Рішення № 57939408, 10.05.2016, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/1509/15-ц

провадження №2/216/133/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2016 року

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого-судді - Бондарєвої О.І.

при секретарі - Городнічевій Т.О.

за участю представника позивача

за первісним позовом, він же

представник відповідача за зустрічним - ОСОБА_2

відповідача за первісним позовом

вона ж третя особа за зустрічним - ОСОБА_3

представника відповідача за первісним

позовом, він же представник третьої

особи за зустрічним позовом ОСОБА_3

він же представник відповідача за

первісним позовом та позивача за

зустрічним позовом ОСОБА_4 - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, у місті Кривому Розі, цивільну справу за первісним уточненим позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Перша Криворізька державна нотаріальна контора, Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Криворізького міського управління юстиції, в особі Криворізького міського управління юстиції, про перерозподіл спадкового майна та визнання права власності на 1/3 частку спадкового майна,

зустрічним уточненим позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_7, треті особи ОСОБА_3, Перша Криворізька державна нотаріальна контора, Реєстраційна служба Криворізького міського управління юстиції про відмову від спадщини на користь спадкоємця, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, в межах повноважень за довіреністю від 24.09.2013 року, звернувся до суду в інтересах ОСОБА_7, з вказаним позовом, під час розгляду справи первісні позовні вимоги неодноразово уточнювались, предметом розгляду є уточнена позовна заява в редакції від 16.10.2015 року, в обґрунтування уточнених вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_8, якій за життя на праві приватної власності належало домоволодіння АДРЕСА_1. Спадкоємцями першої черги на спадкове майно є доньки померлої: ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_4

Після смерті матері, ОСОБА_7, у зв'язку з напруженим графіком роботи та скрутним матеріальним становищем, з 2005 по 2013 роки, не мала змоги особисто приїхати з АР Крим, де вона проживає безперервно з 1982 року, щоб подати заяву про прийняття спадщини після смерті матері.

У 2013 році ОСОБА_7 приїхала до міста Кривого Рогу, та зі слів своєї сестри, ОСОБА_4, дізналась, що спадщина успадкована їх рідною сестрою, ОСОБА_3 Остання у встановлений законом строк звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, однак, не повідомила нотаріуса про інших спадкоємців першої черги.

Звернувшись до Першої Криворізької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, ОСОБА_7 20.05.2014 року отримала відмову нотаріуса з посиланням на пропуск шестимісячного строку для подачі такої заяви.

У зв'язку з тим, що вказаний строк нею пропущено з поважних причин, а саме, неможливістю виїзду з АР Крим, та протягом 2013-2014 років вона (ОСОБА_7) займалась відновленням втрачених документів на спірне домоволодіння; з посиланням на норми ст.1278, 1280 ЦК України просила суд перерозподілити спадщину в рівних частинах між спадкоємцями першої черги, визнавши їх частки рівними, та визнати за нею (ОСОБА_7) право власності на 1/3 частину домоволодіння АДРЕСА_1, як спадкоємицею першої черги за законом, після смерті ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом ОСОБА_2 наполягав на задоволенні уточнених позовних вимог. Вимоги зустрічного уточненого позову не визнав повністю.

Відповідач за первісним позовом, ОСОБА_3, третя особа за первісним позовом ОСОБА_4, їх представник ОСОБА_5, кожен окремо, первісні уточнені вимоги не визнали, просили суд у їх задоволенні, - відмовити, у зв'язку з відсутністю правових підстав для перерозподілу спадкової маси.

Крім того третьою особою за первісним позовом, ОСОБА_4 подана зустрічна позовна заява, предметом розгляду є уточнений зустрічний позов в редакції від 12.10.2015 року. Зустрічні вимоги обґрунтовані тим, що між трьома сестрами (ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 )була домовленість про те, що спірне домоволодіння після смерті матері залишається ОСОБА_3, остання у рахунок компенсації за спадщину виплатила їй (ОСОБА_4) та ОСОБА_7, по 2 000 євро, кожній. Вона відмовляється від своєї частки у спадковому майні, та просить суд визнати право власності на 1/3 частину у спірному домоволодіння, яка належить їй, за теперішнім власником, ОСОБА_3

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, свідків, дослідивши письмові матеріали справи, у їх сукупності, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вимог, як первісного уточненого, так і зустрічного уточненого позовів, з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Так, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про смерть, актовий запис №664 від 04.05.2005 року (а.с.12).

Згідно свідоцтв про народження та свідоцтв про укладення шлюбу, ОСОБА_7 (а.с.13-14); ОСОБА_3 (а.с.66-68); ОСОБА_4 (а.с.111); є рідними доньками ОСОБА_8

За життя ОСОБА_8 на підставі свідоцтв про право власності на частку у спільному майні подружжя та про право на спадщину, посвідчених 22.07.1980 року Першою Криворізькою державною нотаріальною конторою, за реєстровими номерами 2-2806 та 2-2808, зареєстрованих 17.09.1980 року у КП ДОР «КБТІ», у реєстровій книзі №222, на сторінці №197, належало на праві приватної власності домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с.72-75).

У відповідності до свідоцтва про право на спадщину, посвідченого 29.11.2005 року державним нотаріусом Першої Криворізької державної нотаріальної контори Шабліян Є.М., реєстровий номер 2-2972, після смерті матері ОСОБА_8, домоволодіння АДРЕСА_1, успадковане її донькою, спадкоємицею першої черги за законом, - ОСОБА_3 (а.с.79).

Як убачається з відповіді Першої Криворізької державної нотаріальної контори, вих. №1419 с-10/02-17 від 20.05.2014 року, ОСОБА_7 до шестимісячного строку заяву про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 не подавала, і згідно з вимогами ст.1272 ЦК України вважається такою, що не прийняла спадщину (а.с.17).

Будучі допитаною у якості свідка ОСОБА_4 суду пояснила, що після смерті матері, між сестрами була досягнута домовленість, що спадщина залишається ОСОБА_3, за що остання у рахунок компенсації сплатила їй (ОСОБА_4) та ОСОБА_7, по 2 000 євро, - кожній. Після похорон матері вони втрьох звернулись до нотаріуса, щоб подати заяви вона (ОСОБА_4) та ОСОБА_11 про відмову від спадщини на користь ОСОБА_3, а ОСОБА_3 про прийняття спадщини. Однак, нотаріус їх повідомила, що вони мають ще час, і це необхідно зробити до спливу 6-ти місяців від дати смерті спадкодавця. У період часу з 2005-2012 р.р. кожен рік, ОСОБА_7 приїздила до міста Кривого Рогу, оскільки її доньки проживали у неї (ОСОБА_4), тому що навчались в інституті. У ОСОБА_7 була можливість своєчасно звернутись до нотаріуса або направити заяву по пошті.

Аналогічна пояснення у судовому засіданні дала свідок ОСОБА_12, додавши, що протягом останніх 10 років ОСОБА_7 проживає і працює в Італії, і кожен рік у відпустку приїжджає до міста Кривого Рогу.

У відповідності до ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто. Надіслання заяви про прийняття спадщини поштою передбачено п.3.5 гл.10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Відповідно до ст.1272 ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до змісту ст.1272 ЦК позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:

1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;

2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст.1269 ЦК України, та набути право на спадщину відповідно до ч.5 ст.1268, статей 1296-1299 ЦК. Вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини.

Слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У відповідності до роз'яснень, які містяться у абз.6 п.24 ППВСУ від 30 травня 2008 року №7, поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови, судом не можуть бути визнані поважними.

Відповідно до ч.1 ст.1298 ЦК свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців із часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом.

Щодо перерозподілу спадщини між спадкоємцями (ст.1280 ЦК) слід зазначити, що відмова від прийняття спадщини на користь інших спадкоємців допускається лише протягом строку для прийняття спадщини. Після закінчення цього строку частка у спадщині не може бути збільшена або зменшена з тих підстав, що хто-небудь із спадкоємців відмовляється від спадщини на користь інших спадкоємців.

Спадкоємці, які прийняли спадщину, можуть лише укласти договір про поділ спадкового майна, що узгоджується із нормами статей 6, 627 ЦК України

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про безпідставність вимог, як первісного уточненого, так і зустрічного уточненого позовів, що має наслідком відмову у їх задоволенні, за недоведеністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1268-1269, 1272, 1280, 1298-1299 ЦК України, ст.ст.10, 11, 15, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні уточненого первісного позову ОСОБА_7, - відмовити у повному обсязі.

У задоволенні зустрічних уточнених позовних вимог ОСОБА_4, - відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення. Особи, які не були присутні під час оголошення рішення вправі скористуватись правом на оскарження протягом 10 днів з дати отримання копії рішення.

Суддя: О.І.Бондарєва