Рішення № 57936181, 24.05.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/34/16

Справа №760/10333/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/ з а о ч н е /

24 травня 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі

головуючого судді - Шереметьєвої Л.А.

при секретарі - Носачову А.К.

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення річних, суд

В С Т А Н О В И В:

В травні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом і просив стягнути з відповідача 3% річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 12 429, 39гр.

В червні 2015 року позивач збільшив розмір позовних вимог і просить стягнути з відповідача 13 782, 73 гр. річних та 50 343, 02 гр. процентів.

Посилається в позові на те, що 29 серпня 2010 року між ним та відповідачем був укладений договір позики на суму 21 000 доларів США.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 20 червня 2012 року був частково задоволений його позов до відповідача та стягнуто з останнього борг в сумі 153 216 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 3 223 грн. 83 коп. та судовий збір у розмірі 1 564 грн. 39 коп..

Рішення суду набрало законної сили 10 вересня 2012 року і знаходиться на виконанні в органах виконавчої служби.

Станом на 27 травня 2015 року рішення суду відповідачем не виконано.

Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції в місті Києві від 17 листопада 2015 року виконавче провадження №43519025 закінчено.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання неодноразово не з'являвся, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Дана обставина підтверджується матеріалами поштової кореспонденції про отримання судових повісток особисто відповідачем.

Крім того, про час розгляду справи судом 02 червня 2015 року та 30 вересня 2015 року, 15 жовтня 2015 року, 18 листопада 2015 року, 02 грудня 2015 року, 29 березня 2016 року, 19 квітня 2016 року відповідач повідомлений шляхом направлення йому СМС-повідомлення.

Про причини неявки відповідач суд до відома не ставив, заяви про розгляд справи в його відсутності не подавав.

Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього, враховуючи думку представника позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 29 серпня 2010 року між сторонами був укладений договір позики на суму 21 000 доларів США.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 20 червня 2012 року стягнуто з відповідача борг в сумі 153 216 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 3 223 грн. 83 коп. та судовий збір у розмірі 1 564 грн. 39 коп..

Рішення суду набрало законної сили 10 вересня 2012 року, позивачу був виданий виконавчий лист, рішення суду піддано примусовому виконанню.

Постановою державного виконавця ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві від 17 листопада 2015 року виконавче провадження було закінчено на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України « Про виконавче провадження».

/ а.с.9 - 12 /

Представник позивача суду пояснив, що виконавчий лист про стягнення з відповідача боргу повторно пред'явлений до виконання до органів виконавчої служби, якими звернуто стягнення на заробітну плату відповідача.

Представник відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, встановлених статтею 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.

Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням, яке виникає з точки зору ч. 5 ст. 11 ЦК України, в тому числі і з рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до проведеного позивачем розрахунку, 3% річних, які він просить стягнути з відповідача, становить 153 216 грн. 00 коп. : 100% х 3% : 365 х 1095/ дні прострочення/ = 13 782 гр. 73 коп.

Виходячи з викладеного вище, невиконання відповідачем зобов'язань за договором позики, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та їх задоволення.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1048 кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

З проведеного позивачем розрахунку процентів в розмірі облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період з 20 червня 2012 року по 20 червня 2015 року, розмір процентів за користування позикою становить 50 343 грн. 02 коп.

/ а. с. 54 /

Це відповідає правовим позиціям Верховного Суду України, висловленим у постанові від 29 травня 2013 року у справі №6-39цс13, яка, згідно зі ст. 360-7 ЦПК України, є обов'язковою для всіх судів України.

Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Відповідно до судової практики Європейського суду з прав людини, користування боржником грошовими коштами стягувача під час виконавчого провадження порушує право стягувача на користування своїм майном відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 11 січня 2005 року в справі Дубенко проти України).

Враховуючи дані норми закону суд вважає вимоги позивача обґрунтованими.

Суд при цьому враховує, що відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Статтею 57 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

В п. 27 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Відповідач, неодноразово повідомлений про час розгляду справи, отримуючи судові повістки про час розгляду справи, своїх заперечень проти вимог позивача не подав.

В свою чергу вимоги позивача підтверджені належними та допустимими доказами, правові підстави сумніватися в яких у суду немає підстав.

За таких обставин вимоги позивача є обгрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Виходячи з цього та розміру задоволених судом вимог позивача, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 641 грн. 27 коп. судового збору, сплаченого ним при зверненні до суду.

Керуючись ст. ст. 15,16, 526, ч.2 ст.625,1046, ч. 1 ст. 1048 ЦК України, ст. ст. 3-4, 10-11, 57-60, ч. 1 ст. 88, 209, 212-215, 218, 224 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 3% річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 13 782 грн. 73 коп. та 50 343 грн. 02 коп. відсотків.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму сплаченого судового збору в розмірі 641 грн. 27 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня його отримання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.

Суддя