Вирок № 57941155, 26.05.2016, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул.Центральна, 13, смт Золочів, Харківська область, 62203,

inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-02-73

26.05.2016

622/475/13-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2016

Золочівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Шабас О.С.,

при секретарі Цилюрик Т.А., Бойко І.О.,

з участю: прокурора Кришталя С.В., Маргаряна А.А., Моргая А.С.,

потерпілого ОСОБА_1,

представника потерпілого ОСОБА_2,

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4,

захисника ОСОБА_5,

в ході відкритого судового засідання, що відбулося у залі судового засідання приміщення суду, по розгляду кримінального провадження №12012220310000157 від 20.12.2012 р.відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця с. Городне Краснокутського району Харківської області, громадянина України, одруженого, працюючого КП"Ритуал" землекопом, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

- що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уроженця с.Феськи Золочівського району Харківської області, громадянина України, одруженого, працюючого в Локомативне ДЕПО "Харків-Сортувальна" помічником машиніста, ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7,

- що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

21 травня 2012 року близько 16 години 30 хвилин ОСОБА_3, перебуваючи біля кладовища в с. Чепели Золочівського району Харківської області, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин розпочав конфлікт із ОСОБА_1, в ході якого ОСОБА_3, маючи раптово виниклий умисел на нанесення тілесних ушкоджень, кулаком руки наніс останньому два удари в область обличчя, а саме в область скули з правої сторони. В результаті дій ОСОБА_3 - ОСОБА_1 були заподіяні тілесні ушкодження, які виразилися у виді синців обличчя, перелому кісток носа зі зміщенням та перелом правої скулової кістки зі зміщенням, що за ступенем тяжкості відносяться до категорії ушкоджень середнього ступеню тяжкості, які тягнуть за собою довгостроковий розлад здоровя.

Того ж дня - 21 травня 2012 року та в той же час о 16 годині 30 хвилин ОСОБА_4, перебуваючи біля кладовища в с. Чепели Золочівського району Харківської області, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин розпочав конфлікт із ОСОБА_1, в ході якого ОСОБА_4, маючи раптово виниклий умисел на нанесення тілесних ушкоджень, наніс кулаком руки останньому два удари в область обличчя, а також один удар ногою в область стегна. В результаті дій ОСОБА_4 - ОСОБА_1 були заподіяні тілесні ушкодження, які виразилися у виді синців обличчя, перелому кісток носа зі зміщенням, що за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину та цивільний позов не визнав. Пояснив суду, що дійсно того дня - 21 травня 2012 року між ним та ОСОБА_1 відбувся конфлікт, біля кладовища в с. Чепели Золочівського району Харківської області, що розташоване впритул до будинку дружини обвинуваченого. Конфлікт був виключно словесний, так як ОСОБА_1 самовільно вирубував дерева у них на ділянці, крім того ще й погрожував дружині ОСОБА_3 мотокосою, коли вона зробила йому зауваження. Обвинувачений додав, що конфлікт із його дружиною був повністю спровокований потерпілим. Почувши шум та голосні розмови обвинувачений підійшов до дружини та ОСОБА_1, майже одразу підійшов ОСОБА_4 Ударів вони ОСОБА_1 не наносили, хто його побив та спричинив ушкодження йому невідомо, вони лише розмовляли на підвищених тонах та розійшлися.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину та цивільний позов не визнав. Пояснив суду, що дійсно того дня - 21 травня 2012 року між ним та ОСОБА_1 відбувся конфлікт біля кладовища в с. Чепели Золочівського району Харківської області, що розташоване впритул до будинку матері обвинуваченого. ОСОБА_4 також пояснив, що конфлікт був виключно словесний, спровокований ОСОБА_1 Так, останній самовільно вирубував дерева у них на ділянці, ще й погрожував матері ОСОБА_4 мотокосою, коли вона зробила йому зауваження. Ударів він ОСОБА_1 не наносив. Вказав, що на його думку, потерпілий вказує на них, як на осіб, що нібито нанесли йому удари, так як бажає таким чином збагатитися. Хто побив потерпілого та спричинив ушкодження йому невідомо.

Перевіривши зібрані по справі докази, оцінивши їх у сукупності, суд вважає, що винність ОСОБА_3, ОСОБА_4 в умисному нанесенні ОСОБА_1 середнього ступеню тяжкості та легких тілесних ушкоджень підтверджується дослідженими судом доказами, а саме:

-даними, що містяться у протоколі усної заяви про злочин, з якого вбачається, що ОСОБА_1 просив прийняти міри до ОСОБА_3, що 21 травня 2012 року спричинив йому тілесні ушкодження (т. 3 а.с.22);

-даними, що містяться у протоколі огляду місця події від 11 червня 2012 року, під час якого у дворі домоволодіння потерпілого ОСОБА_1 було виявлено мотокосу із плямами бурого кольору зовні схожими на кров (т.3 а.с.32);

-даними, що містяться у витязі з протоколу сходу громадян - жителів села Чепели та Головашівка від 27 березня 2011 року, на яких визначено призначити ОСОБА_1 відповідальним за належний стан кладовища у населеному пункті;

-даними, що містяться у висновку експерта акт судово-медичного дослідження (обстеження) №984-А/12 від 30 травня 2012 року згідно висновків якого у ОСОБА_1 72 років мали місце ушкодження крововиливи обличчя, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, переломи кісток носа зі зміщенням, що відноситься до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоровя, перелом правої акулової кістки зі зміщенням, що відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що потягли за собою тривалий розлад здоровя. Ці ушкодження зявилися від неодноразової дії тупих твердих предметів (предмета) з обмеженою площею травмуючої поверхні, не виключено, що в строк та при обставнах на які вказував ОСОБА_1 Так, при викладені обставин справи експерт зазначив, що ОСОБА_1 пояснив, що 21 травня 2012 року йому двома чоловіками було нанесено численні удари кулаками. Вказані дії тривали приблизно 15 хвилин;

-даними викладеними у протоколі очної ставки від 12 липня 2012 року, протоколі проведення слідчого експерименту від 25 лютого 2013 року в ході яких ОСОБА_1 в подробицях послідовно розповів про обставини отримання ним тілесних ушкоджень 21 травня 2012 року в результаті дій ОСОБА_3 та ОСОБА_6;

-даними, викладеними експертом у висновку експерта №876-ас/13 від 12 квітня 2013 року, де експерт зазначає, що у звязку з подіями 21 травня 2012 року у ОСОБА_1 мали місце закрита тупа травма носу з переломом кісток носу зі зміщенням, закритий перелом правої акулової кістки зі зміщенням, крововиливи на голові. Всі указані ушкодження зявилися від неоднократної травматичної дії тупих твердих предметів, індивідуальні особливості яких не відобразилися. Підтверджено раніше надану кваліфікацію тілесним ушкодженням та одночасно зазначено, що одночасне зявлення тілесних ушкоджень, встановлених у ОСОБА_1 при падінні на площину малоймовірні. Обставини, на які посилається ОСОБА_1 в ході проведення з ним в тому чилі слідчого експерименту, загалом не протирічать обєктивним судово-медичним даним в частині способу та механізму спричинення йому тілесних ушкоджень;

-показаннями потерпілого ОСОБА_1, який у судовому засіданні пояснив суду, що дійсно в той день 21 травня 2012 року він як особа уповноважена наглядати за кладовищем у с. Чепели Золочівського району Харківської області, приводив до ладу прилеглу територію, косив траву та буряни, обходив могили. Будинок та ділянка обвинувачених розташована впритул до кладовища. Між ним та ОСОБА_4 виник конфлікт, що був спровокований останнім. В ході конфлікту ОСОБА_4 став йому погрожувати та наніс удар ногою по стегну, та 3 удари правою рукою в обличчя та ніс. Потім потерпілий не зрозумів звідки, але майже одразу він отримав удар та впав, відчувши сильний біль, повернувшись він побачив ОСОБА_3, той схопив його за сорочку та почав наносити удари. Вийшла його жінка - ОСОБА_7 та забрала ОСОБА_3 та ОСОБА_7. Вона кричала, що це кримінал. Після отриманих ушкоджень вдома рідні викликали йому карету швидкої допомоги, згодом його шпиталювали. Медики констатували перелом кісток носу та щелепи. Він проходив довге та коштовне лікування, наслідки травми він і досі відчуває та не всі вони ще усунуті. Зазнавши таких ушкоджень він окрім фізичного болю зазнав ще й душевних страждань, приниження через необхідність доводити свою правоту на протязі такого тривалого часу, бачачи весь цей час зухвалу поведінку обвинувачених, які певні у своїй безкарності. Потерпілий зауважив, що він змушений був проходити болісне та тривале лікування, змінивши весь уклад свого життя, замість того, щоб допомагати членам родини, останні змушені були витрачати час та кошти на організацію його лікування, догляд за ним тощо, хоча раніше він не потребував допомоги та нагляду. Всі ці події й досі викликають в нього глибокі переживання та спричиняють душевний дискомфорт. Потерпілий просив задовольнити його цивільний позов стягнувши суму витрачену на лікування та моральну шкоду. Потерпілий пояснив, що первинно можливо дав неповні свідчення, так як перебував ще у шоковому стані від побиття та неуважно віднісся до протоколу, що складали міліціонери, не прочитав його, довірившись підписав;

-показаннями допитаного в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8, який пояснив, що має дачний будиночок в с. Чепели, на момент конфлікту він не був особисто знайомий з обвинуваченими та потерпілим. Весною, кілька років тому, точної дати він не памятає, приблизно о 17 годині, він проходив поруч із кладовищем у магазин у вказаному селі. На відстані від нього, наприкінці кладовища, він побачив як чоловік косив мотокосою, до нього вийшов хлопець. Вони почали розмовляти на підвищених тонах, згодом штовхатися та хлопець наніс кілька ударів чоловіку з мотокосою, через кілька хвилин (1 -3 хвилини) згодом вийшов інший чоловік та теж наніс кілька ударів чоловіку з косою, згодом вийшла жінка та розборонила їх. Через 10-15 хвилин він побачив зблизька чоловіка з косою, він був з побитим обличчям у крові та з розірваною сорочкою, що також була заплямована. Хлопець та чоловік, що наносили удари чоловіку з мотокосою за віком та статурою схожі на обвинувачених. Розмови між ними він не чув, так як працювала мотокоса, свідок зауважив, що йому невідомо чи перебував хтось з них у стані алкогольного спяніння, так як він знаходився на відстані. Коли він вперше звернув увагу на конфлікт свідок повідомив, що знаходився приблизно за 70 метрів від чоловіків, згодом наближаючись знаходився від них за 30-50 метрів. Вказав, що на момент коли свідок побачив конфлікт в перший раз, жінки не було, вона підійшла у кінці та забрала обох чоловіків, окрім того, що був з мотокосою. Чоловік, що був з мотокосою нікому нею не погрожував та не розмахував. Свідок вказав, що події конфлікту відбувалися на відстані 10-20 метрів від домоволодіння, яке розташовано поруч з кладовищем. З вказаного домоволодіння вийшла жінка, яка розборонила чоловіків;

-показаннями допитаної в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9, яка пояснила, що 21 травня 2012 року приблизно о 16:30 годині вона була у с. Чепели Золочівського району Харківської області та зустріла ОСОБА_1, він був увесь у крові та блідий. Він йшов з боку кладовища, на її запитання що сталося, повідомив, що його побили ОСОБА_7 та Макар;

-показаннями допитаної в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 яка пояснила суду, що дійсно потерпілий ОСОБА_1 був призначений слідкувати за кладовищем. Очевидцем бійки вона не була, але їй відомо, що у ОСОБА_1 був конфлікт із мешканцями села через те, що він зачиняв кладовище на ключ, а ключ був лише у нього. Також свідок повідомила, що їй відомо, що була скарга на Макара, що він посадив дерева на кладовищі. Проте хто побив ОСОБА_1 вона дізналася зі слів сина потерпілого, який повідомив, що батька побили ОСОБА_7 та Макар;

-показаннями свідка ОСОБА_11, яка пояснила, що доводиться невісткою потерпілому. 21 травня 2012 року потерпілий взяв мотокосу та сказав, що пішов до кладовища. Через деякий час вони знайшли потерпілого у дворі їхнього будинку він був закривавлений, вказав, що його побили Макар та ОСОБА_7.

Оцінюючи показання даних свідків суд виходить з того, що свідок ОСОБА_8 був безпосереднім свідком подій 21 травня 2012 року, його покази є послідовними, узгоджуються з показаннями потерпілого та іншими дослідженими судом доказами. Потерпілий та обвинувачені є сторонніми особами вказаному свідку, підстав вважати дані показання необєктивними у суду не має. Відтак у суду відсутні підстави ставити під сумнів свідчення даного свідка. Суд вважаючи їх достовірними, приймає їх до уваги, вважає їх належним та допустимим доказом та покладає в основу прийнятого рішення.

Оцінюючи покази свідка ОСОБА_10 суд приймає їх до уваги лише в частині того, що свідок підтвердила призначення потерпілого особою відповідальною за кладовище у їх населеному пункті.

Надаючи оцінку показанням свідка ОСОБА_9 та ОСОБА_11 суд приймає їх до уваги в тій частині, де вони підтвердили, що 21 травня 2012 року приблизно о 16:30 годині бачили потерпілого, який мав на собі сліди тілесних ушкоджень.

В ході судового розгляду було також допитано в якості свідка ОСОБА_7, яка пояснила суду, що доводиться дружиною обвинуваченому ОСОБА_3 та матірю обвинуваченому ОСОБА_4 Приблизно о 16 годині того дня вона працювала на городі, їх будинок безпосередньо примикає до кладовища, 10 років ОСОБА_1 скошує садженці дерев на їх ділянці, так як його призначили відповідальним за кладовище. Проте при вирішенні конфлікту коли до них приїздила сільрада остання вказала, що садженці нікому не заважають. Свідок вказала, що зробила зауваження ОСОБА_1, що він в чергове вирубує садженці, проте потерпілий підняв косу та став їй погрожувати. Ці події відбувалися за огорожею їх ділянки. Почувши конфлікт з будинку на ділянку вийшли її чоловік та син. Проте ударів вони ОСОБА_1 не наносили, так як знаходилися від нього на відстані, т.к. взагалі не виходили за межі ділянки.

Суд критично ставиться до показань даного свідка, так як вони є непослідовними, спростовуються іншим дослідженим судом доказам, в тому числі показаннями потерпілого та свідка ОСОБА_8.

Крім того, в ході судового розгляду допитаний в якості свідка ОСОБА_12. Свідок повідомив суду, що він не був очевидцем подій 21 травня 2012 року, бачив лише на наступний день біля будинку сусіда ОСОБА_1 карету швидкої допомоги. Чи була бійка взагалі, між ким та ким йому невідомо. Суд приходить до висновку, що вказані свідчення є неналежним доказом, так як не мають доказового значення у даній справі, тобто не спростовують та не підтверджують доводи сторін. Враховуючи викладене, суд не приймає до уваги вказані свідчення при прийнятті рішення, тобто не використовує їх в якості доказу.

В ході досудового слідства в якості свідка обвинувачення також була допитана ОСОБА_13, проте під час судового розгляду суду було надано докази тяжкої хвороби даного свідка. На обговорення учасників процесу було поставлено питання необхідності виклику та допиту ОСОБА_13 в якості свідка. Так, сторона захисту та обвинувачення вважали можливим не допитувати вказаного свідка через стан її здоровя. Прокурор просив змінити порядок дослідження доказів в цій частині, враховуючи те, що заперечень з боку інших учасників не надійшло судом було змінено порядок дослідження доказів в цій частині, свідок ОСОБА_13 виключена з кола осіб, що підлягали допиту. Її свідчення не оголошувалися та судом, при прийнятті рішення, не використані в якості доказу. Сторона захисту, а саме обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом з їх захисником ОСОБА_5 не вважали, що цим порушено їхні права, в тому числі право на захист.

Під час судового розгляду учасниками процесу не заявлялося клопотання про дослідження речових доказів.

Доводи захисту щодо непослідовності показань ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду. Так, покази потерпілого є послідовними та такими що підтверджуються іншими дослідженими доказами. Деякі неточності при наданні первинних свідчень визнав сам потерпілий, пояснивши, що через шоковий стан неуважно віднісся до складення протоколу працівником міліції. Через погане самопочуття підписав його не читаючи. Суд оцінюючи покази потерпілого в цій частині, беручи до уваги вік потерпілого та ті тілесні ушкодження, що він отримав переломи носу та щелепи, вважає їх достовірними.

В ході досудового слідства також було проведено відтворення обстановки та обставин події 18 червня 2012 року, про що складено відповідний протокол (т.3 а.с.59). Так, вказана слідча дія була проведена за участі статиста, що є онуком потерпілого та без залучення експерта в порушення вимог ч. 2 ст. 240 КПК України, відтак, суд встановивши процесуальні порушення при отриманні вказаного доказу, не приймає його до уваги при прийнятті рішення. Враховуючи, що в наступному з урахуванням свідчень осіб даних в ході вказаної слідчої дії було складено висновок експерта №1248-А/12 від 26 червня 2012 року, та 1249-А/12 від 26 червня 2012року, суд вважаючи ці докази похідним від протоколу від 18 червня 2012 року, тому також не приймає їх до уваги при прийнятті рішення.

Оцінюючи показання обвинувачених щодо непричетності до нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 суд розцінює їх як такі, що спрямовані на уникнення відповідальності.

Таким чином, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні вказаного злочину доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 122 КК України, як спричинення умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених устатті 121цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я. Суд вважає вину ОСОБА_4 у вчиненні вказаного злочину доведеною та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 125 КК України як спричинення легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоровя.

При призначенні покарання, суд у відповідності до вимог положень ст. 65 КК України приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, що відповідно до положень ст. 12 КК України є злочинами середньої та невеликої тяжкості, відсутність помякшуючих покарання обставин, а також дані про особу обвинувачених.

При вивченні особи обвинуваченого ОСОБА_3 судом встановлено, що він офіційно працевлаштований, раніше не судимий, одружений, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

При вивченні особи обвинуваченого ОСОБА_4 судом встановлено, що він офіційно працевлаштований, раніше не судимий, одружений, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні малолітню дитину.

Помякшуючих та обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання у межах санкції статті, за якими вони засуджуються у виді обмеження волі. Одночасно враховуючи, що з часу скоєння злочину ОСОБА_4 минуло 4 роки, останній підлягає звільненню від відбування вказаного покарання, через сплив строку притягнення до відповідальності. З урахуванням того, що з часу скоєння злочину минуло 4 роки та за цей час обвинувачений ОСОБА_3 працював, не вчинивши нових протиправних діянь, має стійкі соціальні звязки та родину суд доходить висновку про можливість виправлення обвинуваченого без фактичного відбуття покарання, в звязку з чим вважає можливим звільнити його від його відбуття з випробуванням із застосуванням положень ст. 75 КК України та покладенням обовязків, передбачених ст. 76 КК України.

При вирішенні цивільного позову суд виходить з того, що вимоги потерпілого про відшкодування матеріальної шкоди витрачених на лікування в результаті отриманих тілесних ушкоджень на суму 32263 гривні 35 копійок документально підтверджені чеками на купівлю медикаментів та квитанціями про оплату медичних послуг, квитанцією про сплату послуг його представника в звязку з чим задовольняє їх у повному обсязі в межах позовних вимог в цій частині.

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди суд вважає, що потерпілий зазнав довготривалих страждань через погіршення стану його здоровя, в результаті дій ОСОБА_3 та ОСОБА_4 втратив нормальний та звичний для нього ритм життя, так як змушений був проходити болісне та довготривале лікування, був змушений вдаватися до допомоги родичів, які мали доглядати за ним та допомагати при лікуванні. В звязку з чим суд вважає вимоги про відшкодування моральної шкоди на суму 50000 гривень з кожного з обвинувачених обґрунтованими та співмірними із заподіянною шкодою в звязку з чим задовольняє частково.

Доля речових доказів має бути вирішена відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 винуватим за ч. 1 ст. 122 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі строком 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

Покласти на ОСОБА_3 обовязки, передбачені п.п.2,3,4 ч. 1 ст. 76 КК України:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Визнати ОСОБА_4 винуватим за ч. 2 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі строком 1 (один) рік, звільнити його від відбування вказаного покарання на підставі ст. 49 КК України в звязку зі спливом строку притягнення до кримінальної відповідальності.

Стягнути солідарно із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 32263 гривні 35 копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та понесених витрат на оплату послуг представника.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 50000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 50000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Речові докази по справі сорочку та носову хустинку, що знаходяться в камері зберігання речових доказів Золочівскього відділу поліції повернути потерпілому ОСОБА_1, при відмові отримання знищити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Розяснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку суду. Вручити копію вироку негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя: О.С. Шабас