Ухвала суду № 57939909, 26.05.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 338/1258/15-ц

Провадження № 22-ц/779/570/2016

Категорія 5

Головуючий у 1 інстанції Гутич П.Ф.

Суддя-доповідач Беркій О.Ю.

У Х В А Л А

26 травня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Беркій О.Ю.,

суддів: Пнівчук О.В., Соколовського В.М.,

секретаря Турів О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання мирової угоди та закриття провадження у справі, -

в с т а н о в и л а :

У серпні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя - житлового будинку з господарською спорудою, земельної ділянки, переданої у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку та рухомого майна.

Рішенням Богородчанського районного суду від 28 січня 2016 року позов задоволено, виділено ОСОБА_2 у власність із будинку АДРЕСА_1, відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи (варіант №3) від 25 грудня 2015 року приміщення, розташовані на першому поверсі будинку площею 57,12 кв.м, вартістю 308 327,69 грн., що становить 43,01% від загальної площі будинку та 49,09 % від вартості будинку.

Виділено ОСОБА_2 криницю вартістю 12 241,54 грн., а всього виділено ОСОБА_2 приміщень в житловому будинку та господарських будівель вартістю 320 569 грн. 23 коп., що становить 50,06% від вартості житлового будинку та криниці.

Виділено ОСОБА_3 у власність з будинку АДРЕСА_1, відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 25 грудня 2015 року приміщення площею 75,68 кв.м, вартістю 319 784,06 грн., що становить 49,94% від вартості житлового будинку та криниці.

Виділено ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 193,6 кв.м вартістю 15 811,31 грн. з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Садова, 2 «а» в с. Іваниківка Богородчанського району Івано-Франківської області, відповідно до додатку №3 «б» до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 25 грудня 2015 року, яка на схемі розподілу виділена в синій колір.

ОСОБА_3 виділено у власність земельну ділянку площею 193,6 кв.м вартістю 15 811,31 грн. з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 відповідно до додатку №3 «б» до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 25 грудня 2015 року, яка на схемі розподілу виділена в зелений колір.

Земельну ділянку площею 84,7 кв.м, на якій розміщений житловий будинок, та земельну ділянку площею 28,1 кв.м, що виділена в додатку № 3 «б» до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 25 грудня 2015 року коричневим кольором, загальною вартістю 9 212,38 грн. передано у спільну часткову власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Поділено рухоме майно, що є спільною сумісною власністю подружжя та виділено у власність ОСОБА_2 майна на загальну суму 19 300 грн., ОСОБА_3 виділено у власність майна на загальну суму 19 250 грн.

Зобов'язано сторони зробити відповідні переобладнання та стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 392,58 грн. грошової компенсації за відхилення від ідеальних часток в будинковолодінні; 6 873 грн. витрат по переобладнанню житлового будинку та ізоляції виділених приміщень, 25 грн. за відхилення від рівності часток у рухомому майні.

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 1 000 грн. витрат на правову допомогу та 2 300 витрат, пов'язаних із залученням спеціалістів та проведенням судової будівельно-технічної експертизи, та 338 грн. витрат на переобладнання житлового будинку та ізоляції приміщень.

Стягнуто з ОСОБА_3 у спеціальний фонд Державного бюджету України 3 598,69 грн. судового збору.

Не погоджуючись з даним рішенням ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В ході розгляду справи, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 подали заяву про визнання мирової угоди, за умовами якої досягнули згоди про реальний поділ будинковолодіння.

Із змісту мирової угоди вбачається, що сторони дійшли згоди про визнання за ОСОБА_2 право власності на ? частину будинковолодіння та ? частину земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, та встановили порядок користування цим будинковолодінням та земельною ділянкою між його власниками ОСОБА_2 та ОСОБА_3, з врахуванням інтересів їхнього неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким чином: сторони вирішили виділити в користування ОСОБА_2 кімнату 1-6, площею 22,20 кв.м та кімнату 1-8, площею 12,8 кв.м. ОСОБА_3 вирішили виділити в користування кімнату 1-9, площею 18,1 кв.м та кімнату 1-10, площею 18,3 кв.м. Приміщення тамбуру-1, площею 3,4 кв.м, коридору 1-1, площею 7,12 кв.м, комори 1-2, площею 4,2 кв.м, кухні 1-3, площею 13,2 кв.м, котельні 1-4, площею 3,6 кв.м, ванни 1-5 площею 7,6 кв.м, коридору 1-7, площею 16,6 кв.м залишити в спільному користуванні.

Земельну ділянку при будинковолодінні по АДРЕСА_1 загальною площею 0,0500 га та колодязь залишити в спільному користуванні співвласників ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Рухоме майно поділити з врахуванням виділених у користування приміщень, газовий котел «Romstal» вартістю 7 000 грн. залишити в спільному користуванні сторін.

Стягнення грошової компенсації за різницю у вартості рівності часток майна не проводити.

Дослідивши подану заяву та мирову угоду, наявні в матеріалах справи докази та заслухавши учасників судового процесу, колегія суддів вважає, що в задоволенні заяви про визнання мирової угоди та закриття провадження у справі слід відмовити виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 31 ЦПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії цивільного процесу.

Відповідно до ст. 306 ЦПК України в апеляційному суді позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

Відповідно до змісту ст.175 ЦПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення. У разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.

Тобто положеннями статті 175 ЦПК України передбачено, що суд повинен перевірити чи відповідають умови мирової угоди положенням закону, її зміст, чіткість викладення її умов, чи стосується угода предмета спору, чи всі умови мирової угоди визначені у межах позову, стосуються предмета позову і засновані на взаємних поступках, чи ліквідується спір, що виник між сторонами, в результаті такої мирової угоди.

Предмет позову - це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення.

Із змісту мирової угоди вбачається, що сторони дійшли згоди про встановлення порядку користування будинковолодінням та земельної ділянки з врахуванням інтересів неповнолітнього сина.

Разом з тим, предметом позову у даній справі є реальний поділ майна подружжя - житлового будинку з господарською спорудою, земельної ділянки, переданої у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку та рухомого майна.

Позовних вимог про встановлення порядку користування будинком та земельною ділянкою сторонами не заявлялося, а тому укладена мирова угода не відповідає вимогам цивільного судочинства, суперечить вимогам закону, оскільки не стосується предмету позову.

Таким чином, укладена мирова угода про визначення порядку користування спірним будинковолодінням та земельною ділянкою між сторонами не може бути визнана судом, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 31, 175, 306, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

В задоволенні заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання мирової угоди та закриття провадження у справі відмовити.

Головуюча О.Ю. Беркій

Судді: О.В. Пнівчук

В.М. Соколовський