Постанова № 57935942, 11.05.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/816/16-а

2-а-176/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2016 року м. Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Українець В.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України про визнання дій неправомірними, стягнення коштів, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

16 січня 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд з зазначеним позовом до Головного управління Національної гвардії України.

Свої вимоги мотивує тим, що 28 листопада 2011 року він отримав ІІ групу інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби.

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» він має право на отримання одноразової грошової допомоги в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Він звернувся до відповідачів та надав всі документи, проте відповідач відмовився від реалізації його права на соціальний захист.

Просить суд визнати протиправними дії Головного управління Національної гвардії України щодо непризначення йому одноразової грошової допомоги в розмірі 30-місячного грошового забезпечення на день встановлення інвалідності; стягнути з Головного управління Національної гвардії України на його користь одноразову грошову допомогу в разі настання інвалідності, зобов'язати Головне управління Національної гвардії України провести нарахування та виплату йому одноразової грошової допомоги в разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби в розмірі 30-місячного грошового забезпечення на день встановлення інвалідності.

З письмових заперечень представника Головного управління Національної гвардії України вбачається, що проти задоволення позову він заперечує. Зазначено, що Законом України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що особи можуть реалізувати своє право на отримання одноразової грошової допомоги протягом трьох років з дня виникнення такого права. Позивач звернувся до Головного управління Національної гвардії України у грудні 2015 року, хоча ІІ група інвалідності була встановлена йому 29 листопада 2011 року. У такому випадку для позивача цей строк закінчився 28 листопада 2014 року.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку скороченого провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройний Силах Радянського Союзу.

Позивачу згідно з виписки з акту огляду МСЕК від 28 листопада 2011 року первинно встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (а.с. 17).

Сторона відповідача зазначає, що позивач втратив право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки звернувся за її отриманням після спливу трьох років з дня виникнення такого права.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що право на грошовому допомогу у звільненого військовослужбовця наступає в момент встановлення інвалідності, а не на момент його звільнення, позивач мав право на виплату одноразової грошової допомоги.

Згідно з ч. 8 ст. 163 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Позивачу встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби 28 листопада 2011 року.

До відповідача за отриманням одноразової грошової допомоги позивач звернувся лише в грудні 2015 року, тобто після спливу трьох років з дня виникнення такого права.

Самі ці обставини і стали причиною для відмови Головним управлінням Національної гвардії України позивачу.

Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» не передбачає підстав для поновлення такого строку. Крім того, позивач про такі підставі і не зазначає.

З огляду на наведене, позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», статтями 9, 16, 163 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», статтями 9, 11, 69-71, 86, 94, 97, 100, 102, 128, 158-163, 167 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України про визнання дій неправомірними, стягнення коштів, зобов'язання вчинити дії.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: