Рішення № 57947434, 26.05.2016, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/1528/16-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"26" травня 2016 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Вуїва О.В.,

при секретарі Заблоцькій М.М.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську цивільну справу за позовом Вознесенського міськрайонного центру зайнятості (далі - Вознесенський МРЦЗ) до ОСОБА_2 про стягнення суми безпідставно отриманої допомоги по безробіттю,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року Вознесенський МРЦЗ звернувся до суду з таким позовом в якому вказував, що 16 грудня 2014 року ОСОБА_2 звернулася до центру з заявою про реєстрацію її як безробітної та призначення допомоги по безробіттю в якій запевнила позивача, що вона не отримує жодних доходів, пенсій, грошового забезпечення, соціальних допомог, в тому числі допомогу по догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.

Наказом центру №НТ141219 від 19 грудня 2014 року відповідачці з дати звернення надано статус безробітної, згідно наказу №НТ141223 від 23 грудня 2014 року їй призначено допомогу по безробіттю з 23 грудня 2014 року по 17 грудня 2015 року, розпочато виплату допомоги з 23 грудня 2014 року.

Проте актом розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 16 вересня 2015 року №224 встановлено, що відповідачка з 01 січня 2015 року отримувала державну допомогу по догляду за інвалідом, який має психічний розлад та за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, приховала від центру цю інформацію, що призвело до незаконного отримання нею допомоги по безробіттю.

Наказом центру №НТ150916 від 16 вересня 2015 року припинено статус ОСОБА_2, як безробітної, припинено виплату їй допомоги по безробіттю, останню зобов'язано повернути незаконно отримані нею за період з 01 січня 2015 року по 10 вересня 2015 року кошти. Наказ обгрунтований тим, що ОСОБА_2, надавши центру неправдиві відомості, незаконно отримала допомогу по безробіттю.

Довідкою від 16 березня 2016 року Управління соціального захисту населення Вознесенської міської ради підтвердило те, що ОСОБА_2 з 01 січня 2015 року по дату надання інформації перебуває на обліку в Управлінні, як отримувач щомісячної грошової допомоги малозабезпеченій особі, яка проживає разом з інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним, що виключає її статус, як безробітної.

Оскільки відповідачка добровільно кошти не повернула, а тому позивач просив стягнути з неї на свою користь безпідставно отриману допомогу по безробіттю за період з 01 січня 2015 року по 10 вересня 2015 року в розмірі 7 606,60 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, судом відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України вважається належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи за місцем її реєстрації, причину неявки суду не повідомила.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представник позивача не заперечував проти такого порядку вирішення справи.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема судом встановлено, що 16 грудня 2014 року ОСОБА_2 звернулася до центру з заявою про реєстрацію її як безробітної та призначення допомоги по безробіттю. В заяві зазначала, що вона не отримує жодних доходів, грошового забезпечення, пенсій, соціальних допомог, зокрема державної допомоги по догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.

Наказом центру №НТ141219 від 19 грудня 2014 року відповідачці з дати звернення надано статус безробітної, згідно наказу №НТ141223 від 23 грудня 2014 року їй призначено допомогу по безробіттю з 23 грудня 2014 року по 17 грудня 2015 року, розпочато виплату допомоги з 23 грудня 2014 року.

Проте актом розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 16 вересня 2015 року №224 встановлено, що відповідачка з 01 січня 2015 року отримувала державну допомогу по догляду за інвалідом, який має психічний розлад та за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, приховала від центру цю інформацію, що призвело до незаконного отримання нею допомоги по безробіттю.

Наказом центру №НТ150916 від 16 вересня 2015 року припинено статус ОСОБА_2, як безробітної, припинено виплату їй допомоги по безробіттю, останню зобов'язано повернути незаконно отримані нею за період з 01 січня 2015 року по 10 вересня 2015 року кошти. Наказ обгрунтований тим, що ОСОБА_2, надавши центру неправдиві відомості, незаконно отримала допомогу по безробіттю.

Довідкою від 16 березня 2016 року Управління соціального захисту населення Вознесенської міської ради підтвердило те, що ОСОБА_2 з 01 січня 2015 року по дату надання інформації перебуває на обліку в Управлінні, як отримувач щомісячної грошової допомоги малозабезпеченій особі, яка проживає разом з інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним, що виключає її статус, як безробітної.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про зайнятість населення» кожен має право на соціальний захист у разі настання безробіття, що реалізується шляхом участі в загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття, яке передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

Відповідно ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 7, ч.ч. 1, 2 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття, зокрема право на допомогу по безробіттю, мають застраховані особи в разі настання страхового випадку (відсутності або втрати роботи, заробітку).

Однак згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення також належать особи, які проживають разом з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, та одержує грошову допомогу на догляд за ним відповідно до законодавства.

Тобто така категорія осіб не вважається безробітними та не має права на отримання допомоги по безробіттю.

Виплата допомоги по безробіттю на час подачі відповідачкою заяви про надання статусу безробітної здійснювалася центром зайнятості після звернення до центру особи, яка має право на таку допомогу, надання інформації (документів), які підтверджують право на отримання таких виплат, реєстрації безробітного та призначення виплат в порядку, передбаченому «Порядком реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року №198 та чинним на той час «Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженим Міністерством праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №307.

Згідно п. 4 ч. 2, ч. 3 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» зареєстровані безробітні зобов'язані інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону.

Відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення», п. 8 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п.п. 1 п. 37 «Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року №198, п.п. 2 п. 1 глави V «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності», затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 15 червня 2015 року №613 реєстрація безробітного та виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів (зокрема документів, що містять неправдиві відомості).

Разом з тим згідно ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно діючого на час виникнення спірних відносин «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженим Міністерством праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №307 (п. 6.14) якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Сума виплаченої допомоги по безробіттю підтверджується відповідною довідкою центру зайнятості, що підписується керівником, головним бухгалтером та скріплюється печаткою.

З прийняттям «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності», затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 15 червня 2015 року №613 попередній Порядок втратив чинність.

Проте згідно ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Водночас згідно п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування лише в разі, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2, не маючи права на отримання допомоги по безробіттю, умисно надала Вознесенському МРЦЗ недостовірні відомості, не інформувала позивача про відсутність підстав для отримання коштів в подальшому, що призвело до безпідставного отримання відповідачкою допомоги за період з 01 січня 2015 року по 10 вересня 2015 року.

Розмір безпідставно отриманої допомоги згідно довідки від 20 квітня 2016 року №1822 становить 7 606,60 грн.

На час розгляду справи вказані кошти відповідачкою не повернуті, а тому підлягають стягненню в судовому порядку.

В силу вимог ст. 88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача також підлягають стягненню 1 378 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 88, 209, 212, 213, 214, 215, 226, 228, 233 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Вознесенського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення суми безпідставно отриманої допомоги по безробіттю - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Вознесенського міськрайонного центру зайнятості (р/р 37171001000515 в ГУДКСУ в Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 20907848) безпідставно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 7 606 (сім тисяч шістсот шість) гривень 60 копійок, а також 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) гривень судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачки, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання нею копії рішення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.В. Вуїв