Ухвала суду № 57942238, 19.05.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 641/5845/14-ц Головуючий І інстанції:Мельник І.М.

Провадження № 22-ц-/790/2050/16 Доповідач: Івах А.П.

Категорія: інші

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Івах А.П.,

суддів - Кокоші В.В., Шевченко Н.Ф.,

при секретарі - Каплоух Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 поданої в особі його представника ОСОБА_2 на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 01 лютого 2016 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірну бездіяльність державного виконавця,-

в с т а н о в и л а:

У грудні 2015 року ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_3 звернувся до суду із скаргою на неправомірну бездіяльність державного виконавця.

В обґрунтування скарги посилався на те, що рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06 серпня 2014 року його позовні вимоги було задоволено частково, на його користь стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суму боргу у розмірі 268855,50 грн..

24 вересня 2014 року судом були видані чотири виконавчі листи про солідарне стягнення з боржників зазначених коштів, які разом із заявою про відкриття виконавчого провадження та дорученням наведення справи від його іменні надано до Комінтернівського ВДВС ХМУЮ, на підставі них було винесено постанови від 10.10.2014 року про відкриття виконавчого провадження.

Однак, на час звернення з даною скаргою до суду, зазначене рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06 серпня 2014 року залишається не виконаним, державний виконавець Комінтернівського ВДВС Харківського МУЮ за провадженнями № 45038176, № 45037409, № 45037988, № 45037678 не провів виконавчих дій протягом шести місяців з дня відкриття виконавчого провадження, що він розцінює як неправомірну діяльністю державного виконавця.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 01 лютого 2016 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, останній в особі свого представника ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та постановити нову, задовольнивши скаргу в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що ухвала є незаконною, необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування обставин справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню з передачею справи на новий судовий розгляд з наступних підстав.

Розглядом справи встановлено, що рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06 серпня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суму боргу у розмірі 268855,50 грн..

24 вересня 2014 року були видані чотири виконавчі листи про солідарне стягнення з боржників зазначених коштів, які разом із заявою про відкриття виконавчого провадження від 07 жовтня 2014 року та дорученням на ведення справи від іменні ОСОБА_1 було надано до Комінтернівського ВДВС ХМУЮ.

Постановою від 10 жовтня 2014 року відкрито виконавче провадження у вказаній справі.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 11 грудня 2015 року, державним виконавцем накладено обтяження на все нерухоме майно в межах суми 663283,73 грн. яке належить ОСОБА_5

До цього часу рішення сторонами спору не виконане.

Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив із того, що скаржником не надано достатніх доказів на підтвердження факту бездіяльності державного виконавця при примусовому виконанні рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06.08.2014 року, підтвердженням бездіяльності є лише пояснення представника скаржника. Матеріали справи доказів на підтвердження вказаних обставин не містять.

Розглядом справи встановлено, що на підставі рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06 серпня 2014 року, 24.09.2014 року були видані чотири виконавчі листи про солідарне стягнення з боржників зазначених коштів, які разом із заявою про відкриття виконавчого провадження та дорученням наведення справи від іменні ОСОБА_1 надано до Комінтернівського ВДВС ХМУЮ, на підставі яких було винесено постанови від 10.10.2014 року про відкриття виконавчого провадження.

Сторонами виконавчого провадження є, зокрема, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, з яких підлягає стягненню сума боргу за договором позики у сумі 268855 грн..

Згідно роз'яснень, які містяться у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 « Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», учасник виконавчого провадження (особа, залучена до проведення виконавчих дій), який звернувся до суду зі скаргою, заявою (поданням), бере участь у їх розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов'язків яких безпосередньо стосується зазначене звернення, - як заінтересовані особи.

Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби розглядаються загальними судами згідно зі ст. 248-23 ЦПК ( 1502-06 ) за участю як заінтересованих осіб державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби (у тому числі начальника відділу цієї служби - при оскарженні відмови у відводі державного виконавця), а господарськими судами - справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби згідно зі ст. 121-2 ГПК ( 1798-12 ) - за участю відповідного органу цієї служби (ст. 3 Закону N 202/98-ВР) ( 202/98-ВР )

Пунктом 9 вказаної постанови передбачено, що з урахуванням прав осіб, які беруть участь у цивільній чи господарській справі, заяви й подання в будь-якому разі мають розглядатись у судовому засіданні (з обов'язковим повідомленням про час і місце його проведення заявника та заінтересованих осіб).

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму інформаційному листі від 29 січня 2013 року № 223 - 161/0/4 - 13 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення у цивільній справі» у п. 7 зазначив, що згідно ст. 386 ЦПК України скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби розглядається в судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи ДВС, проте скарги розглядаються також за участю заінтересованих осіб - учасників виконавчого провадження ( боржників або стягувачів), прав і обов'язків яких стосується подана скарга, а у випадках не зазначення їх у скарзі заінтересовані особи залучаються судом до участі у справі.

Така практика є правильною і відповідає положенням чинної постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 N 14 « Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження ».

При цьому забезпечується судовий захист сторін виконавчого провадження, оскільки рішення суду може вплинути на їх права та обов'язки.

Наявні матеріали справи свідчать про той факт, що справа призначалася до розгляду на 5, 15, 21, 27 січня 2016 року, а потім на 01 лютого 2016 року, коли і була постановлена оскаржувана ухвала.

Дані про належне та своєчасне повідомлення юридичної особи, чиї дії оскаржуються, про час та місце розгляду справи матеріали справи не містять.

З урахуванням дійсних обстав справи, судова колегія вважає, що порушення судом норм нормативно-правових актів потягло за собою неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Ухвала Комінтернівського районного суду м. Харкова від 01 лютого 2016 року вимогам процесуального закону не відповідає, оскільки справа розглянута за відсутності особи, чиї дії оскаржуються, а також заінтересованих осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 належним чином не повідомлених про час та місце розгляду справи.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

З урахуванням викладеного, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до того ж суду на новий судовий розгляд.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 4 ч. 2 ст. 307, п.п. 3, ч. 1 ст. 312, ст.ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 01 лютого 2016 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду іншому судді.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий -

Судді: