Ухвала суду № 57926806, 26.05.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

26 травня 2016 року Справа № 916/2993/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Костенко Т.Ф. - головуючого,

Божок В.С.,

Кравчук Г.А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Громадської організації "Товариство мисливців та рибалок XXI століття"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 04.02.2016у справіГосподарського суду Одеської областіза позовом Виконуючого обов'язки заступника Білгород - Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністраціїдо 1. Білгород-Дністровської районної державної адміністрації; 2. Громадської організації "Товариство мисливців та рибалок XXI"провизнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та витребування земельної ділянки

ВстановиВ:

Подана повторно касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Згідно із вимогами ч.4 ст.111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору.

Розмір та порядок сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011р.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції від 03.09.2015) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Із касаційних скарг на рішення суду сплачується 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Статтею 55 ГПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

У даній справі заявлено дві вимоги немайнового, а саме: визнання незаконним та скасування розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації та визнання недійсним договору на право тимчасового користування землею, і одну вимогу майнового характеру - витребування земельної ділянки.

З врахуванням зазначеного вище додана до касаційної скарги квитанція № 7904607 від 19.02.2016 та № 0.0.528177421.1 від 29.03.2016 на суму 5555 грн. не може бути належним доказом сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі.

При цьому клопотання заявника про відновлення пропущеного строку касаційного оскарження буде розглянуто після усунення зазначених недоліків та повторного звернення з касаційною скаргою в загальному порядку.

Керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Громадської організації "Товариство мисливців та рибалок XXI століття" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.02.2016 у справі № 916/2993/15 повернути скаржнику.

Головуючий: Костенко Т.Ф

Судді: Божок В.С.

Кравчук Г.А.