Ухвала суду № 57926200, 25.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2016 року м. Київ К/800/27432/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Лосєва А.М.,

Бившевої Л.І.,

Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргуДержавної фіскальної служби Українина постановуКиївського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2015 рокуу справі№2а-5057/12/1070за позовомДержавної фіскальної служби УкраїнидоДержавного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт»простягнення штрафу,

В С Т А Н О В И В:

Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України, правонаступником якого є Державна фіскальна служба України (далі по тексту - позивач, ДФС) звернувся до суду з позовом до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (далі по тексту - відповідач, ДП «Укрспирт») про стягнення штрафу в розмірі 2317047,21 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2013 року позов задоволено.

За результатами перегляду зазначеного судового рішення, Київським апеляційним адміністративним судом 28 травня 2015 року винесено постанову, якою постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2013 року скасовано, а в задоволенні позову відмовлено.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2015 року, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2013 року залишити в силі.

Відповідач в письмових запереченнях на касаційну скаргу просив в її задоволенні відмовити.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у червні 2012 року Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби у Житомирській області проведено інвентаризацію спирту і перевірку наявності і стану збереження пломб в місцях можливого доступу до спирту на Липницькому МПД ДП «Укрспирт». За результатами перевірки 25 червня 2012 року складено акт №16/21-1/37199618 (далі по тексту - Акт перевірки).

На підставі Акта перевірки Департаментом контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України 10 серпня 2012 року прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №000179, згідно з яким позивачу визначено суму фінансових санкцій у розмірі 2317047,21 грн.

Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням, оскаржив його до суду.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2012 року №2а-12591/12/2670 за позовом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України, третя особа: Державна податкова служба України про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 10 серпня 2012 року №000179 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2013 року зазначене судове рішення було залишено без змін.

Посилаючись на встановлення зазначеними судовими рішеннями правомірності рішення про застосування фінансових санкцій, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що судові рішення, якими було визнано правомірним рішення про застосування фінансових санкцій, скасовані Вищим адміністративним судом України, а за результатами нового розгляду справи, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року, рішення податкового органу про застосування фінансових санкцій визнано протиправним та скасовано.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до підпункту 191.1.33 пункту 191.1 статті 191 Податкового кодексу України у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - ПК України) органи державної податкової служби виконують таку функцію як забезпечення визначення в установлених цим Кодексом випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цим Кодексом та законами України, за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України за податковими органами закріплено право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Податковим боргом відповідно до підпункту 14.1175 пункту 14.1 статті 14 ПК України є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до визначення грошового зобов'язання, закріпленого у підпункті 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

З огляду на викладене відповідний позов поданий податковим органом на реалізацію його функцій, закріплених у Податковому кодексі України.

На обґрунтування правомірності заявлених позовних вимог про стягнення фінансових санкцій, позивач зазначає про встановлення під час перевірки відповідача здійснення останнім зберігання спирту в ємностях, не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання спирту.

Однак, на час розгляду справи судом апеляційної інстанції, рішення про застосування до відповідача фінансових санкцій в судовому порядку визнано протиправним та скасовано.

Відповідні судові рішення набрали законної сили.

З таких обставин підстави для задоволення позову на дату прийняття Київським апеляційним адміністративним судом рішення були відсутні.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновку суду апеляційної інстанції та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 210, 214, 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2015 року у справі №2а-5057/12/1070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: А.М. Лосєв

Судді: Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна