Ухвала суду № 57941938, 24.05.2016, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 2033/1-610/11

Провадження № 1-о/645/1/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2016 року Фрунзенський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Шевченко Г.С.,

при секретарі судового засідання - Дикань Ж.В.,

за участю: прокурора - Карнаух О.М.,

засудженого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, який тимчасово не працює, раніше засуджений вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 січня 2012 року за ч. 4 ст. 190, ч.ч. 2, 3 ст. 358 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, з застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання на 3 роки,

про перегляд вироку Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 січня 2012 року за нововиявленими обставинами,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд вироку Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 січня 2012 року за нововиявленими обставинами, у якій просить скасувати зазначений вирок та постановити оправдувальний вирок.

У судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що він вважає нововиявленими наступні обставини: так, 03 вересня 2009 року він не приймав участь на зборах засновників ТОВ фірма "Ідалія" і не приймав рішення про продаж майна фірми, оскільки не був ні директором, ні засновником фірми; 03 вересня 2009 року не виготовляв на ноутбуці № 013928, що належить його батькові, будь-які протоколи, або які-небудь документи, що стосуються купівлі-продажу нерухомого майна; 21 та 24 грудня 2009 року не приймав участь у судових засіданнях у Київському районному суді м. Харкова та не підтримував зустрічний позов громадянина РФ ОСОБА_22; 04 грудня 2009 року, 10 лютого 2010 року та 19 лютого 2010 року не приймав участь у підписанні будь-яких доручень та договору купівлі-продажу майна фірми у нотаріусів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4; 15 січня 2010 року не оформлював в Харківському міському бюро технічної інвентаризації право власності на майно фірми за громадянином РФ ОСОБА_22; 16 лютого 2010 року не подавав до Харківського міського бюро технічної інвентаризації неправдиві документи, не виготовляв фіктивну печатку ТОВ Фірми "Ідалія" та не використовував її з метою заволодіння правом на нерухоме майно фірми, не використовував втрачений паспорт громадянина РФ ОСОБА_22, а також ОСОБА_23 та ОСОБА_24, оскільки вони у нього були відсутні та не заволодівав правом на майно ТОВ Фірми "Ідалія". Також, ОСОБА_1 посилався на висновок експертизи № 8397 від 26.09.2013 року, відповідно до якого всі документи у незаконному виготовленні яких обвинувачувався та був засуджений ОСОБА_1 були утворені тільки у 2010 році.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви посилаючись на її необґрунтованість та зазначив, що всі обставини на які посилається ОСОБА_1 були відомі як засудженому під час проведення досудового і судового слідства, так і суду, тому ці обставини не є нововиявленими.

Потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_6, представник потерпілих ОСОБА_7, представник цивільного позивача ОСОБА_8 у судове засідання не з'явилися, про час та місце слухання справи повідомлялись належним чином.

Суд, вислухавши ОСОБА_1 та прокурора, вивчивши матеріали справи в обсязі, зазначеному ОСОБА_1, дійшов до висновку, що заява задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Нововиявленими обставинами визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; визнання Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Разом з тим, згідно ст. 462 КПК України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 467 КПК України суд має право скасувати вирок чи ухвалу і ухвалити новий вирок чи постановити ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.

Згідно ч. 4 ст. 466 КПК України суд має право не досліджувати докази щодо обставин, що встановлені в судовому рішенні, що переглядається за нововоявленими обставинами, якщо вони не оспорюються.

Як вбачається з матеріалів справи, вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 січня 2012 року ОСОБА_1 був визнаний винним та засуджений за ч. 4 ст. 190, ч.ч. 2, 3 ст. 358 КК України з застосуванням ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 72 КК України до п'яти років позбавлення волі без конфіскації майна та з застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 3 роки. Цивільний позов був задоволений у повному обсязі та вирішено питання про судові витрати і речові докази по справі. Зазначений вирок набрав законної сили та в апеляційному порядку не переглядався.

З вироку Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 січня 2012 року вбачається, що обвинувачений визнав свою вину в інкримінованих йому злочинах у повному обсязі, попросив вибачення перед потерпілими, що також підтверджується протоколами судових засідань від 19 січня 2012 року та 25 січня 2012 року. (т. 48, а.с. 187, 197).

Посилання засудженого ОСОБА_1 на ті обставини, що він 03 вересня 2009 року не приймав участь на зборах засновників ТОВ фірма "Ідалія" і не приймав рішення про продаж майна фірми, оскільки не був ані директором, ані засновником фірми; 03 вересня 2009 року не виготовляв на ноутбуці № 013928, що належить його батькові, будь-які протоколи, або які-небудь документи, що стосуються купівлі-продажу нерухомого майна; 21 та 24 грудня 2009 року не приймав участь у судових засіданнях у Київському районному суді м. Харкова та не підтримував зустрічний позов громадянина РФ ОСОБА_9; 04 грудня 2009 року, 10 лютого 2010 року та 19 лютого 2010 року не приймав участь у підписанні будь-яких доручень та договору купівлі-продажу майна фірми у нотаріусів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ; 15 січня 2010 року не оформлював в Харківському міському бюро технічної інвентаризації право власності на майно фірми за громадянином РФ ОСОБА_9; 16 лютого 2010 року не подавав до Харківського міського бюро технічної інвентаризації неправдиві документи, не виготовляв фіктивну печатку ТОВ Фірми "Ідалія" та не використовував її з метою заволодіння правом не нерухоме майно фірми, не використовував втрачений паспорт громадянина РФ ОСОБА_9, а також ОСОБА_23 та ОСОБА_24, оскільки вони у нього були відсутні та не заволодівав правом на майно ТОВ Фірми "Ідалія" як на обставини, які є нововиявлені є безпідставним. Так, як вбачається з матеріалів справи під час судового слідства ОСОБА_1 та його захисники неодноразово звертались до суду з клопотаннями, в яких були викладені вище перелічені факти (т. 46 а.с. 378-382, 390-392, 405-407, т. 47, а.с. 11-35, 87-89, 94-96, 230-253, 254-256, т. 48 а.с.126-167, 174-185, 282, 285), так у судовому засіданні 18 жовтня 2011 року ОСОБА_1 не визнавав свою провину та також зазначив на вказані обставини, ґрунтуючи на цьому свою лінію захисту (т. 36, а.с. 396-398). Посилання на той факт, що всі докази по зазначеним обставинам були невірно зазначені органами досудового слідства та неправильно досліджені судом при постановленні обвинувального вироку, також те, що досудовим слідством були штучно створені (фальсифікація) та підробка доказів, також про те, що як досудове, так і судове слідство були проведені не у повному обсязі є підставою для апеляційного оскарження вироку суду, та не є підставою для скасування вироку за нововиявленими обставинами. Як вбачається з матеріалів справи, засуджений ОСОБА_1, його захисник та адвокат не скористались своїм правом апеляційного оскарження вироку суду. Посилання ОСОБА_1 на той факт, що він визнав свою провину та не оскаржував вирок суду за тих обставин, що на його адресу лунали погрози з боку потерпілих не знайшло свого підтвердження та не було предметом розгляду.

Пояснення свідків нотаріуса ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, а також свідка ОСОБА_10, які були опитані останніми під час кримінального провадження № 42012220090000005 також не є нововиявленими обставинами, оскільки зазначені свідки були допитані під час проведення досудового і судового слідства, та дана оцінка їх поясненням.

Крім того, ОСОБА_1, як на нововиявлену обставину посилається на висновок судової комп'ютерно-технічної експертизи № 8397 від 26.09.2013 року, проведеної в рамках кримінального провадження № 42013220060000055, відповідно до якого встановлено, що був досліджений ноутбук "ASUS" корпус сірого кольору № SN I 4 CNG 013928 та на НЖМД містяться файли документів, що містяться: зображення відбитку печатки круглої форми "Україна міста Харків товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія" № 33122269", зображення, схожі на підписи та зображення рукописного тексту "ОСОБА_25.", "ОСОБА_22", зображення паспорту громадянина Російської Федерації ОСОБА_26, ІНФОРМАЦІЯ_3, м. Новомосковськ Тульської області, виданого ОВС району Черемушки м. Москви 10.03.2006 року. Також відповідно висновків зазначеної експертизи, аналізом метаданих файлової системи та внутрішніх структур даних кожного файлу, що містить інформацію стосовно ТОВ "Ідалія" було встановлено час створення файлів, редагування, друкування та інші матеріальні дані, та було встановлено, що файл "Розписка.doc." було зафіксовану дату створення файлу "21.09.2010 12:26:00 +3"; "протокол от 26.11.2009. doc." - " 21.09.2010 10:17:00 +3"; "Протокол от 30.09.2009. doc." - "21.09.2010 10:26:00 +3"; "Договор doc." - "21.09.2010 12:47:00 +3"; "Акт приема передачи. doc." - "30.09.2010 10:33:00 +3" та інше. Таким чином, ОСОБА_1 зазначає, що всі документи, які мають відношення к договору купівлі-продажу майна ТОВ фірми "Ідалія", та відповідно до обставин яких він був засуджений, були внесені у НОУТ 21 вересня 2010 року, тобто після його вилучення (02 вересня 2010 року) і в той час, коли ОСОБА_15 знаходився під вартою у слідчому ізоляторі та не мав можливості внести ці данні. Але, як вбачається з зазначеної експертизи не було з'ясовано, чи були вищевказані відомості у файлах ноутбуку, який оглядався у 2009 році, оскільки дослідження проводилось тільки починаючи з 2010 року. Крім того, на зазначені обставини ОСОБА_1 посилався під час слухання справи і тому вони не є нововиявленими. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, а саме - з висновку судової експертизи комп'ютерної техніки та програмних продуктів № 10141/10-20 від 26 листопада 2010 року на жорсткому диску ноутбук "ASUS" корпус сірого кольору № SN I 4 CNG 013928 та жорсткому диску системного блоку, корпус сірого кольору №30060501043, які вилучені у ОСОБА_16 та ОСОБА_1, знаходяться: - файли (договір купівлі продажу, розписки про отримання грошових коштів на виконання умов договору купівлі-продажу не житлових будівель та приміщень; протокол загальних зборів ТОВ фірма "Ідалія"; позовна заява про стягнення суми боргу за договором позики), які включають в себе прізвища наступних громадян: ОСОБА_17 та ОСОБА_13, ОСОБА_6, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_16, ОСОБА_20; зображення відтиску печатки ТОВ фірма "Ідалія"; - зображення сторінок з паспорту на ім'я ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженцю м. Новомосковськ Тульської області РФ № НОМЕР_1 виданий 05.05.2007 р. підрозділом 770-123 відділом по району Черемушки ОУФМС Росії по м. Москва. 2. Детальна інформація про знайдені файли міститься в Таблиці №1 та Таблиці №2 Додатку №1, роздруківка цих документів наведена в Додатку №2 до цього Висновку. Зазначена експертиза не визнана незаконною, експерт ОСОБА_14 до відповідальності не притягнутий.

Також, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР № 42013220060000055 постановою прокуратури Харківської області від 05.11.2013 року закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто у зв'язку з відсутністю в діянні судді Фрунзенського районного суду м. Харкова Трофімова В.С. складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України (т. 50 а.с. 26).

Згідно постанови прокуратури Харківської області від 25.11.2013 року матеріали досудового розслідування № 42013220040000113 щодо неправомірних дій, вчинених стосовно ОСОБА_16, № 42013220090000151 щодо фальсифікації матеріалів кримінальної справи слідчим СУ УМВС України в Полтавській області Лоскот С.С., № 42013220040000186 щодо фальсифікації співробітниками УМВСУ в Полтавській області протоколу особистого обшуку заявника під час розслідування кримінальної справи № 59100063 за фактом заволодіння шахрайським шляхом майна фірми «Ідалія» за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, об'єднані в одне провадження, яке зареєстроване в ЄРДР під № 42013220040000113 (т. 50 а.с. 27-28). У подальшому 24.12.2013 року кримінальне провадження № 42013220040000113 об'єднане з кримінальним провадженням № 42012220090000006, яке, у свою чергу, 25.01.2014 року об'єднане з кримінальним провадженням № 42012220090000005 (т. 50 а.с. 29-30, 189).

Як вбачається з відповіді прокуратури Полтавської області від 19.05.2016 року, станом на 19.05.2016 року досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42012220090000005 від 23.11.2012 року триває, проводяться необхідні процесуальні дії. В рамках вказаного провадження про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень нікому не повідомлялося (т. 51 а.с. 96). Тобто, кримінальне провадження з питань штучного створення або підроблення доказів; неправильності висновку експерта; завідомо неправдивих пояснень свідків, потерпілого, підозрюваного, на яких ґрунтується вирок; зловживань слідчого на теперішній час не завершене.

Нововиявленими є такі обставини, які об'єктивно існували на момент вирішення кримінальної справи, але не були відомі чи не могли бути відомі на той час суду та слідчим органам. Обов'язковою умовою перегляду вироку за нововиявленими обставинами є те, що обставини, які наводяться як підстави для скасування вироку, повинні бути абсолютно новими, суттєвими, раніше невідомими слідчим органам і суду, тобто такими, що не фігурували та не досліджувались в матеріалах справи та потребують окремого розслідування.

Вивчивши матеріали кримінальної справи суд приходить до висновку, що засуджений фактично оскаржує докази, які вже були оцінені судом при постановлені вироку суду від 25.01.2012 року.

Нововиявлені обставини - у процесуальному праві узагальнена категорія юридичних фактів, які мають суттєве значення для вирішення справи, але не були відомі суду та іншим учасникам процесу на момент постановлення рішення, внаслідок чого була допущена судова помилка.

Не є нововиявленими обставинами ті, на які посилалися як на докази сторони кримінального провадження, або об'єктивно могли бути долучені як докази, невчасно подані сторонами докази. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи.

Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод, 1950 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною законодавства України, не гарантує право на поновлення розгляду у справі, в якій винесено остаточне рішення (справи: Brumarescu V. Romania, Козак проти України " 21291/02, 17.12.2002 р., Кучеренко проти України, № 41974\98, рішення у справі "Х проти Австрії", № 7761/77, DR 14, 08.05.78, с. 171, 174; рішення у справі "Хосе Марія Руїз Матеос та інші проти Іспанії", № 24469/94, DR 79, 2.12.94, с. 141). Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні у справах "Рябих проти Росії" та "Науменко проти України" зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів. Правова певність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип полягає у тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов'язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Повноваження судів вищої ланки переглядати рішення повинні використовуватися для виправлення судових помилок, помилок у здійсненні правосуддя, а не заміни рішень. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував: принцип остаточності судового рішення означає, що жодна сторона не має права ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише заради повторного судового розгляду й ухвалення нового рішення у справі. За змістом статті 4 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 р., судове рішення, що набрало законної сили, може бути переглянуте в межах кримінальної процедури відповідної держави за наявності нових або нововиявлених фактів, які могли вплинути на результати розгляду справи.

Проте, обставини, на які посилається засуджений в своїй заяві про перегляд вироку, не є нововиявленими обставинами.

Принцип диспозитивності у кримінальному процесі дозволяє особі самостійно обирати засоби, форми захисту і реалізації своїх суб'єктивних прав та законних інтересів не може їх вважати нововиявленими обставинами.

Засуджений ОСОБА_1 погодився з вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 січня 2012 року та не скористався своїм правом на його оскарження, проте не позбавлений права на оскарження вироку в апеляційному порядку з посиланням на обставини, зазначені ним у заяві.

За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити у задоволені заяви про перегляд вироку суду за нововиявленими обставинами, оскільки не вбачає підстав, передбачених ст. 459 КПК України.

Керуючись Європейською Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Протоколом №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 р., ст. 459, 462, 467 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 січня 2012 року залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м. Харкова шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя - Г. С. Шевченко