Ухвала суду № 57929980, 26.05.2016, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ЗАЯВИ

"26" травня 2016 р.

№ 01-39/903/554/15

Суддя господарського суду Волинської області Дем’як Валентина Миколаївна, розглянувши заяву Служби автомобільних доріг у Волинській області

про відстрочку виконання рішення суду

за позовом: Приватного акціонерного товариства “Броварське шляхово-будівельне управління №50”, м.Бровари

до відповідача: Служби автомобільних доріг у Волинській області, м.Луцьк

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління державної казначейської служби України у Волинській області, м.Луцьк

про стягнення 5 140 952,81 грн.

Встановила: 25.05.2016р. заявник – Служба автомобільних доріг у Волинській області звернувся до господарського суду із заявою про відстрочку виконання рішення суду на підставі ст. 121 ГПК України.

Відповідно до роз'яснень, наданих Вищим господарським судом України в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", відповідна заява (подання) розглядається за правилами Господарського процесуального кодексу України у межах розглянутої господарським судом справи.

Зокрема, заявник повинен подати докази надіслання іншій стороні копії такої заяви (подання), і доказів на її обґрунтування.

У разі неподання заявником доказів надіслання другій стороні відповідних копій заява (подання) і додані до неї документи повертаються заявникові без розгляду на підставі п.6 ч.1 ст.63 ГПК України, про що виноситься ухвала.

Належним доказом направлення на адресу відповідача копії заяви та доданих до неї документів є розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція) та опис вкладення, який відповідає спеціалізованій формі бланків № 107.

Відповідно до пункту 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" недодержання вимог статті 56 Господарського процесуального кодексу України тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п.п.59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Таким чином, належним доказом відправлення стороні заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.

До заяви не додано опис вкладення в цінний лист, з якого вбачалося б направлення копії позовної заяви з додатками відповідачам.

Крім того, суд зауважує, що згідно зі ст. 36 ГПК України, письмові докази подаються господарському суду в оригіналі або в належним чином посвідченій копії. Юридичні особи різних форм власності мають право видавати копії лише тих документів, які виходять від них.

Відповідно до п.5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003) відмітка про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії; засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

Заявником до заяви додані не завірені ксерокопії документів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 54 ГПК України заява повинна містити найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб’єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб – платників податків).

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо у заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.

В порушення п. 2 ст. 63 ГПК України заявником в заяві не вказано повного найменування сторін, зокрема позивача.

Зазначене є підставою для повернення позовної заяви в порядку п. 2 ст. 63 ГПК України.

Допущені порушення є підставою для повернення даної заяви без розгляду, що не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після їх усунення.

Керуючись п.2, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Заяву Служби автомобільних доріг у Волинській області про відстрочку виконання рішення суду з додатками на 9-ти аркушах повернути заявнику без розгляду.

Суддя В. М. Дем`як