Рішення № 57927996, 25.05.2016, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2016 року Справа № 915/382/16

м. Миколаїв

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Нова Пошта” (36039, м. Полтава, вул. Фрунзе, 57; адреса для листування: 36000, м. Полтава, просп. Першотравневий, 19а), код 31316718

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод композитних матеріалів “АНОРА” (54038, м. Миколаїв, вул. Бузника, буд.5), код 39389060

про: стягнення 14 120 грн. 47 коп. за Договором 63304 про надання послуг з організації перевезення відправлень від 22.12.2014, -

суддя Фролов В. Д.

ПРИСУТНІ:

Від позивача - представник не з’явився

Від відповідача - представник не з’явився

Товариством з обмеженою відповідальністю “Нова Пошта” (далі-Позивач) пред’явлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод композитних матеріалів “АНОРА” (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 14 120 грн. 47 коп., з яких: 11 212 грн. 69 коп. –основний борг, 1 178 грн. 82 коп. - 30% річних, 1 728 грн. 96 коп. - пеня, з посиланням на невиконання Відповідачем грошового зобов’язання щодо оплати наданих останньому послуг за договором №63304 про надання послуг з організації перевезення відправлень від 22.12.2014 року.

У судовому засіданні 27.04.2016 представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

12.05.2016 року від представника позивача до суду надійшло клопотання №580 вих-16 від 11.05.2016 про розгляд справи за відсутності представника ТОВ “Нова Пошта”.

Ухвали господарського суду від 05.04.2016 та 27.04.2016, направлена на адресу повернулась до суду з відміткою “за закінченням терміну зберігання”. За ініціативою суду було оглянуто витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про відповідача за допомогою офіційного сайту Міністерства юстиції України https://usr.minjust.gov.ua, відповідно до якого адреса відповідача: вул. Бузника, буд.5, м. Миколаїв. Тобто, ухвала суду направлялась на правильну адресу Відповідача.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 в разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Дослідивши матеріали справи за наявними документами, відповідно до ст. 75 ГПК України, господарський суд встановив:

22 грудня 2014 року між позивачем та відповідачем був укладений договір №63304 про надання послуг з організації перевезення відправлення (надалі-договір).

У порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, позивач зобов’язується за плату та за рахунок відповідача організовувати перевезення відправлень та надавати комплекс послуг, пов’язаних із перевезенням відправлень (надалі за текстом – послуг, а відповідач зобов’язується їх прийняти та оплатити на умовах, визначених цим договором (п.2.1 договору).

Згідно з п.2.5 договору прийняття позивачем відправлення для надання послуг, визначених цим договором, оформлюються експрес-накладною, у якій зазначається такі відомості: тип послуг, інформація про відправника, інформація про одержувача, кількість вантажних місць, вага відправлення, опис вмісту відправлення, платник послуг, форма розрахунку, інформація про додаткові послуги.

Відповідно до п.3.3.8, 5.1 договору відповідач зобов’язаний здійснити оплату послуг позивача, за надані послуги згідно з тарифами позивача, своєчасно та в повному обсязі. Оплата вартості наданих позивачем послуг відбувається за чинними тарифами позивача шляхом перерахування відповідачем на поточний рахунок позивача коштів в розмірі 100 % вартості наданих послуг упродовж 2 банківських днів після виконання замовлення на підставі актів надання послуг позивача.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє протягом 1 року з дати підписання, але в будь-який випадку до повного виконання стронами своїх зобов’язань за цим договором. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, які мали місце під час його дії (п.8.1, 8.4 договору).

На виконання умов договору позивач надав транспортно-експедиторські послуги відповідачу, що підтверджено актами здачі-приймання робіт (надання послуг) (а.с. 12-16):

- акт №НП/8-0010498 від 10.10.2015 на суму – 3002,40 грн.;

- акт №НП/8-0010805 від 20.10.2015 на суму – 369,80 грн.;

- акт №НП/8-0011534 від 31.10.2015 на суму – 4003,70 грн.;

- акт №НП/8-0011891 від 10.11.2015 на суму – 120,50 грн.;

- акт №НП/8-0012447 від 20.10.2015 на суму – 3729,36 грн.

В порушення умов договору Відповідач не виконав своїх грошових зобов’язань та не здійснив оплату наданих позивачем послуг.

Таким чином, станом на 03.03.2016 за Відповідачем утворилась заборгованість за отримані послуги у розмірі 11212 грн. 69 коп., що підтверджується наявними у матеріалах справи актами здачі-приймання робіт (надання послуг), а також актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2015 по 03.03.2016.

Розглянувши матеріали справи та надавши їм юридичної оцінки, суд дійшов висновку, що позовна заява обґрунтована належним чином та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Враховуючи викладене, вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача основного боргу у сумі 11212 грн. 69 коп. є обґрунтованими, матеріалами справи підтвердженими, а тому підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.1 договору передбачено, що у разі порушення своїх зобов’язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України. За несвоєчасну та/або неповну оплату наданих позивачем послуг відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу та 30% річних від суми заборгованості. Строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань є більш, ніж це передбачено ч.6 ст.232 ГПК України і становить 1 рік від дня, коли зобов’язання мало бути виконане.

Пунктом 2 ст.551 ЦК України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Так, Позивачем нараховану Відповідачу за спірний період 51 грн. 12 коп. інфляційних втрат та 36 грн. 28 коп. 3% річних, що підтверджено розрахунком позивача (а.с. 27).

Так, Позивачем нараховані Відповідачу пеня у розмірі 1 728 грн. 96 коп. та 30 % річних в сумі 1 178 грн. 82 коп. які підтверджені розрахунком позивача, є обґрунтованими, відповідачем не заперечені, а тому підлягають задоволенню.

Всього, станом на час звернення позивача до суду, сума заборгованості Відповідача становить 14 120 грн. 47 коп., з яких: 11 212 грн. 69 коп. – основний борг, 1 178 грн. 82 коп. - 30% річних, 1 728 грн. 96 коп. - пеня.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищезазначене, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача основного боргу, 30% річних та пені є обґрунтованими, відповідачем не заперечені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню повністю.

Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема судового збору, при задоволенні позову на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 83– 85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод композитних матеріалів “АНОРА” (54038, м. Миколаїв, вул. Бузника, буд.5, код 39389060) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Нова Пошта” (36039, м. Полтава, вул. Фрунзе, 57; адреса для листування: 36000, м. Полтава, просп. Першотравневий, 19а, код 31316718), заборгованість в сумі 14 120 (чотирнадцять тисяч сто двадцять) грн. 47 коп., з яких: 11 212 (одинадцять тисяч двісті дванадцять) грн. 69 коп. – основний борг, 1 178 (одна тисяча сто сімдесят вісім) грн. 82 коп. - 30% річних, 1 728 (одна тисяча сімсот двадцять вісім) грн. 96 коп. - пеня, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Суддя В.Д. Фролов