Рішення № 57946145, 27.05.2016, Приморський районний суд Запорізької області

Копія Справа № 326/2128/15-цр.

Провадження № 2/326/262/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2016 року Приморський районний суд Запорізької області в складі:

головуючої-судді Чапланової О.М.,

при секретарі Кузякіній К.М.,

за участю: прокурора Ткаченка О.В.,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Приморської районної державної адміністрації Запорізької області, яка виконує функції органу опіки та піклування, в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Приморська районна державна адміністрація Запорізької області, яка виконує функції органу опіки та піклування, звернулася до суду з позовом в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Свої вимоги обґрунтовує тим, що на території АДРЕСА_1, зареєстрована ОСОБА_4, яка має малолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. З 20.10.2014 року ОСОБА_3 влаштований за заявою матері до КЗ «Мелітопольський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей». З цього часу мати жодного разу дитину не відвідала, долею сина не цікавилася, питання повернення дитини в сім'ю не порушувала. Мобільний телефон матері постійно вимкнений, на зв'язок зі службою та закладом, в якому перебуває її син, ОСОБА_4 не виходить.

Таким чином, вже понад рік мати вихованням сина не займається, матеріально не допомагає, не виконує жодного з покладених законодавством на батьків обов'язків: не бере педагогічної, матеріальної, посильної, трудової або будь-якої іншої участі у вихованні сина.

Зі слів родичів ОСОБА_4 виїхала до Туреччини, де влаштовує своє особисте життя, і не має наміру забирати свого сина з державного закладу.

Виходячи із зібраних матеріалів встановлено, що ОСОБА_4 злісно ухиляється від виконання батьківських обов'язків по утриманню та вихованню своєї дитини.

Позивач просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_4 відносно малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Стягнути з ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь закладу/ особи для утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач, яка про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, у судове засідання не з'явилася, про поважні причини неявки до суду не повідомила.

В справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, представник позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення. Тому суд ухвалив на підставі ст.ст. 169, 224 ЦПК України розглянути справу заочно.

Представник позивача - ОСОБА_2, в судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі, дала пояснення, аналогічні викладеним у позові. Додатково пояснила, що відповідачка до теперішнього часу не цікавиться долею дитини, після влаштування сина до КЗ «Мелітопольський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» жодного разу його не відвідала. Батько дитини - ОСОБА_5, рішенням суду від 10.02.2016 року позбавлений батьківських прав відносно сина.

Прокурор, який на підставі ст. 45 ЦПК України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», вступив у розгляд даної справи, як представник інтересів дитини, вважає, що позбавлення відповідачки батьківських прав щодо дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, доцільно і буде відповідати інтересам дитини.

Вислухавши представника позивача, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до свідоцтва про народження (а.с.77) матір'ю неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, є ОСОБА_4, батьком - ОСОБА_5.

Рішенням Приазовського районного суду Запорізької області від 10.02.2016 року ОСОБА_5 позбавлено батьківських прав відносно дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.33-34)

09.10.2014 року відділ освіти Приморської районної державної адміністрації звернувся до служби у справах дітей з листом, в якому зазначив, що 09.10.2014 року соціальним педагогом ОСОБА_6 та психологом школи ОСОБА_7 було повторно відвідано сім'ю учня 7-А класу СЗОШ №1 ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2. Під час інспектування вдома нікого не було, зі слів сусідів з'ясовано, що мати ОСОБА_8 вже більше тижня відсутня, а хлопець знаходиться без нагляду з боку дорослих, має занедбаний вигляд. Класний керівник 7-А класу ОСОБА_9 стверджує, що хлопець продовжує пропускати заняття, схильний до бродяжництва, телефон матері не відповідає, вдома вона відсутня. Відділ освіти просив службу у справах дітей терміново прийняти міри щодо подальшого знаходження неповнолітнього без догляду дорослих (а.с.79).

У довідці - клопотанні, наданої 13.10.2014 року відділом освіти Приморської районної державної адміністрації до служби у справах дітей Приморської районної державної адміністрації, про притягнення ОСОБА_4 до відповідальності за невиконання своїх обов'язків стосовно виховання сина - ОСОБА_3, зазначено, що ОСОБА_3, учень 7А класу КЗ «СЗОШ №1 І-ІІІ ступенів ПВОПК м.Приморська» має пропуски уроків без поважних причин. В період з 30.09.2014 року по 10.10.2014 року пропущено 62 уроки. З ОСОБА_3 неодноразово проводилися бесіди класним керівником ОСОБА_9 та заступником директора з виховної роботи ОСОБА_10 щодо відношення до навчання та відвідування занять. Мати учня - ОСОБА_4, була поставлена до відома про постійні пропуски сина без поважних причин, попереджена про відповідальність за невиконання своїх обов'язків щодо виховання дитини. На даний час мати знаходиться у від'їзді, дитина проживає у тітки, але продовжує блукати містом, на заняттях відсутня. Мати немає ніякого впливу на сина та покинула його без догляду на два тижня, не повідомивши нікого (а.с.80).

20.10.2014 року ОСОБА_4 подала до служби у справах дітей Приморської районної державної адміністрації заяву, в якій вказала, що вона є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3. Він схильний до бродяжництва, має велику кількість пропусків без поважних причин у школі. На її зауваження син не реагує, впливу з її боку не піддається. Просила влаштувати його до реабілітаційного центру (а.81).

Одночасно із заявою ОСОБА_4 надано пояснення, в якому вказано, що наприкінці вересня 2014 року вона поїхала на деякий час до Киргизстану, залишивши дитину на виховання сестрі. При щоденній розмові син переконував її про те, що в школі та вдома все добре. Проте, після приїзду вона з'ясувала, що він весь час не відвідував школу, раніше син також мав проблеми з відвідуванням школи (а.с.82).

Згідно із довідкою, наданою 18.11.2015 року КЗ «Мелітопольський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» (а.с.83), за період перебування малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 20.10.2014 року по 11.11.2015 року у закладі мати - ОСОБА_4, та родичі жодного разу дитину не відвідали та долею його не цікавилися.

Згідно із психолого - педагогічною характеристикою на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, наданою КЗ «Мелітопольський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» (а.с.84) ОСОБА_3 знаходився в центрі з 20.10.2014 року по 11.11.2015 року з метою отримання соціально-психологічної реабілітації. За час перебування в закладі проявив такі риси особистості: нестриманість, агресивність, тривожність, замкнутість, брехливість, егоїстичність. З однолітками не завжди добре йшов на контакт, не завжди адекватно реагував на зауваження, інтерес до співпраці з дорослими практично відсутній, не виконував правила внутрішнього розпорядку закладу, схильний до адективної поведінки та бродяжництва. Інтелектуальний розвиток та пізнавальна діяльність на низькому рівні. Рівень мотивації до навчання, здатність розмірковувати та загальний розумовий розвиток потребує корекції. Пам'ять, увага та уява розвинені слабко. Часто був відсутній на уроках. Існуючі знання, вміння та навички не використовував у новій пізнавальній діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно із п. 2 ч. 1 статті 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Згідно із ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 р. №3 ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

В судовому засіданні встановлено, що мати неповнолітньої дитини - ОСОБА_4, свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками: не приймає участі у вихованні, не забезпечує дитині достатній життєвий рівень, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечує необхідного медичного догляду, лікування, що негативно впливає на фізичний розвиток дитини як складову виховання; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не забезпечує всебічний розвиток дитини як особистості.

З висновку Приморської районної державної адміністрації, яка виконує функції органу опіки та піклування, від 04.12.2015 року слідує, що позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав відносно малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є доцільним та буде відповідати інтересам дитини (а.с.76).

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне позбавити відповідачку батьківських прав відносно неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно ст. 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Враховуючи викладене, суд вважає, що з відповідачки на користь дитячого закладу, куди буде передана дитина, або особи, якій дитина буде передана на виховання, належить стягнути аліменти, починаючи з дня подачі заяви, на утримання дитину у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця.

Аліменти у вказаному розмірі підлягають стягненню з 18.12.2015 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів підлягає обов'язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Згідно із ст. 88 ЦПК України з відповідачки на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1102 грн. 40 коп. (551 грн. 20 коп. + 551 грн. 20 коп. = 1102,40 грн.).

Керуючись: ст.ст. 150, 164-167, 180, 182, 183 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 15, 60, 79, 88, 209, 212, 214, 215, 224-226, 367 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позбавити батьківських прав ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, відносно малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, передати на опікування органу опіки та піклування Приморської районної державної адміністрації Запорізької області.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки с.Новопетропавлівка Далматовського району Курганської області, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь дитячого закладу, куди буде передана дитина, або особи, якій дитина буде передана на виховання, аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менш 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця.

Аліменти у вказаному розмірі стягувати з 18.12.2015 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає обов'язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, в дохід держави судовий збір у сумі 1102 (одна тисяча сто дві) грн. 40 коп.

Рішення постановлено в нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 27 травня 2016 року.

Рішення буде виготовлено в повному обсязі 27 травня 2016 року.

Заочне рішення може бути переглянуто Приморським районним судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, надавши в Апеляційний суд Запорізької області через Приморський районний суд апеляційну скаргу на рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Позивач, який брав участь у справі, але не був присутнім у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: підпис О.М. Чапланова

З оригіналом згідно: суддя О.М. Чапланова

27.05.2016