Ухвала суду № 57935821, 26.05.2016, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі суддів: О.С. Малько, Н.М. Ковальчук, С.С. Шимківа,

секретар судового засідання: І.С. Пиляй,

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 14 березня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки із майна, що є у спільній власності.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

Рішенням Дубровицького районного суду від 14 березня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі на це рішення ОСОБА_1 вказує, що при вирішенні справи судом не враховано те, що вона через поведінку відповідача не може проживати і користуватись належною для неї частиною житлового будинку.

Відмовляючи у задоволенні її позовних вимог, суд виходив з того, що вона з 2009 року в будинку не проживає і вона не ініціювала питання щодо призначення будівельно-технічної експертизи, тоді як на призначенні такої вона наполягала в судовому засіданні.

Судом не враховано, що описане сільською радою 20 листопада 2015 року рухоме майно було придбане нею у шлюбі з ОСОБА_3, а тому вона не мала змоги надати суду докази його придбання і ціни.

Просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її вимоги про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній часткові власності.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав для їх задоволення.

Із матеріалів справи вбачається і це встановлено судом ,що сторони є співвласниками житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 на підставі рішення суду від 7 вересня 2011 року.

За ОСОБА_1 14.10.2011 року зареєстровано право власності на 3/4 цього будинку(а.с.5).

Заявляючи вимоги про виділ в натурі цієї частки , позивач не довела, що відповідно до вимог ст.364 Цивільного кодексу України такий виділ є можливим, а покликання в апеляційній скарзі на те, що в судовому засіданні вона заявляла клопотання про призначення з цією метою експертизи, спростовується звукозаписом судового засідання.

Обґрунтованими є висновки суду і в частині відмови поділу рухомого майна, оскільки відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 з сім'єю сина - відповідача у справі не проживає з 2009 року, а наданий нею в якості доказу щодо наявності такого майна акт від 20 листопада 2015 року правильно не прийнято до уваги згідно ст. 59 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а в даному випадку позивачем цього не доведено.

Із пояснень сторін в суді апеляційної інстанції вбачається, що відповідач не заперечує проти проживання матері в будинку і вважає, що це питання вони зможуть вирішити добровільно і самостійно.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, викладених у рішенні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 323-325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Дубровицького районного суду від 14 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку сторонами та особами, які беруть участь у справі, протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: О.С. Малько Н.М. Ковальчук С.С. Шимків