внаслідок бездіяльності слідчих та правоохоронних органів. При цьому в позові та апеляційній скарзі позивач, обґрунтовувала свої позовні вимоги, керуючись положеннями ст.ст. 1174,1173 ЦК України.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно не застосував до даних правовідносин положення ст.ст. 1173, 1174 ЦК України, виходячи з наступного.

Статтею 1173 ЦК передбачено, що шкода, завдана фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної виконавчої влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійснені ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Суб'єктами завдання шкоди, відповідно до даної статті є органи державної влади, яка відповідно до ст. 6 Конституції України здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; органи влади Автономної республіки Крим та органи місцевого самоврядування, якими відповідно до положень ст. 140 Конституції України є сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи

Відповідно до ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Стаття 1174 ЦК України підлягає застосуванню у випадках, коли є відомою конкретна посадова або службова особа органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю якої завдано шкоди фізичній або юридичній особі. Суб'єктом завдання шкоди відповідно до коментованої статті є не будь-який працівник органу державної влади, органу влади АР Крим та органу місцевого самоврядування, а тільки їх посадова або службова особа. Визначення посадової особи надається ст. 2 Закону України "Про державну службу", відповідно до якої посадовими особами вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій. Посадовою особою за Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" (ст. 2) є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Поняття "службова особа" міститься у Примітці 1 до ст. 364 Кримінального кодексу України.

Отже, для застосування даних статей шкода має бути завдана в сфері адміністративно-владних відносин.

Позивачем не зазначено та не доведено, якими конкретно незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної виконавчої влади, або органу місцевого самоврядування при здійснені ними своїх повноважень чи їх посадовими або службовими особами їй було завдано шкоди.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дані правовідносини регулюються загальними положеннями про відшкодування шкоди.

Так за змістом ч.6 ст.1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Таким чином, якщо шкода завдана фізичній особі внаслідок дії, бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, що не пов'язані із обставинами, які передбачені ч.1 ст.1176 ЦК України, така шкода відшкодовується у загальному порядку (ст.ст. 22, 1166 ЦК України) та за таких обставин такий орган відповідає за позовом самостійно коштами, які є в його розпорядженні, а держава не відповідає за завдання шкоди.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч.1 ст.1166 ЦК України).

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Відсутність хоча б одного з елементів виключає цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи вищевказані норми права, матеріали справи та встановлені судом обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду про відсутність вини та прямого причинного звязку між діями (бездіяльністю) відповідача Новокаховського ВП ГУНП при розслідуванні кримінальної справи і завданої потерпілій злочином матеріальної шкоди в результаті заволодіння автомобілем «Фіат Гранд Пунто» невідомими особами.

Доводи апеляційної скарги такий висновок суду першої інстанції не спростовують, не містять посилання на нові факти або засоби доказування, які мають значення для справи.

За таких обставин підстав для скасування чи зміни рішення суду колегія суддів не вбачає.

Колегія суддів також вважає, що не підлягає задоволенню апеляційна скарга на ухвалу Новокаховського міського суду Херсонської області від 24 березня 2016 року про відмову в задоволенні заяви про роз'яснення рішення суду, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ст. 221 ЦПК України якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

З огляду на те, що рішення суду від 10 березня 2016 року не містить неясності або нечіткості, що б ускладнювали його реалізацію, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні заяви про роз'яснення рішення суду.

На підставі ст.ст. 22, 1166, 1173,1174, 1176 ЦК України, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 10 березня 2016 року відхилити.

Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 10 березня 2016 року залишити без змін.

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Новокаховського міського суду Херсонської області від 24 березня 2016 року відхилити.

Ухвалу Новокаховського міського суду Херсонської області від 24 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий І.В.Вейтас

Судді: І.В.Склярська

І.В.Цуканова