Рішення № 57933413, 24.05.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 355/1974/15-ц Головуючий у І інстанції Єременко В. М.Провадження № 22-ц/780/2433/16 Доповідач у 2 інстанції Фінагєєв В. О.Категорія 33 24.05.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

24 травня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді Фінагєєва В.О.,

Суддів Кашперської Т.Ц., Лащенка В.Д.,

за участю секретаря Дрозд Р.І.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами Військової частини А1815, Міністерства оборони України на рішення Баришівського районного суду Київської області від 22 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Військової частини А1815, Міністерства оборони України, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом та просив стягнути солідарно з Військової частини А 1815 та Міністерства оборони України на його користь завдану матеріальну шкоду в результаті дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 275 771 грн. 32 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07 жовтня 2014 року близько 19 год. 00 хв. на автодорозі сполученням Київ-Харків сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Мерседес Бенц під керуванням ОСОБА_3, яким останній володів на правовій підставі, а саме на підставі генеральної довіренності, та автомобіля марки МАЗ 537/85105720, який належить військовій частині В 1688 (А1815), під керуванням ОСОБА_5 Постановою слідчого від 14 лютого 2015 року про закриття кримінального провадження, встановлено, що автомобіль марки МАЗ 537/85105720 на момент ДТП відповідно до дорожнього листа № 2776 належав військовій частині В1688 під керуванням ОСОБА_5. Водій ОСОБА_5 на момент ДТП керував автомобілем у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із військовою частиною В1688. На дорожньому листі № 2776 (у додатках) стоїть печатка військової частини В1688, на якій зазначено код ЄДРПОУ військової частини В1688 - 07880688. Згідно Витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців на момент ДТП за вказаним кодом ЄДРПОУ значиться юридична особа - Військова частина А 1815. Міністерство оборони України, як центральний орган управління Збройними Силами України, здійснює управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами у разі їх формування та переформування, також є належним відповідачем (співвідповідачем) за завдану майну іншим особам шкоду, яку заподіяно внаслідок незаконних дій та бездіяльності військовослужбовців при здійсненні ними своїх повноважень у мирний час. Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 червня 2015 року, яка набрала законної сили, було закрито провадження про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП в зв'язку з закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Згідно висновку експертного дослідження від 19 грудня 2014 року вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу складає 549 446,81 грн., що є більшим ніж його ринкова вартість - 325 271,32 грн. Матеріальні збитки завдані позивачу в результаті ДТП складають 325 271,32 грн. та 500 грн. - витрати з евакуації транспортного засобу. В результаті ДТП позивачу страховою компанією було сплачено страхове відшкодування в розмірі 50 000 грн.

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 22 лютого 2016 року позов ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто солідарно з Військової частини А 1815 та Міністерства оборони України на користь ОСОБА_3 завдану шкоду в результаті дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 275 771 грн. 32 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі Військова частина А1815 просить скасувати рішення суду першої інстанції через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що ОСОБА_3 є неналежним позивачем та не має права на відшкодування матеріальної шкоди, оскільки власником автомобіля є ОСОБА_4 Спірним є те, що фактичний стан автомобіля на момент проведення автотоварознавчої експертизи є наслідком ДТП. Будь-які докази того, що автомобіль отримав пошкодження саме внаслідок ДТП відсутні. Товарний чек на суму 500 грн. не підтверджує, що послуга евакуації надавалася саме позивачу. Протокол про адміністративне правопорушення складений через один рік з моменту настання ДТП, що є порушенням Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС.

В апеляційній скарзі Міністерство оборони України просить скасувати рішення суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що Міністерство оборони України не використовувало автомобіль, що потрапив 07 жовтня 2014 року у ДТП. Суд не зазначив норму закону, яка передбачає солідарний обов'язок Міністерства оборони України відшкодовувати шкоду, завдану внаслідок ДТП. Відповідач є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні сили України, до числа яких входять, зокрема, військові частини. Солідарне стягнення з відповідачів шкоди унеможливлює реалізацію права Міноборони, яке виконало солідарний обов'язок, на зворотну вимогу до військової частини. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 07 жовтня 2014 року о 19 год. 00 хв. на автодорозі Київ-Харків, ОСОБА_5, керуючи транспортним засобом «МАЗ-537/85105720» з причепом лафетом, на якому знаходився танк Т-64 «Булат», при зміні напрямку руху, здійснив зіткнення з транспортним засобом «Мерседес». н. з. НОМЕР_3 що спричинило механічні пошкодження транспортних засобів, а ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження. Вказаними діями ОСОБА_5 порушив вимоги п. 10.1. ПДР України та скоїв правопорушення, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 червня 2015 року закрито провадження по справі про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у зв'язку з закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

На момент ДТП ОСОБА_3 володів транспортним засобом «Мерседес Бенц», р.н. НОМЕР_1 на підставі тимчасового реєстраційного талону на транспортний засіб, який дійсний до 31 грудня 2017 року, генеральної довіреності зі строком дії до 31 грудня 2017 року, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

ОСОБА_4 є власником пошкодженого транспортного засобу, що посвідчується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

Згідно постанови Баришівського районного відділу ГУ МВС України в Київській області від 14 лютого 2015 року про закриття кримінального провадження автомобіль марки МАЗ 537/85105720 під керуванням ОСОБА_5 на момент ДТП відповідно до дорожнього листа № 2776 належав військовій частині В1688.

Згідно наказу командира військової частини А1815 (по стройовій частині) № 51 від 15 березня 2014 року відповідно до вимоги п.3.8 наказу Міністерства оборони України від 05 квітня 2013 року №245 ОСОБА_5 був зарахований на посаду механіка - водія ремонтної роти, ВОС 840259А.

ОСОБА_5 керував на момент ДТП автомобілем марки МАЗ 537/85105720 у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із військовою частиною В1688.

На дорожньому листі № 2776 (у додатках) стоїть печатка військової частини В1688, на якій зазначено код ЄДРПОУ військової частини В1688 - 07880688.

Згідно Витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 30 листопада 2015 року за кодом ЄДРПОУ 07880688 значиться юридична особа - Військова частина А1815.

Згідно висновку експертного дослідження Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в м. Києві від 19 грудня 2014 року (у додатках), вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу складає 325 271 грн. 32 коп.

Згідно листа від 20 жовтня 2015 року МТСБУ виплатило ОСОБА_3 в результаті дорожньо-транспортної пригоди від 07 жовтня 2014 року відшкодування шкоди в розмірі 50 000 грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції керувався ст. ст. 541, 543, 1166, 1167, 1174, 1187, 1193, 1194, 1202 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», Законом України «Про Збройні Сили України», Законом України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», ст. ст. 9, 22, 33, 38, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Однак, колегія суддів не може повністю погодитися з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Згідно ст. 397 ЦК України володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Право володіння чужим майном може належати одночасно двом або більше особам.

Відповідно до ст. 398 ЦК України право володіння виникає на підставі договору з власником або іншою особою, якій майно було передано власником, а також на інших підставах встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове майно, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.п.1,3 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З матеріалів справи вбачається, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль, яким ОСОБА_3 володіє на законній правовій підставі, тобто на підставі генеральної довіреності та тимчасового реєстраційного талону на транспортний засіб. Таким чином, доводи апеляційної скарги Військової частини А1815, що стосуються пред'явлення позову неналежним позивачем не заслуговують на увагу.

В апеляційній скарзі Військова частина А1815 зазначає, що будь-які докази того, що автомобіль отримав пошкодження саме внаслідок ДТП відсутні.

В той же час позивачем надано суду постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 червня 2015 року про закриття провадження по справі про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у зв'язку з закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП, та постанову слідчого СВ Баришівського РВ ГУ МВС України в Київській області якими підтверджено факт порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_5, який перебував в трудових відносинах з ВЧ А1815, а також факт пошкодження автомобіля позивача саме в результаті зіткнення з автомобілем МАЗ 537/85105720, що належав зазначеній військовій частині.

Доводи апелянта щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення через один рік з моменту настання ДТП не заслуговують на увагу, оскільки вказана обставина не спростовує заподіяння позивачу матеріальних збитків, а лише підтверджує факт настання ДТП, в якій винним визнано працівника Військової частини А1815 ОСОБА_5

Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Посилання апелянта на неналежність, як доказу, товарного чеку на суму 500 грн. за надання послуги евакуації, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки евакуацію автомобіля з місця пригоди здійснював позивач на руках в якого є в наявності оригінал товарного чеку від 07.10.14 року, тобто в день вчинення пригоди.

Разом з тим, колегія суддів вважає частково обґрунтованими доводи апеляційної скарги Міністерства оборони України, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Збройні сили України» Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої

влади і військового управління, у підпорядкуванні якого

перебувають Збройні Сили України. Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України як головний орган

військового управління; види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; з'єднання, військові частини, військові навчальні заклади, установи та організації, що не належать до видів Збройних Сил України. Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач Військова частина А1815 є юридичною особою, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Автомобіль, яким керував ОСОБА_5, належить Військовій частині А1815, і зазначена обставина відповідачем не спростовується та не заперечується, а тому саме вона має відповідати за шкоду, завдану ОСОБА_8 внаслідок пошкодження автомобіля в результаті ДТП.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню через порушення норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційні скарги Військової частини А1815, Міністерства оборони України задовольнити частково.

Рішення Баришівського районного суду Київської області від 22 лютого 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_3 до Військової частини А1815, Міністерства оборони України, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з Військової частини А 1815, місце знаходження - Чернігівська область, Чернігівський район, смт. Гончарівське, вул. Танкістів, ЄДРПОУ 07880688, на користь ОСОБА_3, проживаючого АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, завдану шкоду в результаті дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 275 771 (двісті сімдесят п'ять тисяч сімсот сімдесят одна гривень, 32 копійки).

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_3 до Міністерства оборони України відмовити.

Стягнути з Військової частини А 1815, місце знаходження - Чернігівська область, Чернігівський район, смт. Гончарівське, вул. Танкістів, ЄДРПОУ 07880688, на користь ОСОБА_3, проживаючого АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, судовий збір у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень, 86 копійок).

Стягнути з ОСОБА_3, проживаючого АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь Міністерства оборони України, місце знаходження - м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022, судовий збір у розмірі 1 516 (одна тисяча п'ятсот шістнадцять гривень, 74 копійки).

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Фінагєєв В.О.

Судді: Кашперська Т.Ц.

Лащенко В.Д.