Ухвала суду № 57948041, 27.05.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №469/313/16-ц 27.05.2016 270516 27.05.2016

Провадження №22-ц/784/1234/16 Головуючий у першій інстанції: Гапоненко Н.О.

Доповідач у апеляційній інстанції Яворська Ж.М.

УХВАЛА

Іменем України

27 травня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Яворської Ж.М.,

суддів: Базовкіної Т.М., Кушнірової Т.Б.,

при секретарі судового засідання - Горенко Ю.С.,

за участю представника позивача - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4,

третьої особи - ОСОБА_5 та її представника ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи

за апеляційною скаргою

представника ОСОБА_7 - ОСОБА_4

на ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 04 квітня 2016 року за позовом ОСОБА_8 до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, виконавчого комітету Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, ОСОБА_7, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_5, про визнання протиправним та скасування рішень, витребування майна з чужого незаконного володіння,-

в с т а н о в и л а:

04 квітня 2016 року ОСОБА_8 звернувся до суду з позовом до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, виконавчого комітету Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, ОСОБА_7, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_5, про визнання протиправними та скасування рішень, витребування майна з чужого незаконного володіння.

Одночасно з позовом представником позивача було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - пансіонат "ОЛІМП", що знаходиться за адресою : Миколаївська область, Березанський район, АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_7, заборони виконавчому комітету Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, Коблівській сільській раді Березанського району Миколаївської області та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії з розпорядження, відчуження земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення (існуючий пансіонат "Олімп") по АДРЕСА_1 Березанського району Миколаївської області, що наразі знаходиться у користуванні ОСОБА_7 за договором оренди землі від 18.02.2016 року,

Ухвалою судді Березанського районного суду Миколаївської області від 04 квітня 2016 року заяву задоволено. Накладено арешт на нерухоме майно - пансіонат "ОЛІМП", що знаходиться за адресою : Миколаївська область, Березанський район, АДРЕСА_1, яке належить відповідачці ОСОБА_7 згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 25075488, дата та час формування 01.08.2014 року 19:01:52;

- заборонено виконавчому комітету Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, Коблівській сільській раді Березанського району Миколаївської області та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії з розпорядження, відчуження земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення (існуючий пансіонат "Олімп") по АДРЕСА_1 Березанського району Миколаївської області, що наразі знаходиться у користуванні ОСОБА_7 за договором оренди землі від 18 лютого 2016 року.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_7 - ОСОБА_4, посилаючись на незаконність, необґрунтованість оскаржуваної ухвали, порушення норм процесуального права, просив її скасувати та постановити нову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_8 про забезпечення позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, представника позивача, третю особу та її представника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач посилається на те, що ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 вересня 2010 року затверджено мирову угоду за якою ОСОБА_8 передав ОСОБА_5 нерухоме майно спальний корпус №3 пансіонату «Луміниця», що розташована в АДРЕСА_2

Виконавчим комітетом Коблівської сільської ради 08 вересня 2010 року було прийнято рішення №85 яким надано згоду на перейменування цього майна у спальний корпус №3 пансіонату «Олімп», а рішенням виконкому від цієї дати №86 визнано за ОСОБА_5 право власності на пансіонат «Олімп», що розташований за адресою з/в «Коблево», АДРЕСА_1, Березанського району, Миколаївської області.

За нотаріально посвідченим договором дарування нерухомого майна від 01 серпня 2014 року ОСОБА_5 подарувала належний їй на праві власності пансіонат «Олімп» ОСОБА_7

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 20 жовтня 2015 року, вищевказана ухвала Центрального районного суду м. Миколаєва скасована.

Рішенням Коблівської сільської ради №29 від 15 жовтня 2015 року скасовано п.1 рішення №84 виконавчого комітету цієї ради від 08 вересня 2010 року та рішення №59 від 19 липня 2010 року щодо скасування рішення стосовно права власності ОСОБА_8 на спірний об'єкт.

Рішенням даної сільської ради №29 від 22 березня 2016 року вирішено провести конкурс щодо вибору суб'єкта оціночної діяльності на право проведення грошової оцінки земельної ділянки, яка перебуває у користуванні ОСОБА_7.( існуючий пансіонат «Олімп») та надано дозвіл на розробку її експертної грошової оцінки.

Із заявлених позовних вимог вбачається, що дійсно між сторонами має місце реальний спір і до позову додані документи на підтвердження наявності спірних правовідносин.

Посилаючись на те, що існує велика вірогідність того, що вказане майно та земельна ділянка в подальшому будуть відчужені чи пошкоджені, що позбавить його можливості відновити свої порушені законні права та інтереси до ухвалення рішення у справі та в подальшому для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, позивач просив вжити заходи щодо забезпечення позову.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як роз'яснено в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 2 грудня 2006 р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід врахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

З урахуванням викладених обставин та положень закону, суд, постановляючи оскаржувану ухвалу, обґрунтовано виходив з того, що невжиття заходів забезпечення вказаного позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно, може утруднити виконання рішення за даним позовом, за такого оскаржувана ухвала відповідає вимогам закону та не підлягає скасуванню.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції керувався інформацією із витягу із держаного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності станом на 01 серпня 2014 року, відповідно до якого право власності на спірний об'єкт зареєстровано за ОСОБА_7

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_7- ОСОБА_4 зазначає про те, що на час постановлення оскаржуваної ухвали власником пансіонату «Олімп» за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу з розстроченням платежу від 04 квітня 2016 року є ОСОБА_9 Даний договір було оглянуто у судовому засіданні апеляційної інстанції.

Проте доводи апеляційної скарги про порушення прав нового власника не заслуговують на увагу, оскільки стосуються прав та інтересів цієї особи, яка не оспорює дану ухвалу та не позбавлена права самостійно звернутися до суду на захист своїх прав та інтересів.

Є безпідставними твердження апелянта в суді апеляційної інстанції про те, що на час постановлення цієї ухвали власником спірного об'єкту вже був ОСОБА_9, оскільки із матеріалів виділеного провадження, які направлені до апеляційного суду такого не вбачається, а апелянтом до суду належних та допустимих доказів не надано.

Як вбачається із змісту апеляційної скарги вона містить лише доводи щодо незаконності ухвали щодо арешту спірного нерухомого майна та заборони будь - яким особам вчиняти будь-які дії з розпорядження, відчуження земельної ділянки ( існуючий пансіонат «Олімп»), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, Березанського району, Миколаївської області. Доводів щодо незаконності ухвали суду в частині заборони органам місцевого самоврядування вчиняти будь-які дії з розпорядження, відчуження земельної ділянки апеляційна скарга не містить, а тому оцінка обґрунтованості оскаржуваної ухвали в цій частині колегією суддів не дається.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувану ухвалу слід визнати правомірною, а тому апеляційна скарга в силу п.1 ч.1 ст.312 ЦПК підлягає відхиленню.

Керуючись ст. ст. 303, 312, 315 ЦПК України , колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_4 відхилити, ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 04 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Судді: