Ухвала суду № 57930345, 26.05.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про відмову у прийнятті позовної заяви

26.05.2016

Справа № 910/9318/16

Суддя господарського суду міста Києва Головіна К.І., розглянувши матеріали

позовної заяви Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району» м. Києва

до Державної екологічної інспекції у м. Києві

про визнання протиправною та скасування претензії

ВСТАНОВИВ:

КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району» м. Києва звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Державної екологічної інспекції у м. Києві про визнання протиправною та скасування претензії.

Вивчивши подані матеріали, приходжу до висновку, що вказана позовна заява не підлягає прийняттю до розгляду, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог статтей 1, 4-1, 12 Господарського процесуального кодексу України справи в порядку позовного провадження розглядаються господарським судом, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 р. “Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам” господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:

- участь у спорі суб'єкта господарювання;

- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;

- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;

- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

З поданих матеріалів вбачається, що позивач просить визнати протиправною та скасувати претензію Державної екологічної інспекції у місті Києві № 40 від 18.09.2015 р. про стягнення збитків, завданих державі у сумі 250 903,13 грн., яка стала наслідком перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

Отже, позивач фактично оскаржує результати перевірки, проведеної державним органом - Державною екологічною інспекцією у м. Києві, до повноважень якої віднесено контрольні функції з дотримання суб'єктами господарювання вимог природоохоронного законодавства.

Так, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 р. № 454/2011, Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України.

Державна екологічна інспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до п. 7 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, відповідач є суб'єктом владних повноважень у розумінні п. 7 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також з матеріалів позову вбачається, що між сторонами склались правовідносини, які не можна віднести до господарських, оскільки реалізація повноважень з проведення перевірки та здійснення владних управлінських функцій державним органом є ознакою публічно-правових відносин, які мають характер підпорядкованості, а не рівності суб'єктів господарювання, як у господарських відносинах.

Пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, віднесено до юрисдикції адміністративних судів.

Таким чином, враховуючи, що Державна екологічна інспекція у м. Києві у спірних правовідносинах наділена правом владних повноважень, а спір з приводу реалізації її компетенції відноситься до юрисдикції адміністративних судів, позовна заява КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району» не підлягає розгляду господарським судом, у зв'язку з чим суд відмовляє позивачу у її прийнятті згідно з п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 62, 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті позовної заяви КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району» м. Києва до Державної екологічної інспекції у м. Києві про визнання протиправною та скасування претензії.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через господарський суд м. Києва протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.

Суддя Головіна К.І.